Провадження № 22-ц/774/8517/13 Головуючий у 1-й інстанції - Новік Л.М.
Категорія - 27 Доповідач - Макаров М.О.
05 грудня 2013 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Макарова М.О.
суддів - Красвітної Т.П., Міхеєвої В.Ю.
при секретарі - Завідоновій К.Д.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року по справі
за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У лютому 2013 року ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 33118 грн. 34 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 331 грн. 18 коп., посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № б/н від 30 жовтня 2005 року ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. У порушення норм Закону та умов Договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 31 січня 2013 року має заборгованість в сумі 33118 грн. 34 коп., яку й просили стягнути.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволені та ухвалено стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №б/н від 30 жовтня 2005 року в сумі 33118 грн. 34 коп., яка складається з 9353 грн. 90 коп. - заборгованість за кредитом, 21711 грн. 19 коп. заборгованість за відсотками за користування кредитом, 500 грн. штраф (фіксована частина) та 1553 грн. 25 коп. штраф (процентна складова), а також судовий збір в сумі 331 грн. 18 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити, рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення з наступних підстав.
Задовольняючи позов ПАТ КБ "ПриватБанк" суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог, оскільки відповідач не виконує умови кредитного договору, а тому з нього підлягає стягненню вся сума заборгованості.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30 жовтня 2005 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №б/н, за умовами якого позивач надав відповідачу кредит в сумі 10000 грн. із сплатою відсотків за його користування в розмірі 36% річних, на суму залишку заборгованості по кредиту, зі щомісячним платежами в розмірі 7% від суми заборгованості, а також останньому було видано кредитну картку (а.с. 9)
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 отримавши кредитні грошові кошти належним чином не виконав зобов'язання за кредитним договором щодо повернення коштів, сплати відсотків та комісії за користування грошовими коштами, у зв'язку з чим виникла заборгованість, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 3), а тому право позивача на отримання цих коштів було порушено.
Разом з цим відповідно до п.2 Умов і правил надання банківських послуг Платіжна картка використовується для ініціалізації переводів засобів з рахунку платника на відповідний рахунок банку з метою оплати вартості товарів та послуг, а також вчинення інших дій, що передбачені відповідним договором, тобто в даному випадку відповідачу було надано споживчий кредит.
Згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, спеціальна позовна давність в один рік встановлено п.1 ч.2 ст.258 ЦК України відносно неустойки.
Крім того, відповідно до п.7 ч.11 ст.11 Закону України "Про захист прав споживачів" кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
На зазначене звернуто увагу і в п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" № 5 від 30 березня 2012 року, в якому зазначено, що враховуючи положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Оскільки зі спливом строків позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо), положення пункту 7 частини тринадцятої статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" застосовуються й до додаткових вимог банку (іншої фінансової установи).
Судом встановлено, що вищевказаний кредитний договір було укладено 30 жовтня 2005 року, який діяв до 30 жовтня 2007 року, а також останній платіж вчинений відповідачем за вказаним кредитним договором 11 вересня 2009 року, проте ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду із даним позовом лише 27 лютого 2013 року, тобто з пропуском строку позовної давності для пред'явлення позову, проте позивач не ставив перед судом питання про поновлення пропущеного строку позовної давності.
За таких обставин колегія суддів вважає, що право позивача на отримання суми боргу по кредитному договору від відповідача є доведеним, але таке право не підлягає захисту у зв'язку з пропуском строку позовної давності, у зв'язку з чим доводи апеляційної скраги є обгрунтованими, а рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, суд; -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволені позову Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.
Рішення набирає законної сили з моменту оголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді