28 травня 2015 року Справа № 876/2077/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючого судді Большакової О.О.,
суддів Глушка І.В., Макарика В.Я.,
з участю секретаря судового засідання Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року в адміністративній справі за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,
Управління Пенсійного фонду України в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі (далі - УПФУ в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі) звернулося з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії в сумі 10046,25 грн..
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Із таким судовим рішенням не погодилося УПФУ в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі та подало апеляційну скаргу, в якій вказало, що судом першої інстанції неповно досліджені обставини справи, не встановлено всіх фактів, не надано їм належної оцінки, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Так, апелянт зазначив, що ОСОБА_1 з 29 липня 1998 року була призначена пенсія на підставі посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідачу встановлено щомісячну додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю. Державною фінансовою інспекцією у Волинській області було встановлено безпідставне надання ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачу відповідного посвідчення. У ході зустрічної перевірки документально не підтверджено інформацію, зазначену у довідках Малого підприємства по газифікації від 18 лютого 1993 року № 56 та № 815, що надавалися для встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідачу як колишньому працівнику Волинського спеціалізованого будівельно-монтажного управління по газифікації «Укргаз» треста «Івано-Франківськгазбуд», правонаступником якого було Мале підприємство по газифікації. Вказане порушення допущено з вини ОСОБА_1, який надав недостовірні дані для призначення пенсії із зниженням віку та одержанням додаткової пенсії. Враховуючи вимоги статті 64 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є підстави для стягнення на користь УПФУ в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі надмірно виплаченої пенсії у сумі 10046,25 грн. саме з ОСОБА_1 Враховуючи викладене, апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представники сторін у судове засідання не з'явилися, про час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь головуючого, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 17 березня 1993 року встановлено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 і Волинською обласною державною адміністрацією видано посвідчення (а.с. 60).
Згідно з положеннями статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС мають право на зменшення пенсійного віку на 5 років: особи, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році.
УПФУ в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі з 29 липня 1998 року ОСОБА_1 виплачувалася пенсія із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та в період настання права на пенсію за віком з 29 липня 2002 року - додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, віднесеній до категорії 2 відповідно до статей 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Актом від 29 лютого 2012 року № 940-13/15 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності УПФУ в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі за період з 01 січня 2009 року по 01 грудня 2011 року, проведеної Луцькою міжрайонною державною фінансовою інспекцією (а.с. 33-42), встановлено, що інформація, зазначена у довідках Малого підприємства по газифікації від 18 березня 1993 року № 56 та № 815, які подавалися до Волинської обласної державної адміністрації для встановлення ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, документально не підтверджена. Проведеною зустрічною звіркою в товаристві з обмеженою відповідальністю «Волиньгазбуд» (ТзОВ «Волиньгазбуд»), яке є правонаступником Малого підприємства по газифікації, а те - правонаступником Волинського спеціалізованого будівельно-монтажного управління тресту «Івано-Франківсьгазкомунбуд» (далі - Волинське СБМУ) встановлено, що згідно з наказом тресту «Івано-Франкіськгазкомунбуд» від 04 травня 1987 року № 73 «Про заходи щодо створення нормальних умов життєдіяльності у населених пунктах Київської області, що прилягають до 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС» працівники Волинського СБМУ були задіяні у 1987 році на будівництві розподільчих газопроводів і газифікації квартир в селах Стара Марківка і Шкнева Поліського району Київської області. Перевіркою наданих наказів щодо здійснення виробничої діяльності за 1986-1990 роки даних про відрядження працівників для виконання робіт у зоні відчуження у населених пунктах, що прилягають до 30-ти кілометрової зони Чорнобильської АЕС, керівництвом ТзОВ «Волиньгазбуд» не знайдено і для звірки не надано. Накази або інші документи щодо підтвердження виконання протягом липня-жовтня 1987 року працівниками Волинського СБМУ робіт у селі Бобер Поліського району Київської області (підтверджуючих перебування працівників у зоні відчуження) для звірки не надані (а.с. 37).
07 червня 2012 року Комісія зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, Міністерства соціальної політики України на підставі пред'явлених документів визнала безпідставною видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2: не підтверджено факт виконання робіт у зоні відчуження (а.с. 10). Волинською обласною державною адміністрацією інформовано виконавчий комітет Володимир-Волинської міської ради про те, що посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильські АЕС підлягає вилученню (а.с. 9).
28 листопада 2012 року на підставі акта ревізії від 29 лютого 2012 року № 940-13/15 до УПФУ в м. Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі Луцькою міжрайонною державною фінансово інспекцією надіслано вимогу № 730-12/759 про усунення порушень законодавства, виявлених ревізією, та зобов'язано опрацювати матеріали ревізії, пенсійні справи, в тому числі ОСОБА_1, зупинити виплату пенсії, що виплачувалася як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вивести суму зайво виплачених пенсій та вирішити питання про її стягнення (а.с. 11).
Відповідно до довідки позивача від 29 листопада 2012 року № 4755/02-20 на підставі проведеного розрахунку за період з 29 липня 1998 року по 30 вересня 2012 року визначено переплату ОСОБА_1 пенсії у сумі 10046,25 грн. (а.с. 12-22).
Статтею 49 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-4 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості. А згідно з частиною 1 статті 50 цього Закону України суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Статтею 101 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» визначено право органу, що призначає пенсії вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Згідно статті 64 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особи, винні в порушенні вимог цього Закону, утаюванні або навмисному перекрученні відомостей про стан радіаційної обстановки або про захворюваність людей, у видачі документів, посвідчень, вчиненні будь-яких інших діянь, що призводять до незаконного одержання громадянами прав і пільг, передбачених цим Законом, несуть матеріальну, адміністративну або кримінальну відповідальність, встановлену законодавством України.
Тобто, необхідною умовою повернення пенсіонером надмірно виплачених сум пенсій є зловживання з його боку.
Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 16 лютого 1984 року по 22 травня 1989 року працював електрогазозварником у Волинському СБМУ (а.с. 55). Згідно наказу Волинського СБМУ від 06 липня 1987 року № 106, який було видано на підставі наказу треста «Івано-Франківськгазкомунбуд» від 04 травня 1987 року № 73 «Про заходи щодо створення нормальних умов життєдіяльності у населених пунктах Київської області, що прилягають до 30-кілометрової зони Чорнобильської АЕС» та на виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 08 квітня 1987 року № 108, Волинське СБМУ забезпечує будівництво розподільчих газопроводів і газифікацію квартир в селах Стара Марківка та Шкнева Поліського району. Відповідач був направлений у цю місцевість для виконання будівельно-монтажних робіт зазначених об'єктів (а.с. 75).
Довідкою ТзОВ «Волиньгазбуд» від 15 вересня 1998 року № 55 підтверджено, що ОСОБА_1 у 1987 році брав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 06 липня 1987 року по 10 серпня 1987 року. Волинське СБМУ з 02 січня 1992 року реорганізовано в Мале підприємство по газифікації, а з 01 листопада 1995 року - у ТзОВ «Волиньгазбуд» (а.с. 62)
Згідно листа Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 24 лютого 2012 року № 605/5/2-12 (а.с. 72) посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 ОСОБА_1 видане на підставі довідок Малого підприємства по газифікації від 18 лютого 1993 року № 56 та № 815, відповідно до яких відповідач працював у Волинському СБМУ на посаді електрогазозварника і брав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 30-тикілометровій зоні Поліського району Київської області з 01 липня по 30 вересня 1987 року в с. Бобер; ОСОБА_1 у вересні 1987 року отримував підвищену заробітну плату за роботу на цій території (а.с. 73-74).
Згідно статтей 9, 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілі від Чорнобильської катастрофи.
Учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частинами 1, 4 статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Жодних доказів наявності вини відповідача у поданні до управління Пенсійного фонду недостовірних відомостей щодо його участі у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи суду надано не було.
При цьому документи, на підставі яких ОСОБА_1 було надано відповідний статус та призначено пенсію, були видані офіційно. Жодних доказів підробки, фальсифікації також немає.
Отже, відсутні підстави вважати, що відповідач при зверненні до органу Пенсійного фонду України допустив зловживання.
Тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність юридичних підстав, визначених статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для стягнення з відповідача 10046,25 грн..
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду немає.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Володимирі-Волинському та Володимир-Волинському районі залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2012 року в адміністративній справі №2а/0370/4049/12 без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя О.О. Большакова
Судді І.В. Глушко
В.Я. Макарик
Повиний текст виготовлено 02 червня 2015 року.