Апеляційне провадження Головуючий у 1 інстанції - Піхур О.В.
№22-ц/796/8838/2015 Доповідач - Борисова О.В.
Справа №761/17021/14-ц
м. Київ
09 червня 2015 року суддя судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва Борисова О.В., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,-
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння - задоволено.
Витребувано з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 та передано її ОСОБА_2
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову в позові ОСОБА_2, обґрунтовуючи її тим, що він є законним власником спірної квартири, право на яку зареєстровано згідно з чинним законодавством, а рішенням суду було з'ясовано лише частину обставин щодо відчуження спірної квартири.
Також ОСОБА_1 подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року.
Вважаю, що апеляційна скарга не може бути прийнята до апеляційного провадження виходячи з наступного.
Відповідно до ст.13 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не беруть участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права та обов'язки, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.
За приписами ч.1 ст. 292 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або оспорюються, створено перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Проте, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своєму рішенні «Голдер проти Великої Британії» від 21 лютого 1975 року.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи листа Гребінківського районного суду Полтавської області від 19 серпня 2014 року № 4688/14 ухвала від 21 грудня 2007 року на підставі якої спірна квартира була переоформлена на ОСОБА_3 судом не приймалась та відповідно справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики не розглядалась (а.с.136).
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 30 вересня 2014 року скасовано заходи забезпечення позову зазначені в ухвалі від 24 квітня 2014 року, а саме: скасовано заборону на вчинення відповідачем ОСОБА_3 та будь-яким іншим особам дій, спрямованих на відчуження квартири АДРЕСА_1.
Як вбачається з долученої апелянтом до апеляційної скарги копії договору купівлі-продажу від 05 грудня 2014 року ОСОБА_3 від імені якої на підставі довіреності посвідченої 02 грудня 2014 року діяв представник ОСОБА_4 продала ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_1, яку вона отримала у власність 21 грудня 2007 року на підставі ухвали Гребінківського районного суду Полтавської області від 21 грудня 2007 року.
В подальшому 16 грудня 2014 року згідно договору дарування ОСОБА_5 подарував вищевказану квартиру ОСОБА_6
Того ж дня, 16 грудня 2014 року ОСОБА_6 згідно договору купівлі-продажу продала ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1.
Таким чином 16 грудня 2014 року апелянт набув право власності на квартиру АДРЕСА_1, тобто через чотири місяці після ухвалення Шевченківським районним судом м. Києва рішення про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 вказаної квартири та передачі її ОСОБА_2
За таких обставин вважаю, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння не вирішувалось питання про права та обов'язки ОСОБА_1, а тому в останнього відсутнє право на оскарження відповідно до ч.1 ст.292 ЦПК України в апеляційному порядку даного рішення суду, у зв'язку з чим у прийнятті апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ч.1 ст.292 ЦПК України,-
Відмовити у прийнятті апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Суддя: