29 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів:Лященко Н.П.,
Григор'євої Л.І..,
Гуменюка В.І.,
розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5 про перегляд Верховним Судом України рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року у справі за позовом прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5, закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», треті особи: Федерація незалежних профспілок України, обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно за державою,
У листопаді 2011 року прокурор Яворівського району Львівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Фонду державного майна України з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) ОСОБА_5, закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі - ЗАТ «Укрпрофоздоровниця»), треті особи: Федерація незалежних профспілок України, обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно за державою,
Зазначав, що відповідно до договору від 11 листопада 1990 року Федерації незалежних профспілок України передано санаторій «Немирів», розташований по АДРЕСА_1. В подальшому федерація передала указане майно ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» за актом прийому-передачі від 24 січня 1992 року. 23 липня 2010 року між ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було укладено договір купівлі-продажу будівлі спального корпусу НОМЕР_1 санаторію «Немирів».
Посилаючись на те, що на момент передачі ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5, майно перебувало у державній власності і зміна форми власності цього майна була заборонена постановою Верховної Ради УРСР від 29 листопада 1990 року № 506 «Про захист суверенних прав власності Української РСР», прокурор на підставі ст. ст. 13, 203, 215, 321 ЦК України просив визнати договір купівлі-продажу будівлі спального корпусу НОМЕР_1 санаторію «Немирів» від 23 липня 2010 року недійсним; скасувати державну реєстрацію права власності на указану будівлю; витребувати із незаконного володіння ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 зазначене нерухоме майно; визнати право власності на це майно за державою в особі Фонду державного майна України.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 3 листопада 2011 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 5 лютого 214 року позов прокурора Яворівського району Львівської області задоволено: визнано недійсним укладений 23 липня 2010 року між ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5, договір купівлі-продажу будівлі спального корпусу НОМЕР_1, літ. A-3, загальною площею 1200,7 кв. м. санаторію «Немирів», розташованого по АДРЕСА_1; скасовано державну реєстрацію права власності на вказану будівлю спального корпусу; витребувано із незаконного володіння ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 указане нерухоме майно; визнано за державою в особі Фонду державного майна України право власності на приміщення зазначеного спального корпусу. Розподілено судові витрати у справі.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відхилено. Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 3 листопада 2011 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від5 лютого 214 року залишено без змін.
У поданій до Верховного Суду України заяві про перегляд рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 4 червня 2014 року ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушує питання про скасування ухваленого у справі рішеня судів першої, апеляційної та касаційної інстанції та ухваленні у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 355 ЦПК України, - неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме: статей 215, 216, 330 та 388 ЦК України.
Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 посилаються на ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 лютого 2015 року, 27 лютого 2015 року, 4 березня 2015 року, 11 березня 2015 року та постанову Вищого господарського суду України від 5 березня 2015 року.
ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 указують на те, що правові висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про застосування зазначених норм матеріального права не є однаковими з висновками, зробленими судом касаційної інстанції в наданих для прикладу судових рішеннях, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Перевіривши наведені в заяві доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пунктів 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставами для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
При цьому під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних відносин.
Частково задовольняючи позов прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України суд першої інстанції, з висновком якого погодилися суди апеляційної й касаційної інстанції виходив із того, що оскільки спальний корпус НОМЕР_1 санаторію «Немирів» не перебував у власності Ради Федерації незалежних профспілок України, це майно без законних підстав вибуло з державної власності та було передано у власність ЗАТ «Укрпрофоздоровниця». Договір купівлі-продажу спального корпусу «Немирів» укладений з порушенням вимог частини першої статті 203 ЦК України, тому відповідно до частини першої статті 215 ЦК України цей договір є недійсним, а відчужене за цим договором майно підлягає поверненню у власність держави в особі Фонду державного майна України.
Проте, у справі, яка переглядається, та у справах, на рішення в яких посилаються заявники в обґрунтування своєї заяви про перегляд судового рішення, наявні різні фактичні обставини, що не свідчать про неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
За викладених обставин вважати заяву ФОП ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обґрунтованою немає підстав.
Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
Керуючись статтями 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
У допуску справи за позовом прокурора Яворівського району Львівської області в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, ОСОБА_5, закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», треті особи: Федерація незалежних профспілок України, обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, витребування майна із чужого незаконного володіння та визнання права власності на нерухоме майно за державою до провадження Верховного Суду України відмовити.
Ухвала Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій пунктом 3 частини першої статті 355 ЦПК України.
Судді:Н.П. Лященко
Л.І. Григор'єва
В.І. Гуменюк