Справа № 2-а-101/09 р. Головуючий у першій інстанції: Кулініч Ю.П.
Доповідач: Зайцев М.П.
7 липня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Зайцева М.П.
суддів: Мамчура Я.С., Усенка В.Г.
при секретарі: Сидоренко Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Шаповаленко Олександри Жоржівни на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 23 січня 2009 року у справі за адміністративним позовомОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м.Чернігові ради про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості по щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку,
Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що їй щомісячно повинна надаватися грошова допомога у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, як особі, що фактично здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Однак, з квітня 2007 року вона виплачувалась відповідачем у неповному розмірі, в зв'язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 3264,24 грн., яку просить стягнути, а також визнати дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною неправомірними.
Постановою Корольовського районного суду міста Житомира від 17 березня 2008 року позов задоволено частково, визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році неправомірними, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира на користь ОСОБА_2 2174 грн. 40 коп. заборгованості по недоплаченій грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по грудень 2007 року.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та постановити нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом 1-ої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки суду невідомі, були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи;2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи;4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, судом першої інстанції встановлено, що позивач є матір'ю малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ТП № 041902, виданим 26.12.2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Житомирського міського управління юстиції.
Позивач не працювала і не є застрахованою особою на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Догляд за дитиною здійснюється матір'ю. Як свідчить довідка УПСЗН Корольовської РДА, позивач отримала щомісячну грошову допомогу за період: в лютому 2007 року 45,68 грн.; з березня по серпень 2007 року по 99, 72 грн.; з вересня по жовтень 2007 року по 104, 85 грн.; з листопада по грудень 2007 року по 107, 73 грн., тобто відповідно до ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" з урахуванням обмежень, встановлених Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що cпірні правовідносини регулюються Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", зокрема в ч.1 ст. 15 якого зазначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, зокрема пунктом 14 статті 71, було зупинено на 2007 рік дію статті 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Протягом указаного періоду діяли приписи статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які по-іншому регулювали спірні правовідносини в частині визначення розміру проведення нарахувань та виплат допомоги. Оскільки вказана норма закону була прийнята пізніше в часі, вона мала пріоритет по відношенню до норм Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми".
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 в частині визнання дій відповідача неправомірними та стягнення на її користь невиплаченої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 01 квітня по 09 липня 2007 року не підлягають задоволенню, оскільки в цей період дію норми, яка визначала право позивача на допомогу у зазначеному розмірі, було зупинено.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007 були визнані неконституційними положення п.14 ст.71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", отже, з цього часу відновлено дію ст.15 Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми" щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Судом 1-ої інстанції встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України вказана допомога позивачу в 2007 році виплачувалася не в повному розмірі, а її заява з цього питання залишена без задоволення.
Суд 1-ої інстанції також зазначив, що визнані неконституційними положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення.
З урахуванням розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років в цей період (ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік"), на думку суду 1-ої інстанції, сума заборгованості становить (463 х 2) + (470х3) = 2799 грн. - 624, 60 грн. = 2174,40.
Колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо виплати не в повному розмірі вказаної допомоги позивачу всупереч рішенню Конституційного Суду України після його прийняття та до трирічного віку дитини, тобто з 09.07.2007р. по 31.12.2007р., є неправомірними, але судом 1-ої інстанції помилково визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира неправомірними щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році без конкретизації періоду, оскільки дії відповідача з 01.04.2007 року по 08.07.2007 року включно були правомірними, необґрунтовано здійснено стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира на користь ОСОБА_2 2145, 78 грн. заборгованості по недоплаченій грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня 2007 року по грудень 2007 року ( з вищенаведеного розрахунку вбачається, що заборгованість обрахована за період з 01.07.2007р. по 31.12.2007р.), хоча слід було стягувати заборгованість за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно.
Суд 1-ої інстанції зазначив, що відповідно до ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Стаття 73 даного Закону кореспондується із ст. 152 Конституції України.
Однак, зобов'язуючи відповідача виплатити заборгованість по недоплаченій щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з липня місяця 2007 року по грудень місяць 2007 року, суд 1-ої інстанції фактично не врахував та не застосував вимоги ст. 152 Конституції України, ст.73 Закону України „Про Конституційний Суд України", хоча вимоги останньої процитував.
Крім цього, суд першої інстанції не врахував, що оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на час подачі позову та прийняття постанови судом першої інстанції нормами КАС України не була передбачена.
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира задовольнити частково, постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 17 березня 2008 року скасувати, прийняти нову постанову, у зв'язку з порушенням судом 1-ої інстанції норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира задовольнити частково.
Постанову Корольовського районного суду міста Житомира від 17 березня 2008 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира про стягнення заборгованості по щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира щодо невиплати в повному обсязі щомісячної допомоги ОСОБА_2по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку в період з 09.07.07 року до 31.12.07 року неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Корольовської районної ради міста Житомира здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року згідно з вимогами ч. 1ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленому ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» для дітей віком до 06 років: з 09.07.2007 року по 30.09.2007 року - 463 грн., з 01.10.2007 року по 31.12.2007 року - 470 грн. з урахуванням проведених виплат.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий суддя:
судді: