Провадження №22-ц/774/9092/13 Головуючий 1-ої інстанції - Маймур Ф.Ф.
Категорія - 27 Доповідач - Макаров М.О.
05 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Міхеєвої В.Ю.,Красвітної Т.П.
при секретарі - Завідоновій К.Д.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2013 року по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2012 року ПАТ "Державний ощадний банк України" звернулися до суду із позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що між ними та ОСОБА_1 було укладено 30 березня 2006 року кредитний договір №394/1, за умовами якого відповідачу було надано кредит у розмірі 25000 доларів США строком на 36 місяців, а відповідач зобов'язався забезпечити повернення кредиту не пізніше 29 березня 2009 року та щомісяця сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 13 % річних. У забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору 30 березня 2006 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір застави майна № 394/1а, за умовами якого, з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, яке випливає з кредитного договору, відповідач передав Банку в заставу транспортний засіб (автомобіль) марки DAIMLER-CHRYSLER 903, 2001 року випуску. Також, 30 березня 2006 року між Банком та ОСОБА_2 було укладено договір застави майна № 394/1б, за умовами якого, з метою забезпечення належного виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором, остання передала в заставу транспортний засіб (автомобіль) марки MERCEDES-BENZ 311, 2001 року випуску. Оскільки відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору позивачем була розпочата процедура звернення стягнення на предмет застави та видано виконавчий напис, у зв'язку з чим, 06 квітня 2009 року було проведено аукціон по реалізації арештованого, заставленого майна, яке належить ОСОБА_2, але вилучених коштів з продажу автомобіля MERCEDES-BENZ 311, 2001 року випуску не вистачило, у зв'язку з чим заборгованість відповідача склала 27560 доларів США 73 цента, що за курсом НБУ станом на 12 грудня 2012 року еквівалентно 306797 грн. 29 коп., яку просили стягнути з відповідача на їх користь. (а.с. 76-79)
Заочним рішенням Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2013 року позов ПАТ "Державний ощадний банк України" задоволено та ухвалено стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором 394/1 від 30 березня 2006 року в сумі кредиту 306797 грн. 29 коп., яка складається із заборгованості по кредиту в сумі 168211 грн. 09 коп., заборгованості по відсоткам - 47419 грн. 27 коп., неустойки за невиконання зобов'язань - 12782 грн. 50 коп., пені - 74538 грн. 01 коп., заборгованості за супроводження кредиту - 2146 грн. 42 коп. та витрат за вчинення виконавчого напису - 1700 грн. а також у рахунок повернення судових витрат - 3067 грн. 97 коп., а всього 309865 грн. 26 коп (а.с. 146)
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Судом встановлено, що між ВАТ "Державний ощадний банк України" (правонаступником якого є ПАТ "Державний ощадний банк України") та ОСОБА_1 30 березня 2006 року було укладено кредитний договір № 394/1, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 25000 доларів США, а відповідач зобов'язався прийняти, належним чином використовувати та повернути позивачу кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 13 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, передбачені кредитним договором, зі строком надання кредиту на 36 місяців, з останнім строком повернення кредиту не пізніше 29 березня 2009 року. (а.с. 6).
У забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та відповідачем було укладений договір застави майна № 394/1а від 30 березня 2006 року, за умовами якого відповідач передав в заставу Банку рухоме майно, а саме: транспортний засіб-автомобіль марки DAIMLER-CHRYSLER 903, 2001 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить відповідачу на праві власності, вартістю 127050 грн. (а.с. 9-12).
Крім того, судом встановлено у зв'язку з належним виконанням відповідачем кредритних зобов'язань, приватним нотаріусом ДМНО Чижик О.С. було вчинено виконавчий напис та звернуто стягнення на транспортний засіб DAIMLER-CHRYSLER 903, 2001 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, а також на транспортний засіб MERCEDES-BENZ 311, 2001 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2, які на підставі договорів застави №394/1а від 30 березня 2006 року та № 394/1б від 30 березня 2006 року були передані позивачу у заставу з метою забезпечення повного виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором (а.с. 13).
На виконання вказаного виконавчого напису Кіровським ВДВС Дніпропетровського МУЮ було відкрито виконавче провадження № 1178 від 07 червня 2007 року, відповідно до якого проводилося звернення стягнення на заставлене майно, а саме на автомобілі: DAIMLER-CHRYSLER 903, 2001 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_1, який належить на праві власності ОСОБА_1, та MERCEDES-BENZ 311, 2001 року випуску, реєстраційний номер № НОМЕР_2, який належить на праві власності ОСОБА_2, а згідно протоколу про проведення аукціону по реалізації арештованого, заставленого майна, яке належить ОСОБА_2 від 06 квітня 2009 року транспортний засіб (автомобіль) марки MERCEDES-BENZ 311, 2001 року випуску було реалізовано за ціною 54956 грн., яка була віднесена на погшення заборгованості за кредитним договором, а інший транспортний засіб реалізовано не було у зв'язку з його розшуком (а.с. 15, 115-119).
У зв'язку з чим відповідно до довідки-рахунок по кредитному договору від 12 грудня 2012 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за кредитним договором № 394/1 від 30 березня 2006 року, станом на 12 грудня 2012 рік становить 306797 грн. 29 коп., та складається із заборгованості по кредиту - 168211 грн. 09 коп., заборгованості по відсоткам - 47419 грн. 27 коп., неустойки за невиконання зобов'язань - 12782 грн. 50 коп., пені - 74538 грн. 01 коп., заборгованості за супроводження кредиту - 2146 грн. 42 коп., а також витрат за вчинення виконавчого напису в сумі 1700 грн. (а.с. 80).
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до п. 2 кредитного договору у випадку невиконання або неналежного виконання умов цього договору, кредитор має право вимагати від позичальника дострокове повернення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.
Положеннями ст. 625 ЦК України пердбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а ч.2 ст.1050 ЦК України передбачено, що кредитор має право вимагати дострокового повернення всієї суми позики та сплати відсотків, у випадку, якщо позичальник прострочив повернення чергової частини позики, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами.
Згідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Проте відповідач свої зобов'язання за вказаним кредитним договором не виконав, у зв'язку з чим судом першої інстанції обгрунтовано ухвалено рішення про стягнення заборгованості за цим кредитним договором з відповідача.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про неповноту судового рішення та безпідставне стягнення суми заборгованості, колегія суддів вважає необгрунтованими, оскільки ці доводи зводяться до переоцінки доказів, а також доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідач таких доказів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 ЦПК України суду не надав, крім того цим обставинам суд першої інстанції, відповідно до положень ст. 212 ЦПК України, дав належну оцінку.
На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення ухвалене з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права і відсутні передбачені ст.309 ЦПК України підстави для скасування або його зміни.
Керуючись ст.ст. 209, 218, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Заочне рішення Кіровського районного суду м.Дніпропетровська від 20 лютого 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді