10 червня 2015 року Справа № 876/3952/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,
з участю секретаря Андрушківа І.Я.,
представника відповідача Матлая Й.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу №769 від 05.12.2014 року,-
ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування наказу №769 від 05.12.2014 року.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано пункт 1 наказу Міністра оборони України № 769 від 05.12.2014 року яким увільнено підполковника ОСОБА_2 від займаної посади - начальника Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, і призначено - начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя Південно-східного територіального Квартирно-експлуатаційного управління.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Міністерство оборони України оскаржило її, подавши до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконна і необґрунтована та прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, при невідповідності висновків суду обставинам справи і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову, оскільки згідно з п.82 Положення, призначення військовослужбовців на посади здійснюється, зокрема, на вищі посади - у порядку просування по службі. Зазначене переміщення здійснюється без згоди військовослужбовця. Переміщення ОСОБА_2 без його згоди в порядку просування по службі на вищу посаду начальника КЕВ м. Запоріжжя відбулось відповідно до діючих норм законодавства та не спричинило і не могло спричинити порушення законних прав позивача.
Представник Міністерства оборони України в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити повністю.
Позивач в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про час і місце слухання справи і оскільки його явка в суді апеляційної інстанції не є обов'язковою, апеляційний розгляд справи проведено у його відсутності.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Міністерства оборони України не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 05.12.2014 року Міністром оборони України підписаний наказ (по особовому складу) за № 769, яким підполковника ОСОБА_2, начальника Яворівської квартирно-експлуатаційної частини (району) Західного територіального квартирно-експлуатаційного управління, начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя Південно-східного територіального Квартирно-експлуатаційного управління.
Згідно п. 82 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України призначення військовослужбовців на посади здійснюється: на вищі посади - у порядку просування по службі.
Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено вище військове звання, ніж за займаною посадою, а за умови рівних військових звань - більший посадовий оклад. У разі коли штатом (штатним розписом) передбачено два військові звання або диференційовані посадові оклади, до уваги береться вище військове звання або більший посадовий оклад.
Згідно п. 4.10. Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, особи офіцерського складу можуть бути призначені на вищу посаду за умови відповідності їх рівня військової освіти рівню військової освіти за майбутньою посадою. За окремими спеціальностями, за якими у військових навчальних закладах не здійснюється підготовка фахівців оперативно-стратегічного і оперативно-тактичного рівнів, призначення осіб офіцерського складу на вищу посаду за фахом з вищим рівнем військової освіти здійснюється за умови наявності у військовослужбовця освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр" за спеціальністю, отриманою у вищому навчальному закладі України, спорідненою з ВОС за вищою посадою.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт невідповідності рівня військової освіти позивача рівню військової освіти за майбутньою посадою - начальника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя Південно-східного територіального Квартирно-експлуатаційного управління, сторонами у справі визнається, відтак вказана обставина доказуванню не підлягає.
Вірними є висновки суду першої інстанції, що на момент прийняття спірного наказу - 05.12.2014 року абз. 5 п. 4.10. згаданої Інструкції був чинним в редакції - "особи офіцерського складу можуть бути призначені на вищу посаду за умови відповідності їх рівня військової освіти рівню військової освіти за майбутньою посадою".
Зміни до цього ж пункту Інструкції які передбачають, що: "особи офіцерського складу призначаються на вищу посаду за умови відповідності їх рівня військової освіти рівню військової освіти за майбутньою посадою або за рішенням Міністра оборони України з нижчим рівнем військової освіти з урахуванням набутого досвіду служби з дотриманням вимог пунктів 83, 85 Положення", внесені Наказом Міністерства оборони України від 03 листопада 2014 року N 782, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2014 р. за N 1490/26267, який згідно п. 2 цього ж наказу (наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування), згідно інформаційної довідки опублікований (Офіційний вісник України, 2014, N 97 (12.12.2014), ст. 2821) та відповідно набрав чинності 12.12.2014 року.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, на момент прийняття спірного наказу 05.12.2014 року позивач не міг бути призначений начальником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Запоріжжя Південно-східного територіального Квартирно-експлуатаційного управління, оскільки рівень його військової освіти не відповідає рівню військової освіти за майбутньою (вказаною) посадою.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу Міністерства оборони України слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.195,198,200,205,206,254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 березня 2015 року у справі № 813/8811/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий А.Р.Курилець
Судді М.П.Кушнерик
О.І.Мікула