Постанова від 28.05.2015 по справі 162/239/15-а,2-а/162/924/2015

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Справа № 876/3730/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

судді-доповідача Богаченка С.І.,

суддів Старунського Д.М., Рибачука А.І.

розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області на постанову Любешівського районного суду Волинської області від 18 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-

ВСТАНОВИЛА:

27 січня 2015 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області в якому просила визнати протиправними дії відповідача в перерахунку та виплаті пенсії з врахуванням 1% заробітку за кожний рік роботи понад мінімальний стаж 20 років; зобов'язати відповідача провести їй перерахунок та виплату пенсії за період у межах визначених законом строку позовної давності, відповідно до вимог ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожен рік роботи понад встановлений мінімальний стаж роботи 15 років.

Постановою Любешівського районного суду Волинської області від 18 лютого 2015 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області щодо відмови в проведені перерахунку пенсії ОСОБА_2 з її збільшенням на 1% заробітку за кожен рік роботи понад мінімальний стаж 15 років відповідно до положень частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Любешівському районі Волинської області, починаючи з 27 липня 2014 року, провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із збільшенням пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад стаж 15 років, але не вище 75% заробітку.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі подало апеляційну скаргу на неї, в якій просило постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт по справі зазначає, що суд першої інстанції ухвалюючи рішення порушив норми матеріального та процесуального права.

Також, апелянт по справі зазначив, що порушення норм матеріального права полягає зокрема в тому, що судом не було взято до уваги той факт, що з 01.01.2004р. набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яким з 12.01.2005р. було встановлено доплату за понаднормовий стаж шляхом збільшення розміру пенсії на 1 відсоток мінімальної пенсії за віком за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років для жінок. В прикінцевих положеннях Закону встановлено, що дія статті поширюється на пенсіонерів, яким пенсію призначено до набрання чинності цим Законом. Тому, оскільки, позивачу призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» то і перерахунки пенсії проводилися згідно норм вище вказаного Закону, то і вказані підвищення до пенсії за понаднормовий стаж здійснювалися відповідно до вимог ст.28 Закону, а саме за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років для жінок.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке прийнято у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1,2 ч.1 ст.183-2 цього Кодексу. Колегія суддів перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її задоволити.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами у справі, що ОСОБА_2 є потерпілою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (Посвідчення серії НОМЕР_1) та отримує пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», з врахуванням положень ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

10 грудня 2014 року позивач звернулась в управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області з заявою про проведення перерахунку понаднормового страхового стажу із збільшенням розміру пенсії на 1% заробітку за кожний рік роботи понад 15 років відповідно до положень ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Листом від 24 грудня 2014 року №2707/п-01 відповідач відмовив позивачу у вказаному перерахунку, покликаючись відсутність правових підстав для його здійснення.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою, постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи 3-ої категорії та має право на пільги визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, на збільшення заробітку на 1% за кожен рік роботи понад 15 років, але не вище 75 % відповідно до ч. 2 ст. 56 цього Закону. Разом з тим, відповідач всупереч цієї норми таке збільшення не нараховував, а застосовує положення ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої розмір пенсії збільшується на 1% за кожен рік стажу понад 20 років.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про пенсійне забезпечення», громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, що встановлюються або цим Законом або законом, який регулює особливості статусу таких громадян.

Згідно з п.13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором.

Вказаними приписами надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальними нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення» або спеціальними - Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

Абз.2 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за кожний повний рік страхового стажу понад установлений законом мінімальний трудовий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком, остання збільшується на 1 % визначеної законом її розрахункової величини, а саме за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці 1 цієї частини.

Таким чином, для вирішення питання про обґрунтованість та підставність доводів апеляційної скарги необхідно з'ясувати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення які обрав позивач.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розпорядженням про перерахунок пенсії від 25 лютого 2014 року стверджується, що виплата позивачу пенсії за віком здійснюється на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджуються, зокрема, шифром виду пенсії у розпорядженні, а саме: шифр "101" - пенсія за віком при повному стажі, умови призначення загальні.

Позивач не надав доказів подання заяви про перехід на інші умови пенсійного забезпечення, а тому відсутні підстави вважати, що виплата пенсії позивачу здійснюється на умовах Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, оскільки виплата позивачу пенсії здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то і збільшення розміру пенсії повинно/має бути проведене у розмірах, встановлених цим Законом.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що при визначенні розміру доплати до пенсії позивачеві застосуванню підлягають положення ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, виходячи з страхового стажу, обчисленого відповідно до вищевказаного Закону.

Доводи апеляційної скарги є підставними та обґрунтованими і повністю спростовують висновки суду першої інстанції.

З врахуванням усіх вищенаведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим в силу вимог ст. 202 КАС України постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст. 195, 197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Любешівському районі Волинської області - задоволити повністю.

Постанову Любешівського районного суду Волинської області від 18 лютого 2015 року по справі №162/239/15-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволені позовних вимог - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Богаченко С.І.

Суддя Старунський Д.М.

Суддя Рибачук А.І.

Попередній документ
44760225
Наступний документ
44760227
Інформація про рішення:
№ рішення: 44760226
№ справи: 162/239/15-а,2-а/162/924/2015
Дата рішення: 28.05.2015
Дата публікації: 15.06.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: