04 червня 2015 року Справа № 876/9168/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Каралюса В.М.,
суддів: Затолочного В.С.,Матковської З.М.,
за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,
та за участі осіб:
від позивача - Качмара В.М.,
від відповідача - Гурняк О.О.,
від третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 813/4751/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТС-Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування податкових повідомлень-рішень,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТС-Україна» ( далі ТзОВ «ІТС-Україна») в липні 2014 року звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі ДПІ у Шевченківському районі м.Львова) та просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 27.05.2014 року № 0002462210/7763, № 0002452210/7762, № 000248/13-07-22-08/7740, № 000249/13-07-22-08/7742, №0003081702/7818.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що на підставі акту перевірки від 13.05.2014 р. №189/153/22-10/32484309 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.05.2014 року № 0002462210/7763 про донарахування 74436,00 грн. податку на прибуток та 18609,00 грн. штрафних санкцій; № 0002452210/7762 про донарахування 36015,00 грн. зобов'язання з податку на додану вартість та 9004,00 грн. штрафних санкцій; № 000248/13-07-22-08/7740 про донарахування 3390,88 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 847,72 грн. штрафних санкцій; № 000249/13-07-22-08/7742 про донарахування 170,00 грн. штрафних санкцій; № 0003081702/7818 про донарахування 1070,25 грн. податку на доходи фізичних осіб та 267,56 грн. штрафних санкцій. Дані рішення прийняті на підставі висновків, що були зроблені податковим органом в ході перевірки ТзОВ «ІТС-Україна» з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року, які є безпідставними, не ґрунтуються на фактичних обставинах та не відповідають нормам чинного законодавства.
Під час слухання справи за клопотанням ОСОБА_4 його як учасника ТзОВ «ІТС-Україна», в порядку статті 53 КАС України, залучено у дану справу в якості третьої особи на стороні позивача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 27.05.2014 року №0002462210/7763, № 0002452210/7762, № 000248/13-07-22-08/7740, № 000249/13-07-22-08/7742. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Постанова суду мотивована тим, що позивач в судовому засіданні довів правильність своїх дій, представив належні первинні документи та спростував висновки акту перевірки проведеної працівниками відповідача на підставі яких і були винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
З цією постановою не погодився апелянт ДПІ у Шевченківському районі м.Львова, яка звернулась до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року та винести нову постанову, якою повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.
В судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримала та просить апеляційну скаргу задовільнити, скасувавши постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року та винести нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.
В судовому засіданні представник позивача та третьої особи проти апеляційної скарги заперечили та просять відмовити в її задоволенні та залишити без змін оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року..
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 23.04.2014 р. по 05.05.2014 р. працівниками ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ІТС-Україна», з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року.
За результатами перевірки складено акт від 13.05.2014 року № 189/153/22-10/32484309. У висновках вказаного акту зазначено, що перевіркою встановлено порушення Товариством вимог пп. 135.5.11 п.135.5. ст.135, п. 138.2. п.138.5., пп. 138.10.2 п.138.10 ст.138, пп. 139.1.9 п.139, п.146.15 ст.146, п.146.13 ст.146 Податкового Кодексу України, чим занижено податок на прибуток у сумі 74436 грн., порушено вимоги пп. 14.1.111, пп. 14.1.244 п.188.1 ст.188, п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу України, чим занижено податкове зобов'язання по ПДВ за березень 2013 р. у сумі 36015 грн., та порушено п.160.5. ст.160 Податкового Кодексу України, у зв'язку з тим, що позивачем не утримано і не сплачено податок з доходів, виплачуваних на користь нерезидента, як оплата вартості фрахту в 2013 р. в сумі 3390,88 грн.
На підставі акта перевірки від 13.05.2014 року № 189/153/22-10/32484309, податковим органом винесено податкові повідомлення-рішення від 27.05.2014 року № 0002462210/7763 про донарахування 74436,00 грн. податку на прибуток та 18609,00 грн. штрафних санкцій; №0002452210/7762 про донарахування 36015,00 грн. зобов'язання з податку на додану вартість та 9004,00 грн. штрафних санкцій; № 000248/13-07-22-08/7740 про донарахування 3390,88 грн. податку на прибуток іноземних юридичних осіб та 847,72 грн. штрафних санкцій; № 000249/13-07-22-08/7742 про донарахування 170,00 грн. штрафних санкцій; № 0003081702/7818 про донарахування 1070,25 грн. податку на доходи фізичних осіб та 267,56 грн. штрафних санкцій.
Як встановлено судом першої інстанції між ТзОВ «ІТС-Україна» та ТзОВ «Окап» у 2013 році було укладено ряд договорів купівлі-продажу виробничих будівель.
Відповідно до висновків ПП «Компанії «Експерт» про вартість нерухомого майна від 04.03.2013 року оціночна вартість будівлі складу ДОК літ. Б-1, пл.877,7 м.кв. становила 1062719 грн.; КПП ДОК літ. В-1 - 58111 грн.; будівлі складу ГЗМ ДОК літ. Г-1, пл.43,3 м.кв. - 38458 грн.; приміщення, пл.124,4 м.кв. - 101839 грн.; будівлі складу алюмінієвого літ. Д-1, пл. 330,6 м.кв. - 107048 грн. Відповідно до ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», встановлення визначення вартості майна на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами є результатами практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Тобто, беручи до уваги висновки ПП «Компанії «Експерт» про вартість нерухомого майна від 04.03.2013 року та укладенні договори купівлі-продажу, вартість за яку було реалізовано приміщення і оціночна вартість є ідентичними. ДПІ не є суб'єктом оціночної діяльності, тому твердження про заниження вартості, викладені в акті перевірки є безпідставними. Реалізація виробничих приміщень здійснювалась за ринковою ціною та з дотриманням усіх вимог чинного законодавства, жодних належних доказів, що підтверджують заниження ціни реалізації виробничих приміщень, відповідачем не надано, а тому твердження відповідача, про те що підприємством занижено ціну реалізації виробничих приміщень на суму електромонтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт по електропостачанню цих приміщень в розмірі 214019,16 грн. в т.ч. ПДВ 35669,86 грн., є безпідставними та такими що не відповідають дійсності.
Як вбачається з матеріалів справи, а зокрема з долучених Договору № 24/10/12-01 від 24.10.2012 року укладеного між ТзОВ «ІТС-Україна» та ТзОВ «Монтаженергопроект» та акту виконаних робіт за грудень 2012 року складеного 28 грудня 2012 року, роботи що виконувались ТзОВ «Монтаженергопроект» були виконані в грудні 2012 року. Натомість в 2013 році жодних робіт не виконувалось, а всі суми що сплачувались ТзОВ «ІТС-Україна» були перераховані на підставі акту виконаних робіт саме за грудень 2012 року, для погашення заборгованості за роботи що були виконанні ще в 2012 році, отже на думку суду ці витрати мають бути включені до складу витрат.
З акту перевірки вбачається, що позивачем включено до складу витрат на збут 18402 грн. амортизаційних відрахувань, з яких 5262 грн. - на виробничі приміщення, які були продані в березні 2013 року, 9060 грн. на виробничі приміщення, які були продані в червні 2013 року та на інше нереалізоване майно.
Віднесення позивачем до складу витрат електромонтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт по електропостачанню виробничих приміщень в розмірі 214019,16 грн. в т.ч. ПДВ 35669,86 грн., що виконувались ТзОВ «Монтаженергопроект» відповідно до договору № 24/10/12-01 від 24.10.2012 року, то в даному випадку судом встановлено, що частина робіт та матеріалів стосуються не самих виробничих приміщень, які були продані ТзОВ «ОКАП», а території та інших об'єктів, які на цій території розташовані і продовжували використовуватись ТзОВ «ІТС-Україна» після відчуження нерухомого майна. Крім того, віднесення всієї суми - 178349 грн. до витрат передбачене п.146.12. ст.146 Податкового Кодексу України, згідно якої сума витрат, що пов'язана з ремонтом та поліпшенням об'єктів основних засобів, у тому числі орендованих або отриманих у концесію чи створених (збудованих) концесіонером у розмірі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних засобів на початок звітного року, відноситься платником податку до складу витрат.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивачем було нараховано амортизацію на вищевказані об'єкти нерухомого майна станом на перше число місяця і включено до складу витрат, а після продажу майна припинено нарахування амортизаційних витрат з наступного місяця після виведення майна з експлуатації. Зокрема, із оборотно-сальдових відомостей по рахунку 131 за березень та квітень 2014 року вбачається, що амортизація на основні засоби «будівля складу ДОК-1 Б» в розмірі 4993,45 грн. та приміщення КПП в розмірі 268,29 грн. нараховувалась за березень 2013 року і у зв'язку із продажем в березні 2013 року не нараховувалась за квітень 2013 року. З оборотно-сальдових відомостей по рахунку 131 за червень та липень 2014 року вбачається, що амортизація на основні засоби «будівля складу алюмінієвого В-1» в розмірі 345,00 грн., «будівля складу алюмінієвого Д-1» в розмірі 369,77 грн. «будівля складу ГЗМ Г-1» в розмірі 157,54 грн., «розчинний вузол Б-2 в розмірі 5184,07 грн. «склад Б-1 в розмірі 1927,19 грн. та склад Д-1 в розмірі 1067,31грн. нараховувалась за червень 2013 року і у зв'язку із продажем у червні 2013 року не нараховувалась за липень 2013 року.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що висновки відповідача про завищення з боку ТзОВ «ІТС-Україна» витрат у зв'язку із включенням до складу витрат на збут 18402 грн. амортизаційних відрахувань не відповідають дійсності, оскільки амортизаційні витрати на приміщення, що були продані здійснювались до першого числа наступного місяця після виведення майна з експлуатації, що відповідає нормам п.146.15 ст.146 Податкового Кодексу України.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що твердження відповідача (ст. 27 акту перевірки), про те що позивачем занижено податкове зобов'язання по ПДВ за березень 2013 року на суму 36015 грн., теж не відповідає дійсності, оскільки вказана сума виникла лише у зв'язку із бухгалтерською помилкою, допущеною в уточнюючому розрахунку при коригуванні даних нової звітної декларації з податку на додану вартість за березень 2013 року. Вищенаведене підтверджується податковою декларацією з податку на додану вартість позивача за березень 2013 року та уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2013 року.
Згідно з п.103.4 ст.103 Податкового кодексу України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом довідки або нотаріально засвідченої копії, яка засвідчує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Між Урядом України і Урядом Республіки Польща укладена Конвенція про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження податкових ухилень від 12.01.1993 року.
Судом першої інстанції досліджено, долучену до матеріалів справи довідку, та встановлено, що приватний підприємець ОСОБА_4 іден. код НОМЕР_1 є резидентом Республіки Польща, такі ж самі дані в тому числі ідентифікаційний код, вказані в договорі про надання транспортних послуг автомобільного перевезення №2 від 14.05.2014 року, тобто ОСОБА_4 та ОСОБА_4 є одним і тим же підприємцем та безсумнівно є резидентом Республіки Польща, що в свою чергу підтверджує безпідставність донарахування відповідачем податку з доходів, виплачуваних на користь нерезидента в розмірі 3390,80 грн. Скасування донарахування податку на прибуток,зобов'язання з податку на додану вартість, податку на прибуток іноземних юридичних осіб тягне за собою, і скасування штрафних санкцій, що були нараховані на дані суми, що вірно було враховано судом першої інстанції.
Підставно суд першої інстанції прийшов до висновку, що слід відмовити у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконним і скасування податкового повідомлення-рішення №0003081702/7818 про донарахування 1070,25 грн. податку на доходи фізичних осіб та 267,56 грн. штрафних санкцій, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, а позивачем не наведено жодних фактів, що спростували б висновки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, викладені у акті перевірки та в запереченнях на позовну заяву.
Таким чином колегія суддів приходить до переконання, що судом першої інстанції вірно проаналізовано вимоги діючого законодавства, повно та об'єктивно досліджено обставини справи та суд підставно в частковому розмірі задовільнив позовні вимоги.
У відповідності до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 813/4751/14 прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права при правильно встановлених обставинах справи, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому оскаржувану постанову слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Льворва Головного упорапвління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2014 року у справі № 813/4751/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий: В.М. Каралюс
Судді : В.С.Затолочний
З.М.Матковська
Повний текст ухвали виготовлений 09.06.2015 року.