02 червня 2015 р. Справа № 876/805/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
за участі секретаря судового засідання: Прокопенко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області та Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бродівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бродівському районі Львівської області про зобов»язання до вчинення дій та стягнення суми, -
В грудні 2014 року позивач - управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області (далі - УПФУ в Бродівському районі) звернулося в суд з позовом до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бродівському районі Львівської області, в якому просило зобов»язати відповідача прийняти до відшкодування виплачені суми пенсій та включити їх до щомісячних актів звірок, стягнути з відповідача грошові кошти у сумі 697,92 грн.
Позовну заяву мотивовано тим, що загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, визначається на рівні району шляхом внесення сум до акту щомісячної звірки. Перерахування коштів відбувається на централізованому рівні і тільки тих сум, які включені в акт, складений на територіальному рівні і зазначених в узгодженій довідці. Суми не включені в акт, відшкодуванню на централізованому рівні не підлягають. У зв»язку з цим, просить суд зобов»язати відповідача включити до актів звірки витрат суми пенсії, виплаченої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у розмірі 697,92 грн., з метою їх прийняття до відшкодування. Крім того, просить суд стягнути з відповідача суми пенсії, виплачені позивачем ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з серпня по листопад 2014 року у розмірі 697,92 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено частково; стягнуто з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Бродівському районі Львівської області на користь управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області суми пенсій, виплачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.08.2014 року по 01.11.2014 року у розмірі 697 (шістсот дев»яносто сім) грн. 92 коп.; у задоволенні решти позовних вимог щодо зобов»язання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Бродівському районі Львівської області прийняти до заліку суми пенсій та включити їх до щомісячних актів звірки відмовлено.
Не погодившись із даним рішенням, його оскаржили управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області та Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бродівському районі Львівської області, який у своїй апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову.
В обґрунтування апеляційних вимог управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області посилається на те, що судом не з»ясовано правові відносини сторін та не враховано неможливість стягнення на централізованому рівні суми, які не включені в щомісячні акти звірки, які складаються на територіальному рівні. Окрім цього, зазначає, що відповідно до Порядку на центральний рівень передаються тільки довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві Пенсійному фонду витрат. Крім того, суд помилково дійшов висновку, що встановлене Порядком 5-4/4 правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору, а тому не врегульовує спірних відносин, які виникли у даному випадку, оскільки, в першій частині акта щомісячної звірки витрат зазначається сума, яку виплатив Пенсійний фонд, а в другій - сума, яку Фонд соціального страхування від нещасних випадків приймає до відшкодування.
Свою апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бродівському районі Львівської області мотивує тим, що відповідач не має права здійснювати жодні виплати у відшкодування у зв»язку з нещасним випадком на підставі зазначених копій актів про нещасний випадок на виробництві, в тому числі і відшкодовувати здійснені УПФУ виплати пенсій на основі цих актів.
Заслухавши суддю-доповідача у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, управлінням Пенсійного фонду України в Бродівському районі за період з березня 2014 року по липень 2014 року виплачувались пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, з врахуванням витрат на їх виплату та доставку таких пенсій гр. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на загальну суму 872,40 грн., а саме: основний розмір пенсії - 650 грн., щомісячна цільова грошова допомога на прожиття - 209 грн., поштові витрати - 13,40 грн..
Однак відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бродівському районі Львівської області відмовилось враховувати в щомісячні акти звірок суми витрат на виплату пенсій з підстав невідповідності актів форми Н-1 вимогам чинного законодавства.
Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов»язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов»язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов»язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов»язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до пункту 4 статті 25 Основ за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров»я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров»я, пов»язаним з виконанням ним своїх трудових обов»язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв»язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Ураховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону № 1105-XIV, яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому, неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Аналогічне правило закріплене частиною другою статті 24 Закону № 1105-XIV, відповідно до пункту 5 якої якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому, страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
За змістом статті 21 Закону № 1105-XIV у разі настання страхового випадку Фонд зобов»язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров»я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв»язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв»язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.
Статтею 3 Угоди про гарантії встановлено, що всі витрати, пов»язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за цією Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.
За змістом наведеної норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.
Таким чином, витрати, понесені органами ПФУ у зв»язку із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності від трудового каліцтва (у тому числі й пенсій особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР) підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Статтею 16 Закону № 1105-XIV визначено, що безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція. За змістом статті 18 зазначеного Закону виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
Згідно з пунктом 7 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, ПФУ здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
З огляду на викладене, вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов»язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією виконавчої дирекції Фонду, основними завданнями якої згідно з Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженим постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15, крім іншого, визначено виконання завдань та основних принципів страхування від нещасного випадку, фінансування страхових виплат, а до повноважень у сфері здійснення процедури страхування та координації страхової діяльності віднесено, зокрема, співпрацю з фондами з інших видів соціального страхування щодо відшкодування витрат, понесених ними у зв»язку з матеріальним забезпеченням потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та представництво інтересів страховика в органах державної виконавчої влади, органах місцевого самоврядування і судах.
За таких обставин, відмова Фонду відобразити в акті щомісячної звірки витрати за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, протиправна.
Вимоги управління ПФУ про відшкодування відділенням Фонду витрат, пов»язаних із виплатою та доставкою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, відповідають змісту його прав як робочого органу ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією та основними завданнями виконавчої дирекції Фонду.
Окрім вищенаведеного, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов»язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв»язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затверджений постановою правління Пенсійного фонду та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 4 березня 2003 р. № 5-4/4, не врегульовує спірних правовідносин, що виникли в цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків має застосовуватися за відсутності спору.
У разі незгоди Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підписання актів звірки, в судах адміністративної юрисдикції мають вирішуватись вимоги про стягнення витрат, а не вимоги про підписання цих актів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб»єкта владних повноважень обов»язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційні скарги на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Бродівському районі Львівської області та Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Бродівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року у справі №813/8447/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 03.06.2015 року.