08 червня 2015 р. Справа № 876/7617/14
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
головуючого судді: Ліщинського А.М.,
суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області до Дочірного підприємства кооперативного підприємства «Коопторг» Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств про припинення юридичної особи,-
18.06.2014 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про припинення юридичної особи.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскільки відповідач відсутній за юридичною адресою про що зроблено запис в Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а тому в силу Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є підстава для припинення державної реєстрації юридичної особи.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати.
В апеляційній скарзі покликається на те, що відповідно до п.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» підставою для постановлення рішення щодо припинення юридичної особи зокрема є наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача, суд першої інстанції виходив з того, що до компетенції ДПІ в м. Івано-Франківської області Головного управління Міндоходів не віднесено контроль за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підстави для звернення до суду з позовними вимогами щодо припинення юридичної особи з підстав - наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, у податкового органу відсутні.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Дочірне підприємство кооперативного підприємства «Коопторг» Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, 13.11.1998 року зареєстроване, як юридична особа та взята на облік платника податку в ДПІ у м. Івано- Франківську.
Підставою звернення до суду Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області з даними позовними вимогами слугувала наявність запису про відсутність юридичної особи за місцем державної реєстрації. Зокрема, відповідно до поданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відносно ДП кооперативного підприємства «Коопторг» Івано-Франківської обласної спілки споживчих товариств, станом на 27.05.2014 року Реєстраційною службою Івано-Франківського міського управління юстиції в Івано-Франківській області внесено запис про «про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням».
Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Положенням ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).
Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»).
Відповідно до ч. 11. ст. 19 вказаного Закону зазначено, що юридична особа зобов'язана подавати (надсилати) щороку протягом місяця, що настає за датою державної реєстрації, починаючи з наступного року, державному реєстратору для підтвердження відомостей про юридичну особу реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу.
Згідно пп. 20.1.37. п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання
Статтею 19 Податкового кодексу України, визначено функції контролюючих органів, серед яких, контроль за своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що нормами законодавства не передбачено надання контролюючим органам ( податковим органам) повноважень, що контролю за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичної особи та фізичної особи - підприємця, в тому числі контроль за достовірністю даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.
Державний нагляд за дотриманням законодавства у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» здійснює - спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації.
Згідно положень «Порядку обліку платника податків і зборів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.02.2011 за №1588, зокрема п.12.4, 12.5 щодо кожного платника податків, стосовно якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ контролюючого органу, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за встановленою формою.
Якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) контролюючого органу приймає рішення про надсилання до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 24) для вжиття заходів, передбачених частиною дванадцятою статті 19 Закону.
Отже, податкові органи, у випадку виявлення відсутності юридичної особи за його місцем знаходження, повідомляють про це державного реєстратора та вправі здійснювати заходи щодо з'ясування обставин зазначеного факту.
Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 липня 2014 року у справі №809/1953/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя А.М.Ліщинський
Судді О.І.Довга
І.І.Запотічний