Справа № 2а - 83
2009 рік
02 січня 2009 року Ялтинський міський суд АР Крим
в складі: головуючого - Руденко В.В.
при секретарі - Корнєвій Г.В.
з участю адвоката - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялті адміністративну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до інспектора Ялтинської роти дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції при управлінні Державної автомобільної інспекції в Автономной Республіці Крим Маслова Захара Віталійовича про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
встановив:
Позивач просить суд скасувати постанову ІДПСВДАІ при УДАІ ст-на Маслова З.В. від 28 листопада 2008 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП) у вигляді штрафу в розмірі 300 гривень за те, що він, керуючи автомобілем, рухався в населеному пункті зі швидкістю 100 кілометрів за годину, чим порушив пункт 12. 4 Правил дорожнього руху України.
Вимоги мотивовані тим, що порушень Правил дорожнього руху він не допускав і доказів цього у працівників ДАІ не було. Під час його зупинки працівниками ДАІ швидкість його автомобіля була в межах, дозволених Правилами дорожнього руху України. Час допущенного нібито ним правопорушення, не відповідає фактичним обставинам і він міг рухатися зі швидкістю 100 км за годину але в інший час та в іншому місці.
Сама постанова не відповідає вимогам КУпАП, оскільки в ній не вказано повне найменування органу, де працює посадова особа, сама назва органу вказана невірно, не вказані підстави, з яких було встановлено розмір штрафу, не вказано, хто саме вчинив правопорушення. На приладі про визначення швидкості автомобіля не вказана ділянка дороги, де був зроблений замір швидкості. До того ж час проведення заміру швидкості на екрані приладу не співпадає з часом його зупинки працівником ДАІ.
Відповідач проти позовної заяви заперечував та пояснив, що позивач порушив вимоги Правил дорожнього руху України, керуючи автомобілем в населеному пункті перевищив допустиму швидкість і відповідно до положень Кодексу України про адміністративне правопорушення на законних підставах був притягнутий до адміністративної відповідальності. У встановлених законом межах на нього було накладено адміністративний штраф.
Дослідивши докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини (Рим 4 листопада 1950 року), ратифікованої Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен при вирішенні питань щодо його цивільних прав і обов'язків або встановленні обґрунтованості будь - якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього , має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до процедури з усіма атрибутами контролю, тобто право на судовий контроль органів державної влади. Конвенція про захист прав і основних свобод людини являється складовою частиною загальнонаціонального законодавства України.
Згідно ст. 55 Конституції України права, свободи громадян захищаються судом.
Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України , іноземець, особа без громадянства вважають, що їхні права і свободи порушені або порушуються , створено або створюються перешкоди для їх реалізації , або мають місце інші ущемлення прав та свобод .
Положення Конвенції та Конституції України з цього питання відтворені в ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що відповідно до постанови ІДПС ВДАІ при УДАІ ст-на Маслова З.В. № 009558 від 28 листопада 2008 року ОСОБА_1«підвергнутий адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі 300 гривен» за те, що 28.11.08 А/Ш Ялта - Севастополь 4 км +400 м у 10:30 керуючи автомобілем Ауді Д/З НОМЕР_1 рухався у населеному пункті зі швидкістю 100 км/г, швидкість вимірювалась приладом «Візір» № 0711178 до 28.12.08, чим допустив порушення пункту 12.4 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Підставою для розгляду посадовою особою конкретної адміністративної справи був протокол про адміністративне правопорушення, вимоги до змісту якого регламентовані с. 256 КУпАП.
Згідно цієї норми в протоколі про адміністративне правопорушення має бути зазначено місце його складання, посада прізвище, ім'я по батькові особи, яка склала протокол, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, пояснення правопорушника, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За повних скорочень до однієї букви неможливо встановити чи уповноваженою особою він був складений. Стосується це і місця складання протоколу та місця вчинення правопорушення. В протоколі також невірно вказано ім'я правопорушника та по батькові посадової особи.
Викладаючи суть правопорушення посадова особа не вказала хто конкретно скоїв правопорушення, та в якому населеному пункті правопорушник перевищив допустиму швидкість руху транспортного засобу, тоді як від місця вчинення залежить наявність чи відсутність самого правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП в протоколі повинно бути пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Пояснення правопорушника може бути викладено і на окремому аркуші, який додається до протоколу.
Однак ні в самому протоколі про адміністративне правопорушення ні на окремому аркуші пояснення правопорушника немає.
Через викладені обставини протоко про адміністративне правопорушення не може бути предметом розгляду посадовою особою з накладенням адміністративного стягнення.
Частиною 2 ст. 254 КУпАП передбачено обов'язок посадової особи скласти адміністративний протокол у двох екземплярах, один з яких під розписку повинен бути вручений особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Ця вимога закону виконана також не була.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, провадження по справам про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування заходів адміністративного впливу провадиться у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративне правопорушення забезпечується серед інших способів, правом оскарження відповідної постанови.
Оскаржувана постанова складена відповідачем у відповідності з положеннями ст. 283 КУпАП, яка регламентує зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно з вимогами вказаної норми постанова повинна містити: найменування посадової особи, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглянута справа, опис обставин, встановлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення, прийняте по справі рішення.
Постанова про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами, в ній повинно бути наведено пояснення і ставлення до вчиненого правопорушення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, докази вини правопорушника (пояснення свідків, висновки експерта, речові докази, та інше) мотивовані висновки посадової особи про кваліфікацію вчиненого, вид та розмір покарання, вирішення питання про вилучені речі і документи.
Досліджена в судовому засіданні постанова не відповідає вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Через повне скорочення до однієї букви всіх слів в назві посади та спеціального звання посадової особи, яка склала постанову неможливо зробити висновок, чи уповноваженою на те особою було винесено постанову. Через цю ж причину неможливо встановити місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Ім'я правопорушника в постанові вказано невірно.
В описовій частині постанови не вказано особу, яка вчинила порушення Правил дорожнього руху. Зважаючи на характер правопорушення в постанові не вказано в якому саме населеному пункті ОСОБА_1 допустив перевищення швидкості руху транспортного засобу.
В резолютивній частині постанови вказано: «ОСОБА_1 підвергнути адміністративному стягненню». Однак стаття 284 КУпАП не передбачає такого виду постанови по справі про адміністративне правопорушення. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі може бути винесена постанова про накладення адміністративного стягнення.
З матеріалів адміністративної справи вбачається, що порушення правил дорожнього руху ОСОБА_1 вчинив в іншому місці, ніж він був затриманий працівниками ДАІ і де було складено протокол про адміністративне правопорушення.
Перевищення ним швидкості руху було встановлено за допомогою вимірювального приладу «Візір» конкретним працівником ДАІ, який використовував цей прилад в конкретному місці та у конкретний час. Зважаючи на відсутність пояснень ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення та на його заяву в суді, що він дійсно міг рухаючись зі швидкістю 103 км на годину, але в місці де це дозволено, посадовим особам необхідно було встановити та опитати працівника ДАІ, який з приладом «Візір» зафіксував перевищення швидкості водієм ОСОБА_1 в конкретному місці.
Перевіривши, що проїзна частина, де було допущено перевищення швидкості, відноситься до населеного пункту, посадова особа при розгляді адміністративної справи повинна була прийняти рішення про винуватість водія чи відсутність його вини.
Однак, ця вимога закону також виконана не була, що унеможливило прийняття законного та обґрунтованого рішення посадовою особою при розгляді адміністративної справи через неповне дослідження всіх обставин по справі і відсутність достатніх та незаперечних доказів винуватості правопорушника в скоєному.
За таких обставин постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не може бути визнана законною та обґрунтованою і підлягає скасуванню.
Оскільки передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення адміністративного стягнення не сплинули адміністративна справа підлягає поверненню у Ялтинський відділ дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції при управлінні Державної автомобільної інспекції в Автономній Республіці Крим для прийняття по ній рішення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 17, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України; ст. ст. 7, 256, 268, 283, 284, Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову інспектора Ялтинської роти дорожньо-патрульної служби відділу Державної автомобільної інспекції при управлінні Державної автомобільної інспекції Автономної Республіки Крим Маслова Захара Віталійовича від 28 листопада 2008 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 повернути до відділу дорожньо-патрульної служби Державної автомобільної інспекції при управлінні Державної автомобільної інспекції в Автономній Республіці Крим для виконання вимог діючого законодавства та прийняття рішення по адміністративної справі.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку та строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: