03 червня 2015 року Справа № 876/3222/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Шавеля Р.М., Бруновської Н.В.
за участю секретаря Нефедової А.О.
представника позивача Чопко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 р. у справі №2а-2772/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів,
встановив:
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 р. у справі №2а-2772/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_2 про стягнення податку з власників транспортних засобів, у позові було відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі скаржник просить постанову суду скасувати та задовольнити позов. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач здійснив першу реєстрацію транспортних засобів, а саме: автомобіля марки VOLKSWAGEN 4, державний номерний знак НОМЕР_1, автомобіля марки VOLKSWAGEN 4, державний номерний знак НОМЕР_2, однак відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» при першій реєстрації не сплатив податок з власників транспортних засобів до місцевого бюджету, що становить в даному випадку 43570 грн. Податок до бюджету не надійшов, а тому він фактично не сплачений, що не було враховано судом першої інстанції.
В судових засіданнях представник скаржника апеляційну скаргу підтримав із зазначених у ній мотивів.
В судовому засіданні колегія суддів в порядку ст. 55 КАС України допустив заміну позивача - Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області його правонаступником - Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити.
Як правильно встановив суд першої інстанції, відповідачем здійснювалася реєстрація транспортних засобів, а саме: автомобіля марки VOLKSWAGEN 4, державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіля марки VOLKSWAGEN 4, державний номерний знак НОМЕР_2. Згідно з розрахунком суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів при першій реєстрації транспортного засобу, сума податку, що підлягає сплаті, становить 24610 грн., та 18960 грн. Згідно з довідкою ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 17400/17-120/23 від 28.10.2010 р. податок з власників наземних транспортних засобів в сумі 4610 грн., та в сумі 18960 грн. до місцевого бюджету не надходили.
При вирішенні спору суд першої інстанції підставно виходив з того, що відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
На час існування спірних відносин, вони регулювались Законом України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», Законом України «Про систему оподаткування», Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Податок з власників транспортних засобів ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» був віднесений до загальнодержавних податків. Відповідно до Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (тобто, збору за першу реєстрацію транспортного засобу) є юридичні особи, та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об'єктами оподаткування. Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, що діють на день сплати. У разі відсутності документів про сплату податку, перша реєстрація в Україні транспортних засобів не проводиться.
Відповідно до Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, затвердженої наказом МВС № 379, після завершення приймання готівки клієнту видається квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку, який здійснив касову операцію, дату, час здійснення касової операції, а також підпис банку, який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку, засвідчений електронним підписом САБ.
Відмовляючи у позов,і суд першої інстанції виходив із того, що, оскільки перша реєстрація транспортних засобів була проведена, що можливо лише за умови попередньої сплати відповідного податку, підстави для стягнення відсутні.
Однак, при цьому суд першої інстанції припустився помилкової оцінки доказів та не врахував, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що такий податок відповідачем сплачений не був, до бюджету він не надходив.
Оскільки сторонами не заперечувалось проведення відповідачем першої реєстрації транспортних засобів, його статус платника даного податку та суми, належної до сплати і, при цьому, наявності факту несплати такого податку позивачем, суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відмову у позові.
Зазначене є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області задовольнити.
Скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2014 р. у справі №2а-2772/11/1370 та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету 43570 грн. податку з власників транспортних засобів.
Постанова набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Шавель Р.М.
Бруновська Н.В.
Повний текст постанови складений 08.06.2015 року.