04 червня 2015 р. Справа № 876/1917/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у адміністративній справі №819/2821/14-a за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови,-
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Першого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції про визнання дій протиправними та скасування постанови.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року позов задоволено частково. Скасовано постанову Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про стягнення з боржника виконавчого збору» від 28.02.2013 р. ВП 34227249. Скасовано постанову Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 28.02.2013 р. ВП 34227249. Скасовано постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій» від 17.11.2014 р. ВП 38469019. Скасовано постанову Першого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції «Про стягнення боргу із заробітної плати боржника» від 17.11.2014 р. ВП 38469019. В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи. Просить постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволені позовних вимог про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.
Сторони в судове засідання не з'явились хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 09.07.2012 р. за результатами позапланової перевірки розважального клубу «Коловорот» ПП ОСОБА_1 складено протокол про порушення ст. 17 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» №4004-ХІІ від 24.02.1994р. (далі - Закон №4004-ХІІ), ст. 42 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
11.07.2012р. відбувся розгляд справи за фактами порушення санітарного законодавства, зафіксованими у вищезазначеному протоколі заступником санітарно-гігієнічного відділу ДЗ «Тернопільська санітарно-епідеміологічна станція» МОЗ України Климчук Н. В. ОСОБА_1 визнано винним у порушенні ст. 17 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» №4004-ХІІ від 24.02.1994р., ст. 42 КУпАП та постановлено накласти штраф.
14.09.2012р. державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання постанови №488 від 11.07.2012р. про стягнення з ОСОБА_1 штрафу 680 грн.
20.02.2012р. Державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ складено акт у якому зафіксовано, що позивач отримує доходи у ЗГХ «Коловорот».
28.02.2013р. Державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ винесено постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій.
В цей же день Державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із направленням за належністю виконавчого документу - постанови №488 від 11.07.2014р. Супровідним листом від 28.02.2013р. копію акту, виконавчий документ та копії постанов про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення витрат на проведення виконавчих дій та закінчення виконавчого провадження направлено до Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ.
13.06.2013р. Державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання постанови ДЗ «Тернопільська санітарно-епідеміологічна станція» якою надано ОСОБА_1 строк для добровільного виконання до 25.06. 2013р.
Відповідно до супровідного листа від 18.06.2013р. №19/2216512 копію даної постанови направлено ОСОБА_1 для виконання.
17.11.2014р. Державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ складено акт про витрати на проведення виконавчих дій на підставі якого винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
В цей же день Державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ винесено постанову про стягнення боргу із заробітної плати боржника, копію якої за вих.43988 направлено ОСОБА_1 18.11.2014р.
Отримавши копію вищевказаної постанови 24.11.2014р. та ознайомившись із матеріалами виконавчого провадження №ВП 38469019 позивач оскаржив зазначені постанови та дії до суду.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що дії відповідача суперечать закону України «Про виконавче провадження», а тому оскаржувані постанови підлягають скасуванню. Щодо скасування постанови про відкриття виконавчого провадження, то в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовлено з тих підстав, що державний виконавець не наділений правом перевіряти законність дій ДЗ «Тернопільська санітарно-епідеміологічна станція» щодо накладення адміністративного стягнення та звернення постанови №488 від 11.07.2012р. до примусового виконання.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними з огляду на наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені в Законі України «Про виконавче провадження».
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19, ч. 2, 5 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, яку надсилає не пізніше наступного дня стягувачу та боржникові. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до ст. 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, визначена у ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження», ч. 1 якої передбачає, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Відповідно до пункту 13.4.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. №489/20802, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника та встановлює новий строк виконання. У постанові про накладення на боржника штрафу державний виконавець зазначає норму Закону, якою передбачена відповідальність боржника, зміст вчинених боржником дій, суму штрафу. Постанова про накладення штрафу не пізніше наступного робочого дня після її винесення направляється боржнику.
Як видно з матеріалів справи на виконання постанови №488 від 11.07.2012 р. ДЗ «Тернопільська міська санітарно-епідеміологічна станція» 14.09.2012р. державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ було відкрито виконавче провадження.
28.02.2013р. Державним виконавцем Другого відділу ДВС Тернопільського МУЮ винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку із направленням за належністю виконавчого документу - постанови №488 від 11.07.2014р.
13.06.2013р. Державним виконавцем Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ відкрито виконавче провадження з виконання постанови ДЗ «Тернопільська санітарно-епідеміологічна станція» якою надано ОСОБА_1 строк для добровільного виконання до 25.06. 2013р.
Досліджуючи питання правомірності винесення відповідачами постанов про відкриття виконавчих проваджень на виконання постанови №488 від 11.07.2012р., суд не погоджується із посиланням позивача про порушення при відкритті виконавчого провадження вимог ст. 308 КУпАП в частині обов'язку державного виконавця перевірити факт отримання позивачем постанови №488 від 11.07.2012р., оскільки даною статтею передбачено право стягувача та умови, за яких у нього виникає таке право на звернення до примусового виконання постанови про накладення штрафу.
При цьому, предметом розгляду даної справи не є перевірка законності дій ДЗ «Тернопільська санітарно-епідеміологічна станція» щодо звернення постанови №488 від 11.07.2012 р. до примусового виконання.
Крім того, статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження», не передбачається обов'язку державного виконавця щодо перевірки отримання боржником копії постанови про накладення штрафу. Передумовами відкриття виконавчого провадження, у розумінні Закону України «Про виконавче провадження» є відповідність виконавчого документу вимогам, що містяться у ст. 18 цього закону.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вимог щодо скасування постанови Державного виконавця Першого відділу ДВС Тернопільського МУЮ про відкриття виконавчого провадження від 18.06.2013р. ВП 38469019.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2015 року у адміністративній справі №819/2821/14-a - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
В.М. Каралюс