28 травня 2015 р. Справа № 876/4060/15
Колегія Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
судді-доповідача - Богаченка С.І.,
суддів - Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року в справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Івано-Франківську про зобов'язання до вчинення дій,-
17 лютого 2015 року Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області звернулося до суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Івано-Франківську про зобов'язання відповідача включити до акту звірки та відшкодувати витрати Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі в сумі 1800 грн.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції її оскаржило Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області. Апелянт по справі просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи, а саме те, що відповідно до Постанови правління Пенсійного фонду України та правління фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 04 березня 2003 року №5-4/4 відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищенаведених пенсій, а тому, на думку позивача, ними в жовтні-грудні 2014 року було правомірно включено суми витрат на виплату пенсій громадянам, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, а також пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання до Акту взаємозвірки щомісячної звірки.
Особи, що беруть участь у справі, в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, , а тому колегія суддів, у відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів. Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується наявними у справі матеріалами, в період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року позивачем на адресу відповідача направлялися акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. До вказаних актів позивачем були включені також суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну.
Отримавши акти звірки, відповідач склав таблиці розбіжностей, в яких повідомив про неврахування ним вказаних сум. Тобто, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Івано-Франківську при підписанні актів щомісячної звірки з позивачем за вказаний період не взято до заліку та не відшкодовано кошти на загальну суму 1800 грн., в тому числі: суму пенсій, виплачених пенсіонерам ОСОБА_2 та ОСОБА_3, нещасний випадок з якими стався за межами України, в розмірі 900,00 грн період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року, пенсія виплачена пенсіонерці по втраті годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з жовтня 2014 року по грудень 2014 року.
Механізм відшкодування Фондом ССНВ та ПЗ України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, визначено Порядком № 5-4/4 від 04.03.2003 року.
Відповідно до п.4 Порядку № 5-4/4 від 04.03.2003 року відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» й інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Порядок відшкодування витрат Фондом ССНВ та ПЗ України Пенсійному фонду України не регулює спірних правовідносин між Фондами і підлягає застосуванню лише при відсутності спору між ними.
У випадку відсутності згоди щодо підписання таких актів з боку ФСС НВВ та ПЗ України про відшкодування виплачених сум пенсій, спір вирішується в судовому порядку, шляхом пред'явленням позову про стягнення цих сум, а не шляхом пред'явлення вимог про прийняття до відшкодування сум пенсійних виплат. Тому обраний позивачем спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав Пенсійного Фонду України.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що між позивачем та відповідачем виконано дії, передбачені цим Порядком, а саме складено таблиці розбіжностей та підписано акти звірок за жовтень-грудень 2014 року, а відтак судом першої інстанції відмовлено в задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області правильно.
Висновки суду є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, ст.ст. 195, 197, ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст.ст. 206, 254 КАС України, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 березня 2015 року по справі № 809/709/15 - залишити без змін.
Ухвала апеляційного адміністративного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя С.І. Богаченко
Суддя Д.М. Старунський
Суддя А.І. Рибачук