26 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/83/15-а
Категорія: 8.3.13 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого: - Яковлєва О.В.,
суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_4 та Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області з вимогами про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: № НОМЕР_1 від 30 квітня 2013 року, № 842-15 від 30 червня 2014 року, № 843-15 від 30 червня 2014 року, податкового повідомлення рішення за 2012 рік, на загальну суму 16297,53 грн.; зобов'язання здійснити перерахунок орендної плати земельної ділянки без застосування до орендної плати коефіцієнту ріллі 1,756.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року, позов задоволено частково, а саме: визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 30 квітня 2013 року, в частині визначення податкового зобов'язання, на суму 2607,36 грн.; визнано частково протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 843-15 від 30 червня 2014 року, в частині визначення податкового зобов'язання, на суму 2607,36 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем та відповідачем подано апеляційні скарги з яких вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою вимоги сторін задовольнити, з урахуванням їхніх вимог та заперечень.
Вимоги апеляційної скарги позивача обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо відмови у скасуванні всіх оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, так як згідно чинного законодавства, нормативна грошова оцінка ріллі земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється без застосування коефіцієнту ріллі 1,756.
Вимоги апеляційної скарги відповідача обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як відповідно до договору оренди землі від 27 серпня 2007 року, в оренду передана земельна ділянка загальною площею 22,72 га, у тому числі пісок - 22,72 га., цільове призначення якої - землі сільськогосподарського призначення, а тому при нарахуванні суми орендної плати до неї також застосовується коефіцієнт ріллі 1,756.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між Цюрупинською районною державною адміністрацією та ОСОБА_4 укладено наступні договори оренди землі: договір від 17 липня 2007 року, згідно якого ОСОБА_4 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 38,42 га, у тому числі сільськогосподарських угідь (ріллі) - 38,42 га.; договір від 27 серпня 2007 року, згідно якого ОСОБА_4 передано в оренду земельну ділянку загальною площею 22,72 га, у тому числі пісок - 22,72 га.
Внаслідок не сплати орендної плати за вищезазначені земельні ділянки, податковим органом прийнято податкові повідомленням-рішенням: № НОМЕР_2 від 28 травня 2012 року, яким обчислено розмір орендної плати за 2012 рік; № НОМЕР_1 від 30 квітня 2013 року, яким обчислено розмір орендної плати за 2013 рік; № 842-15 від 30 червня 2014 року, яким обчислено орендну плату за 2014 рік; № 843-15 від 30 червня 2014 року, яким обчислено орендну плату за 2014 рік.
Позивач погодився з необхідністю сплати орендної плати за земельні ділянки, що орендувались відповідно до вищезазначених договорів, але без застосування коефіцієнту ріллі, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 1185 від 31 жовтня 2011 року, "Про внесення змін до методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів", для обчислення розміру орендної плати.
Податковим органом надано розрахунки по оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, згідно яких: рішенням № НОМЕР_2 від 28 травня 2012 року, нарахована орендна плата, згідно договору від 17 липня 2007 року (оренда ріллі), на суму 13690,17 грн., з урахуванням коефіцієнту ріллі 1.756; рішенням № НОМЕР_1 від 30 квітня 2013 року, нарахована орендна плата, згідно договору від 17 липня 2007 року (оренда ріллі), з урахуванням коефіцієнту ріллі 1.756, та договору від 27 серпня 2007 року (оренда пісків), з урахуванням коефіцієнту ріллі 1.756 (2607,36 грн.), на суму 16297,53 грн., з урахуванням коефіцієнту ріллі 1.756; рішенням № 842-15 від 30 червня 2014 року, нарахована орендна плата, згідно договору від 17 липня 2007 року (оренда ріллі), на суму 10241,27 грн., з урахуванням коефіцієнту ріллі 1,756; рішенням № 843-15 від 30 червня 2014 року, нарахована орендна плата, згідно договору від 27 серпня 2007 року (оренда пісків), на суму 6056,26 грн., з урахуванням коефіцієнту ріллі 1,756 (2607,36 грн.).
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в частині нарахування орендної плати за оренду пісків, із застосуванням коефіцієнту ріллі, є протиправними та підлягають частковому скасуванню.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою, виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідне орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності.
Згідно п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку на замлю є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Відповідно до п.п. 271.1.1. п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України, базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого ПК України.
Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, визначено обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та сплатити суму податку та збору в порядок і строки, визначені ПК України.
Відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України визначено порядок розрахунку індексації нормативної грошової оцінки земель. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Згідно постанови КМУ № 1185 від 31 жовтня 2011 року, внесені зміни до п.5, п.19-1 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої Постановою КМУ № 213 від 23 березня 1995 року. Вказані зміни набули чинності з 01 січня 2012 року, відповідно до яких для врахування змін у рентному доході, який створюється при виробництві зернових культур, до показників нормативної грошової оцінки ріллі, проведеної станом на 1 липня 1995 року (з урахуванням індексації), застосовується коефіцієнт 1,756. Показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995р., застосовуються із коефіцієнтом, що визначений абзацом другим пункту 5 цієї Методики.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у справі є визнання правомірності застосування коефіцієнту ріллі 1,756, при обчисленні розміру орендної плати за спірні земельні ділянки.
З вищевикладених норм вбачається, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, який самостійно застосовується платниками при визначенні суми земельного податку або орендної плати за земельну ділянку.
Вищезазначена Постанова КМУ № 1185 від 31 жовтня 2011 року, набула чинності 01 січня 2012 року, згідно якої до показників нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 1 липня 1995 року, застосовується коефіцієнт 1,756.
Згідно листу наданого відділом Держземагенства у Цюрупинському районі Херсонської області № 8-28-0-3-321/2-15 від 13 лютого 2015 року, станом на 31 грудня 2013 року, відсутня технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які знаходяться в оренді у ОСОБА_4, а оцінка земель сільськогосподарського призначення виконана станом на 01 липня 1995 року.
Договорами оренди спірних земельних ділянок визначено розмір орендної плати та порядок його перегляду.
Так, згідно п. 10 Договору оренди землі від 17 липня 2007 року та п. 10 Договору оренди землі від 27 серпня 2007 року, обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими КМУ формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії.
Зазначені договори доповнені додатковими угодами від 12 жовтня 2010 року та від 13 жовтня 2010 року, відповідно.
Станом на момент виникнення спірних правовідносин, у період з 2012 по 2014 рік, тобто з набуття чинності Постанови КМУ № 1185 від 31 жовтня 2011 року, сторонами не переглядалися умови договорів оренди.
Колегія суддів вважає, що орендна плата за земельну ділянку державної та комунальної власності у розмірі, встановленому податковим та іншим законодавством, має здійснюватися орендарем незалежно від внесення змін до договору оренди за ініціативою сторін, оскільки внесення змін до договору є правом договірних сторін, проте як сплата належних податків та платежів, згідно вимог чинного законодавства, є обов'язком суб'єктів господарювання.
Таким чином податковим органом правомірно прийнято рішення про необхідність застосування коефіцієнту ріллі у спірний період до земельної ділянки площею 38,42 га., з якої рілля - 38,42 га., згідно договору оренди землі від 17 липня 2007 року.
Посилання податкового органу на необхідність застосування коефіцієнту ріллі у спірний період за земельну ділянку площею 22,72 га, у тому числі пісок - 22,72 га, згідно договору оренди землі від 27 серпня 2007 року, є безпідставним, так як зазначений коефіцієнт застосовується виключно до ріллі.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-
Апеляційні скарги ОСОБА_4 та Цюрупинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 березня 2015 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло