Ухвала від 10.06.2015 по справі 348/69/15-а

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року Справа № 876/4528/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Кушнерика М.П., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області на постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Надвірнянського районного суду Івано - Франківської області від 01 квітня 2015 року позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області щодо не включення до стажу роботи, який дає право на призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років період роботи з 01.08.1987 року по 25.12.2014 року на посаді викладача по класу фортепіано і концермейстерства Надвірнянської дитячої музичної школи. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугою років на підставі п.»е» ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період її роботи з 01 серпня 1987 року по 25.12.2014 року на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстерства Надвірнянської дитячої музичної школи. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що згідно з Постановою Кабміну від 04.11.1993 року за №909 (із змінами, внесеними Постановою Кабміну України від 26.09.2002 року за №1436) "Про перелік закладів установ освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років", посада викладача у позашкільних навчальних закладах не передбачена. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволені позову.

Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працю з 01.08.1987 року на посаді викладача по класу фортепіано і концертмейстерства Надвірнянської дитячої музичної шкоди. Загальний спеціальний (педагогічний) стаж працівника освіти становить понад 27 років.

22.12.2014 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області з приводу призначення пенсії за вислугу років, як працівник освіти.

Листом УПФ України в Надвірнянському районі Івано - Франківської області від 25.12.2014 року позивачу відмовлено в призначенні пенсії, оскільки в переліку закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років посада викладача по класу бандури відсутня.

Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

Постанова Кабінету Міністрів України №433 від 06 травня 2001 року "Про затвердження переліку типів позашкільних навчальних закладів і Положення про позашкільний навчальний заклад" відносить музичні школи до переліку позашкільних навчальних закладів.

Згідно з ст. 29 Закону України "Про освіту" від 23 травня 1991 року №1060-ХІІ позашкільна освіта разом із загальною середньою, професійно-технічною, вищою та іншими освітами становить структуру (систему) освіти в Україні.

Статтею 21 Закону України "Про позашкільну освіту" передбачено, що права, обов'язки та соціальні гарантії для педагогічних працівників позашкільного навчального закладу визначаються Конституцією України, Законом України "Про освіту", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Педагогічні працівники позашкільних навчальних закладів мають право на пенсію за вислугу років за наявності педагогічного стажу роботи не менше ніж 25 років.

Постановою Кабінету Міністрів України №963 від 14 червня 2000 року "Про затвердження переліку посад педагогічних та науково-педагогічних працівників" посада викладача музичної школи включена до переліку посад педагогічних працівників.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04 листопада 1993 року Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (із змінами внесеними постановою уряду від 26 вересня 2002 року №1436) встановлено, що в музичних школах право на пенсію за вислугу років мають особи, які працювали, зокрема, на посаді учителя.

За клопотанням Міністерства соціального захисту населення України від 01 лютого 1995 року №01-3/133-02-2 Кабінет Міністрів України погодився поширити на викладачів музичних, художніх, хорових, хореографічних шкіл, шкіл мистецтв та інших шкіл естетичного виховання порядок призначення пенсій за вислугу років, передбачений постановою Кабінету Міністрів України №909 від 04 листопада 1993 року без внесення змін до неї.

Дорученням Кабінету Міністрів України від 06.01.1996 року №397/21 дію вищезазначеної постанови поширено в тому числі і на викладачів музичних шкіл без внесення змін до постанови.

Таким чином, судом першої інстанції враховані інші норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та підтверджено право позивача на пенсію за вислугу років при зарахуванні періоду її роботи в Надвірнянській дитячій музичній школі.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

З огляду на наведені правові норми, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що період роботи позивача викладачем з 01.08.1987 року по 25.12.2014 року має бути врахований відповідачем до стажу, який дає право позивачу на пенсію за вислугу років. Проте право позивача на призначення пенсії за вислугу років виникне з моменту залишення роботи, яка дає право на цю пенсію, а тому позовні вимоги в частині зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області в призначенні їй пенсії за вислугу років з дня виникнення такого права на пенсію є передчасною.

Приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, про що свідчать ухвали від 20.01.2015 року (справа К/800/7043/13), від 18.02.2015 року (справа К/800/42872/14), від 17.03.2015 року (справа К/800/44531/13), від 26.03.2015 року (справа К/800/7047/15).

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст.160,167,195,197,198,200,205,206,254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Надвірнянському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 01 квітня 2015 року у справі № 348/69/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України..

Головуючий А.Р.Курилець

Судді М.П.Кушнерик

О.І.Мікула

Попередній документ
44760371
Наступний документ
44760373
Інформація про рішення:
№ рішення: 44760372
№ справи: 348/69/15-а
Дата рішення: 10.06.2015
Дата публікації: 15.06.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; управління, нагляду та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, у тому числі: