25 травня 2015 року Справа № 131164/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Обрізко І.М.
суддів Левицької Н.Г.,Сапіги В.П.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року по справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Трускавці Львівської області про спонукання до вчинення дій,-
управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області (далі УПФУ в м. Трускавці) звернулося з адміністративним позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Трускавці Львівської області (далі - Фонд) про спонукання до вчинення дій, а саме: включити до щомісячного акту звірки та прийняти до відшкодування виплачену пенсійним органом державну адресну допомогу з грудня 2011 року по квітень 2012 року на загальну суму 10408,3 грн.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідач безпідставно не включає в щомісячні ати звірки державну адресну допомогу, чим порушує вимоги чинного законодавства.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року відмовлено в задоволенні позову повністю. Суд виходив з того, що Законом України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначено вичерпний перелік виплат, які підлягають відшкодуванню управліннями Пенсійного фонду України та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, однак державної адресної допомоги не передбачено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, сторона позивача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким задоволити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги в основному покликається на те, що судом першої інстанції невірно застосовано норми права в частині трактації постанови Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року № 265.
У разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (п.2 ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на 10.05.2012 року відповідачем не включено в акти звірки з грудня 2011 року по квітень 2012 року державну адресну допомогу на загальну суму 10408,3 грн.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26.03.2008 року за №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» встановлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох 120 відсотків, на трьох і більше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 4 згаданої Постанови встановлено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Вирішуючи питання про те, чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, необхідно враховувати, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Одним із основних принципів страхування від нещасного випадку є цільове використання коштів.
Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не формуються за рахунок Державного бюджету України, не включаються до його складу та використовуються виключно за їх прямим призначенням.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи те, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату державної адресної допомоги.
Вищевикладена правова позиція суду апеляційної інстанції відповідає судовій практиці Верховного Суду України (постанова від 30.01.2012 року), яка з урахуванням вимог ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування судами при розгляді справ у подібних правовідносинах.
Відтак, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись ст.ст. 195, 196 ч.4, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Трускавці Львівської області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31 травня 2012 року по справі № 2а-4150/12/1370- без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя І.М. Обрізко
Судді Н.Г. Левицька
В.П. Сапіга