Провадження № 22ц/774/5655/13 Головуючий 1-ої інстанції - Слюсар Л.П.
Категорія - 24 Доповідач - Макаров М. О.
28 листопада 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.,
суддів - Красвітної Т.П.,Міхеєвої В.Ю.,
при секретарі - Завідонової К.Д.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 березня 2013 року по справі
за позовом Приватного підприємства "Кріт-Регіон" до ОСОБА_1 про стягнення коштів,-
У жовтні 2012 року ПП "Кріт-Регіон" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів, посилаючись на те, що 01 січня 2008 року між ОСОБА_1 і колишнім власником гуртожитку - ВАТ "Будівельно-монтажна фірма "Дніпроважбуд" було укладено Договір оренди жилої площі № 62- кімнати НОМЕР_1 площею 18 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1. За Договором про задоволення вимог іпотекодержателя від 14 липня 2008 року, жила частина гуртожитку (літера А-5 - 2-й, 3-й, 5-й поверхи) за зазначеною адресою, перейшла у приватну власність ОСОБА_2, договір оренди жилої площі у гуртожитку від 01 січня 2008 року за № 62 в порядку п. 9.2 - не розірваний, а відповідачка продовжує користуватися житлом.
Також позивач зазначив, що ОСОБА_2 за Договором управління майном від 23 березня 2009 року, передала в управління гуртожиток приватному підприємству "Кріт-Регіон" із правом від її імені встановлювати на свій розсуд плату за проживання, стягувати заборгованість по сплаті за користування житлом і комунальними послугами в судовому порядку, управляти майном особисто без довіреності. У зв'язку з чим позивач встановив плату за користування житлом на умовах найму в розмірі 660 грн. з урахуванням комунальних послуг, про що вони особисто повідомили відповідача 14 травня 2009 року. Проте відповідач починаючи з вересня 2009 року в неповному обсязі сплачує орендну плату у зв'язку з чим, станом на 01 вересня 2012 року від неї надійшло в якості оплати лише 7434 грн. 92 коп., у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 16325 грн. 08 коп., яку й просили стягнути із відповідачки.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 21 березня 2013 року позов ПП "Кріт-Регіон" задоволено та ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 16325 грн. 08 коп. та розподілено судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідачка проживає в гуртожитку у гуртожитку №3 за адресою: АДРЕСА_1, кімната НОМЕР_1, а 01 січня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ БМФ "Дніпроважбуд" було укладено договір оренди за № 62 із строком дії до 31 грудня 2008 року, розмір орендної плати було встановлено в сумі 540 грн. на місяць (а.с.7-8).
Відповідно до договору про відступлення прав від 14 липня 2008 року, укладеного між АКБ "ІМЕКСБАНК" та ОСОБА_2 частина гуртожитку №3 (2-й, 3-й, 4-й, 5-й поверхи) за адресою: АДРЕСА_1, перейшла у приватну власність ОСОБА_2 (а.с. 9), а згідно договору управління майном від 23 жовтня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПП "Кріт-Регіон", згідно якого ОСОБА_2 передала останньму в управління гуртожиток №3, який зобов'язався від її імені здійснювати управління цим майном, дія якого в подальшому була продовжена, а 02 жовтня 2012 року було укладено між цими ж сторонами новий договір управління майном з тими ж самими повноваженнями (а.с.11-15).
Також з матеріалів справи вбачається, що згідно договорів про постачання електричної енергії, постачання та транспортування природного газу для побутових потреб населення, про постачання теплової енергії, надання послуг з водопостачання та водовідведення, та про надання послуг з вивезення та видалення твердих побутових відходів, ПП "Кріт-Регіон" здійснює постачання комунальних послуг за адресою гуртожиток №3 по АДРЕСА_1 (а.с. 32-46).
Згідно ч.ч. 1,3 ст.810 ЦК України, за договором найму (оренди) житла одна сторона власник житла (наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. До договору найму житла, крім найму житла, що є об'єктом права державної або комунальної власності, застосовується положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
За ч.1 ст.820 ЦК України, розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла. Якщо законом встановлений максимальний розмір плати за користування житлом, плата встановлена у договорі, не може перевищувати цього розміру.
Судом встановлено, що наказом №3 від 24 березня 2009 року "Про встановлення плати за користування житлом та вартості плати за найм житла в гуртожитку за адресою : АДРЕСА_1" ПП "Кріт-Регіон було встановлено плату за користування вказаним гуртожитком, а саме: сімейним в розмірі 17 грн. за 1 кв.м. займаної площі без врахування комунальних послуг; одиноким - 220 грн. за одне койко-місце на місяць з урахуванням комунальних послуг; одноосібно проживаючим в кімнаті - 660 грн. на місяць з урахуванням комунальних послуг, а також цим наказом були встановлені пільги окремим категоріям громаданям відповідно до законодавства, всі тарифи по сплаті за користування гуртожитком були розраховані згідно калькуляції нормативних витрат на утримання цього гуртожитку (а.с. 30-31). А відповідно до повідомлення про зміну власника житлового приміщення, Управителя його майном та підвищення орендної плати від 13 травня 2009 року відповідачку було особисто повідомлено про такі тарифи (а.с. 17).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору.
За змістом п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Аналогічна норма закріплена і в п. 7 "Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, згідно якої: власник та наймач (орендар) квартири зобов'язаний окрім іншого оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Крім того, порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року №529 , визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і спору та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всі форм власності, які надають послуги, суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів виконавцями, органи місцевого самоврядування, власників житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках)
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 травня 2005 року №342 "Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року №1548 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов" державне регулювання за проживання в гуртожитку та встановлення тарифів на проживання в гуртожитках, які не належать до комунальної власності з погодження їх з органами місцевого самоврядування скасовані, а тому такі тарифи є вільними.
Таким чином, позивач, як постачальник послуг, може встановлювати розмір плати за користування житлом, але цей розмір не може перевищувати максимальний розмір, якщо він встановлений законом.
Як вбачається з матеріалів справи письмовий договір найму (оренди) житла між сторонами не укладався, а згідно п.3.2 Договору оренди №62 від 01 січня 2008 року плата повинна була сплачуватися самостійно орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісячно до 10 числа місяця, що йде за звітним. Крім того, відповідач на виконання умов вказаного договору оренди з 01 вересня 2009 року по 01 вересня 2012 року вносила в не повному розмірі плату за користування кімнатою в гуртожитку, у зв'язку з чим згідно виписки по особистому рахунку відповідача за період з 01 вересня 2009 року по 01 вересня 2012 року виникла заборгованість в сумі 16325 грн. 08 коп. (а.с.16, 55-71).
Інших же доказів відсутності цієї заборгованості відповідачем відповідно до вимог ст. 10, 60 ЦПК України суду надано не було.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив позов, стягнувши з відповідача вказану суму заборгованості.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про порушення відповідачем вимог закону та умов договору оренди кімнати в гуртожитку, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки такі докази не були надані відповідачем, а тому ці доводи зводяться переоцінки доказів та незгодою з висновками суду..
Крім того, доводи апеляційної скарги про відсутність договору оренди між сторонами, у зв'язку з чим позивач необгрунтовано встановив плату за користування кімнатою в гуртожитку, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки відповідач проживає в цьому гуртожитку, користується всіма комунальними послугами, а позивач відповідно до наданих йому повноважень самостійно з урахування відповідного розрахунку встановив плату за користування гуртожитком та порушень закону при цьому суд не вбачає.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не можуть бути підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідно до ч.2 ст. 308 ЦПК України не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального й процесуального права, а тому, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 21 березня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: