04 червня 2015 року м. Київ К/800/55993/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
головуючого: Мороз Л.Л.,
суддів: Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області до Державного підприємства "Хотинське спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу" про виконання вимог,
Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області звернулась до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до ДП "Хотинське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу" про виконання вимоги ДФІ в Чернівецькій області від 16.03.2012 року №24-07-14-14/2263 зобов'язати відповідача виконати вимоги Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області від 16.03.2012 року №24-07-14-14/2263, а саме:
- забезпечити відшкодування збитків завданих Підприємству від недоотримання орендної плати в сумі 7015,00 грн.;
- забезпечити перерахування Підприємством до Державного бюджету України коштів в сумі 4253,56 грн.;
- забезпечити відшкодування Підприємству за рахунок винних осіб недоотриманих доходів від реалізації лісо продукції в сумі 21086,36 грн.;
- забезпечити проведення претензійно-позовної роботи з ДП "Поділлягеодезкартографія" щодо повернення Підприємству коштів в сумі 46520,21 грн., які отримані за фактично не виконанні роботи, з яких 18424,00 грн. перерахувати до державного бюджету, або забезпечити виконання ДП "Поділлягеодезкартографія" відповідного обсягу робіт на вказані суми коштів;
- забезпечити відшкодування Підприємству за рахунок винних осіб незаконних витрат коштів з надання благодійної допомоги в сумі 6503,19 грн.;
- забезпечити відшкодування Підприємству за рахунок винних осіб покриття витрат сторонніх осіб за спожиту ними електроенергію в сумі 911,49 грн.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року, позов задоволено частково, а саме зобов'язано ДП "Хотинське державне спеціалізоване лісництво АПК" виконати вимоги Держфінінспекції в Чернівецькій області від 16.03.2012 року №24-07-14-14/2263, в частині забезпечення: відшкодування збитків завданих підприємству від недоотримання орендної плати в сумі 7015,00 грн.; перерахування підприємством до Державного бюджету України коштів в сумі 4253,56 грн.; відшкодування підприємству за рахунок винних осіб незаконних витрат коштів з надання благодійної допомоги в сумі 6503,19 грн.; та відшкодування Підприємству за рахунок винних осіб покриття витрат сторонніх осіб за спожиту ними електроенергію в сумі 911 (дев'ятсот одинадцять), 49 грн. В решті задоволення позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій у частині відмови у позові, Державна фінансова інспекція в Чернівецькій області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення у зазначеній частині та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Розгляд касаційної скарги здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до пункту 2 частини 1 статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неприбуттям сторін у судове засідання.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, контролюючим органом проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Хотинське державне спеціалізоване лісництво агропромислового комплексу" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2011 року.
Згідно з актом ревізії від 17.02.2012 року № 24-07/84 контролюючий орган встановив ряд фінансових порушень, в т.ч.: в порушення вимог п.1.5 Положення про організацію та проведення аукціонів з продажу необробленої деревини, нереалізована на товарних біржах лісопродукція, реалізується підприємствами-постійними лісокористувачами за цінами не нижчими, що склалися на останньому аукціоні, внаслідок відпуску у 2011 році лісопродукції за заниженими цінами підприємство недоотримало доходів на загальну суму 21086,36 грн.; в порушення п.1 ст.180 ГК України щодо дотримання умов договору, які приймаються сторонами як обов'язкові умови, підприємством протягом 2006-2007 років по вказаному договору здійснено оплату в загальній сумі 35044,00 грн., з них 8000,00 грн. бюджетних коштів та 27044,00 грн. за рахунок власних коштів за фактично невиконані роботи, при відсутності у підприємства в обліку дебіторської заборгованості, чим завдано збитків Державному бюджету та підприємству на вказані суми.
16.03.2012 року ДФІ в Чернівецькій області виніс вимогу № 24-07-14-14/2263 про усунення виявлених ревізією недоліків та порушень.
У зв'язку з невиконанням вимоги, Контрольно-ревізійне управління звернулось до суду з відповідним позовом.
Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 №499/2011 (далі Положення) Державна фінансова інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.
Держфінінспекція України відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).
Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Також, Положенням установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів Держфінінспекція України має право звернутися до суду в інтересах держави.
Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26.01.1993 року № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.
При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.
На підставі наведеного колегія суддів дійшла висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.
У справі, яка розглядається, відповідач пред'явив вимогу про усунення порушень, у якій зазначено про необхідність відшкодування збитків.
Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постанові від 10.02.2015 року 21-632а14.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення позову щодо зобов'язання відповідача виконати вимогу виконати вимогу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області від 16.03.2012 року №24-07-14-14/2263, а саме: - забезпечити відшкодування Підприємству за рахунок винних осіб недоотриманих доходів від реалізації лісо продукції в сумі 21086,36 грн.; - забезпечити проведення претензійно-позовної роботи з ДП "Поділлягеодезкартографія" щодо повернення Підприємству коштів в сумі 46520,21 грн., які отримані за фактично не виконанні роботи, з яких 18424,00 грн. перерахувати до державного бюджету, або забезпечити виконання ДП "Поділлягеодезкартографія" відповідного обсягу робіт на вказані суми коштів.
У цій справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини. При цьому, рішення судів першої та апеляційної інстанцій є помилковими у частині мотивів, з яких було відмовлено позові.
Керуючись ст. 220, 222, 225, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області залишити без задоволення.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року у цій справі змінити в частині мотивів відмови у задоволенні позову.
В решті постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.07.2013 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.10.2013 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: