04 червня 2015 року м. Львів Справа № 876/9704/13
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Рибачука А.І.,
суддів - Багрія В.М., Старунського Д.М.,
з участю секретаря - Андрушківа І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року по справі № 2а-2043/11/0370 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинним рішення,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області (далі - Луцька ОДПІ), в якому просив визнати нечинним рішення відповідача від 15 липня 2010 року № 0006152303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року вказаний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача від 15 липня 2010 року № 0006152303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Луцька ОДПІ подала апеляційну скаргу, у якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на те, що до позивача правомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції за непроведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій та нероздрукування відповідного розрахункового документа, а також за неведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, оскільки такі порушення мали місце та чітко зафіксовані в акті перевірки від 25 червня 2010 року № 0006152303.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржуване рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просив відмовити в її задоволенні.
Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання, призначене на 04 червня 2015 року, не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до частини 1 статті 41 та частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу за їхньої відсутності без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, представник позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами проведеної у позивача позапланової виїзної перевірки з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складено акт від 25 червня 2010 року № 147/32-01/НОМЕР_2, яким встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 статті 3, статті 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме проведення розрахункової операції з продажу на розлив 0,5 куб.дм пива «Львівське 1715» вартістю 4.50 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування і видачі розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на повну суму покупки, а також порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем реалізації товарів у зв'язку з відсутністю накладних на підакцизні товари, що призначені для реалізації, на суму 1280.85 грн.
На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято рішення від 15 липня 2010 року № 0006152303 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2691,70 грн.
За результатами адміністративного оскарження вказане вище рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій податковим органом скасовано в частині застосованого штрафу в розмірі 107,50 грн. у зв'язку з помилковим його розрахунком.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що рішення про застосування фінансових санкцій від 05 серпня 2010 року № 030795-32 за реалізацію пива особі, яка не досягла 18 років, скасоване наказом Департаменту САТ ДПА України у Волинській області від 05 серпня 2010 року № 030795-32, що свідчить про відсутність факту проведення такій особі розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та без роздрукування і видачі розрахункового документа, а також з того, що чинним законодавством не передбачено обов'язку суб'єкта малого підприємництва зберігати первинні документи на підтвердження витрат, які враховуються при визначенні оподаткованого доходу, за місцем реалізації товарів, а відтак, оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) рішень є протиправним.
Суд апеляційної інстанції частково погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Загальні умови і порядок контролю за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги) встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Так, статтями 15 та 16 зазначеного Закону визначено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок.
Відповідно до пунктів 1, 2, 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Відповідно до статті 17 вказаного Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Згідно з статтею 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проведеною в кіоску № НОМЕР_3 позивача в м. Луцьку перевіркою було встановлено, зокрема, здійснення продавцем розрахункової операції на суму 4,50 грн. без роздрукування відповідного розрахункового документа, що зафіксовано в акті перевірки. Вказаний факт не спростований, оскільки позивачем не надано відповідного розрахункового документа і під час розгляду справи в суді.
З огляду на викладене, суд погоджується з висновком контролюючого органу про порушення позивачем пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та наявністю підстав для застосування до нього штрафних санкцій в розмірі 22,50 грн. (4,50Ч5).
Слід зазначити, що згідно з вимогами статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» рішення про стягнення штрафів за продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції визначеної законами України.
Натомість, судом першої інстанції вказаних обставин не враховано та безпідставно взято до уваги наказ Департаменту САТ ДПА України у Волинській області від 05 серпня 2010 року № 030795-32, яким було скасовано рішення про застосування фінансових санкцій від 05 серпня 2010 року № 030795-32, прийняте регіональним управлінням Департаменту САТ ДПА України у Волинській області, в розмірі 6800,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме за продаж пива особі, що не досягла 18 років.
Разом з тим, суд погоджується з висновком суду першої інстанції в частині неправомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2561,70 грн. за порушення ним пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» з огляду на наступне.
Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Положення Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» чітко не визначають самого порядку ведення обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, а лише вказують на обов'язок суб'єктів підприємницької діяльності на ведення такого обліку.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. При цьому самі господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
До документів, що підтверджують придбання товарів та є підставою для їх оприбуткування, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів.
Таким чином, відсутність накладних або прибуткових документів не може бути віднесено до порушень установленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, оскільки вони є підтвердженням витрат на придбання, а не підставою для обліку товарних запасів.
Враховуючи те, що відображення позивачем надходження товарів у бухгалтерському обліку за результатами звітного періоду не досліджувалось відповідачем під час проведення перевірки, а позивачем надано суду копії відповідних первинних документів, підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за порушення приписів пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не було, а відтак, рішення Луцької ОДПІ від 15 липня 2010 року № 0006152303 підлягало скасуванню в частині застосованої фінансової санкції в розмірі 2561,70 грн.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що відповідно до пункту 4 статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування оскаржуваної постанови та ухвалення нового рішення.
Керуючись статтями 160, 195, 196, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області задовольнити частково.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2013 року по справі № 2а-2043/11/0370- скасувати та прийняти нову, якою позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області про визнання нечинним рішення задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області від 15 липня 2010 року № 0006152303 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2561,70 грн.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: А.І. Рибачук
Судді В.М. Багрій
Д.М. Старунський