02 червня 2015 р. Справа № 876/823/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участю секретаря: Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2014 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод нестандартного технологічного обладнання» до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод нестандартного технологічного обладнання» (надалі - позивач, ТзОВ «ЗНТО») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі міста Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - відповідач, ДПІ у Залізничному районі м. Львова), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 24.07.2014 року №0002662201/11179, №0002652201/11178.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова №0002652201/11178 від 24.07.2014 року та податкове повідомлення-рішення №0002662201/11179 від 24.07.2014 року в частині зменшення суми від»ємного значення об»єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 348555 грн. 12 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права та невірним встановленням обставин у справі. Зазначає, що згідно з представленими до перевірки документами контролюючим органом встановлено, що позивач не здійснював діяльності щодо впорядкування земельної ділянки, що перебуває у його користуванні. Ним не укладено договорів, пов»язаних з будівництвом та обслуговуванням житлово-офісного комплексу, не демонтовано будівлі, які розміщені на вказаній земельній ділянці. Крім цього, до перевірки не надано дозвільних документів на проведення будівельних робіт, а тому позивачем не доведено використання орендованої земельної ділянки у власній господарській діяльності, таким чином орендна плата за землю не може відноситись ним до складу валових витрат.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав вказаних у скарзі, просив скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне.
ДПІ у Залізничному районі м. Львова на підставі направлення №529 від 02.04.2014 року та відповідно до наказу №411 від 01.04.2014 року проведена позапланова виїзна документальна перевірка ТзОВ «Завод нестандартного технологічного обладнання» з питань правильності визначення об»єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за наслідками якої складено Акт від 17.04.2014 року №857/22-01/20849217.
Згідно з висновками акта, перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Завод нестандартного технологічного обладнання» вимог п. 5.1., п.п. 5.2.1, п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 135.1, п.п. 135.5.4, п.п. 135.5.5 п. 135 ст. 135, п.п. 138.1.1, п.п. 138.4, п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від»ємне значення об»єкта оподаткування податком на прибуток всього в сумі 396195,12 грн., в тому числі за 2012 рік на суму 51765,08 грн., за 2013 рік на суму 344979,04 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 06.05.2014 року №0001492201/6598, яким ТзОВ «Завод нестандартного технологічного обладнання» зменшено від»ємне значення об»єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 396195,12 грн.
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в порядку адміністративного узгодження грошових зобов»язань. Рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області №17324/10/13-01-10-08-05/1052 від 17.07.2014 року скасовано податкове повідомлення-рішення №0001492201/6598 від 06.05.14 року в частині зменшення від»ємного значення об»єкта оподаткування податком на прибуток за 2012 рік в сумі 40000 грн., а в іншій частині це рішення залишено без змін. Крім цього, за результатами розгляду скарги позивача Головним управлінням Міндоходів у Львівській області зменшено від»ємне значення об»єкта оподаткування податком на прибуток за 2013 рік на 11216,40 грн.
На підставі вказаного рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова винесено наступні податкові повідомлення-рішення: №0002662201/11179 від 24.07.2014 року, яким зменшено суму від»ємного значення об»єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 344979,04 грн., та податкове повідомлення-рішення №0002652201/11178 від 24.07.2014 року, яким зменшено від»ємне значення об»єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 11216,40 грн.
Податкове повідомлення-рішення №0001492201/6598 від 06.05.2014 року, відповідно до п.п. 5.1.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого Наказом Міністерства Фінансів України від 28.11.2012 року №1236, вважається відкликаним.
Також окружний суд встановив, що вказані в акті перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства, що стали підставою для винесення спірних рішень, полягають у заниженні позивачем у 2013 році доходів, що враховуються при визначенні об»єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 293290 грн., в результаті несвоєчасного повернення фінансової допомоги засновнику підприємства ОСОБА_2; заниженні у 2013 році валового доходу в сумі 7640,32 грн., в результаті невідображення у податковому обліку безнадійної кредиторської заборгованості перед контрагентом позивача - компанією BETS AG (Bioenergetuic Technologic Comerce AG) (Швейцарія); завищенні позивачем протягом 2011-2013 років валових витрат, внаслідок включення до складу таких сплаченої орендної плати за землю в сумі 132147,12 грн.
Суд першої інстанції позов задовольнив частково з тих підстав, що оскаржені податкові повідомлення - рішення відповідачем винесено протиправно, без врахування усіх обставин.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи, з огляду на наступне.
Щодо повернення фінансової допомоги судом встановлено, що 20.06.2011 року між ТзОВ «Завод нестандартного технологічного обладнання» та фізичною особою ОСОБА_2, який є засновником товариства, укладено договір позики. За умовами договору перерахування позики та її повернення проводиться окремими траншами в безготівковому порядку.
На виконання вимог вказаного договору Позикодавцем (ФО ОСОБА_2.) перераховано, а Позичальником (ТзОВ «Завод нестандартного технологічного обладнання») отримано 571500 грн., з яких, згідно з актом перевірки, не повернено 293290 грн. (в тому числі 73290 грн. - отриманих 22.02.2012 року, 60000 грн. - отриманих 23.02.2012 року, 10000 грн. - отриманих 07.03.2012 року, 50000 грн. - отриманих 19.03.2012 року, 50000 грн. - отриманих 27.03.2012 року та 50000 грн. - отриманих 10.04.2012 року).
Копіями платіжних доручень №544 від 10.10.2012 року на суму 157535 грн., №565 від 30.10.2012 року на суму 41000 грн. та №535 від 20.09.2012 року на суму 94755 грн. (а.с. 121-123), банківськими виписками по рахунку (а.с. 55-57), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 3775 за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року (а.с. 124), картками рахунку 3775 з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року (а.с. 125-127) та актом звірки взаєморозрахунків від 04.12.2012 року (а.с. 67) підтверджується своєчасне та повне повернення отриманої позики позивачем.
Разом з цим, суд першої інстанції вірно встановив, що у платіжних дорученнях №544 від 10.10.2012 року, №565 від 30.10.2012 року та №535 від 20.09.2012 року позивачем допущено помилку у даті договору, по якому проведено повернення позики, замість правильного договору від 20.06.2011 року у платіжних дорученнях вказано договір від 20.09.2011 року. Сторони договору погодили зміну призначення платежу та підписали відповідні акти (а.с. 58-59).
Відповідно до п.п. 135.5.5 п.135.5 ст. 135 ПК України до доходів, які враховуються при обчисленні об»єкта оподаткування податком на прибуток включається інші доходи, в тому числі суми поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із цим Кодексом мають пільги з цього податку, в тому числі право застосовувати ставки податку нижчі, ніж установлені пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу.
У разі якщо в майбутніх звітних податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками звітного податкового періоду, в якому відбулося таке повернення.
При цьому доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов»язання особи, яка надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні.
Положення цього пункту не поширюються на суми поворотної фінансової допомоги, отриманої від засновника/учасника (в тому числі нерезидента) такого платника податку, у випадку повернення такої допомоги не пізніше 365 календарних днів з дня її отримання.
Колегія суддів погоджується з висновком окружного суду про те, що всі отримані від ФО ОСОБА_2 кошти в якості позики згідно з договором від 20.06.2011 року повернуті позивачем протягом 365 календарних днів з моменту отримання таких, тому висновок податкового органу щодо заниження позивачем у 2013 році доходів, що враховуються при визначенні об»єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 293290 грн. протиправним, а спірне податкове повідомлення-рішення про зменшення від»ємного значення об»єкта оподаткування податком на прибуток в цій частині таким, що підлягає скасуванню.
Щодо заниження у 2013 році валового доходу в сумі 7640,32 грн., в результаті невідображення у податковому обліку безнадійної кредиторської заборгованості, суд першої інстанції встановив, що перевіркою виявлено, що станом на 01.01.2011 року та 31.12.2013 року у ТзОВ «Завод нестандартного технологічного обладнання» існувала кредиторська заборгованість в сумі 2872,68 польських злотих перед компанією BETS AG (Bioenergetuic Technologic Comerce AG) (Швейцарія), яка фактично виникла 02.10.2009 року на підставі договору позики від 20.08.2008 року та підлягала поверненню до 20.08.2013 року.
По вказаній вище заборгованості минув строк позовної давності, а тому така вважається безнадійною.
Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про порушення позивачем вимог п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14, п. 135.1, п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України щодо заниження доходів, що враховуються при визначенні об»єкта оподаткування в сумі 7640,32 грн., і правомірно відмовив у задоволенні адміністративного позову про скасування податкового повідомлення-рішення у цій частині виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;
Згідно з п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст.14 ПК України безнадійна заборгованість - заборгованість, в тому числі, за зобов»язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.
Також перевіркою встановлено, що ТзОВ «Завод нестандартного технологічного обладнання» в період, що перевірявся, користувалось земельною ділянкою, розташованою за адресою м. Львів, АДРЕСА_1, загальною площею 0,3323 га, на підставі договору оренди земельної ділянки від 05.06.2008 року терміном на 10 років, укладеного з Львівською міською радою з цільовим призначенням для будівництва будинку. Сплачену орендну плату за землю включено позивачем до складу витрат, що враховуються при обчисленні об»єкта оподаткування податком на прибуток.
Колегія суддів погоджується з висновком окружного суду про те, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат сплачену орендну плату за земельну ділянку в сумі 132147,12 грн., а тому спірні податкові повідомлення-рішення в цій частині слід скасувати.
Позивачем на підтвердження використання вказаної земельної ділянки у господарській діяльності за її цільовим призначенням позивачем долучено до матеріалів справи: договір №919 від 01.06.2007 року на виконання проектних робіт по створенню об»єкта архітектури - багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими магазином та критими автостоянками по АДРЕСА_1 у м. Львові, додаткові угоди до нього та акти здачі прийому виконаних робіт (а.с. 81-88); договір №14-02044-11 від 08.08.2011 року на виконання повторної експертизи проекту багатоквартирного житлового будинку по АДРЕСА_1 у м. Львові (а.с. 89-92); декларацію про початок виконання будівельних робіт від 31.05.2012 року (а.с. 110-112); договір підряду №2405/12 від 24.05.2012 року на виконання робіт по будівництву будинку (а.с. 113-117); договір від 20.10.2010 року на виконання демонтажних робіт нежитлових приміщень за адресою м. Львів, АДРЕСА_1 (а.с. 118-119).
Відповідно до п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв»язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Згідно з п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов»язкових платежів), установлених Законом України «Про систему оподаткування» (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов»язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов»язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті включаються до складу валових витрат.
За положеннями Закону України «Про систему оподаткування» та Податкового кодексу України земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, належать до загальнодержавних податків і зборів.
Відповідно до абз. в) п.п. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПК України інші операційні витрати включають інші витрати операційної діяльності, пов»язані з господарською діяльністю, у тому числі, але не виключно: суми нарахованих податків та зборів, установлених цим Кодексом (крім тих, що не визначені в переліку податків та зборів, встановлених цим Кодексом), єдиного внеску на загальнообов»язкове державне соціальне страхування, відшкодування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право особа, які згідно із законодавством фінансуються за рахунок коштів підприємств, установ, організацій в обов»язковому порядку, а також інших обов»язкових платежів, встановлених законодавчими актами, за винятком податків та зборів, передбачених підпунктами 139.1.6 і 139.1.10 статті 139 цього Кодексу, та пені, штрафів, неустойки, передбачених підпунктом 139.1.11 статті 139 цього Кодексу.
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб»єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Доводи, приведені в апеляційні скарзі, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2014 року у адміністративній справі №813/7099/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.06.2015 року.