Ухвала від 27.05.2015 по справі 2а-5918/11/2170

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року м. Київ К/9991/50776/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012

у справі № 2-а-5918/11/2170 Херсонського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Торговий дім «Лани»

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні (ДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 № 0002680700.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 98840,00 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 08.11.2011 № 3788/07-0/31293481, про порушення товариством норм статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК), а саме: завищено податковий кредит на суму 98840,00 грн. у податковому обліку за серпень 2011 року за податковими накладними, виписаними ТОВ «ТФ «Діаніт», яке за місцезнаходженням відсутнє, податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2011 року якого визнана недійсною; товариство не декларує вартість основних фондів (основних засобів) та їх амортизацію, в його штаті значиться 3 особи.

За результатами перевірки ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 16.11.2011 № 0002680700 про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість на 98840,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «ТФ «Діаніт» (продавець) укладено договір від 01.08.2011, згідно якого продавець поставляє, а покупець - приймає та оплачує товар (борошно).

За наслідками виконання цього договору ТОВ «ТФ «Діаніт» виписало на адресу позивача податкові накладні, суми ПДВ за якими позивач включив до податкового кредиту у податковому обліку за серпень 2011 року.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (підпункт 198.6 цієї статті).

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій договору від 01.08.2011, податкових накладних, видаткових накладних, платіжних доручень, товарно-транспортних накладних про перевезення вантажу СПД ОСОБА_4, показання свідка ОСОБА_4, директора ТОВ «ТФ «Діаніт», ліцензійних карток до ліцензій на внутрішні перевезення вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, виданих СПД ОСОБА_4.) суди попередніх інстанцій встановили факт поставки позивачу від ТОВ «ТФ «Діаніт» товару (борошно) на загальну суму 593042,00 грн., у тому числі ПДВ 98840,43 грн. Отримане від ТОВ «ТФ «Діаніт» борошно у подальшому було реалізовано позивачем ВАТ «Херсонський хлібокомбінат», що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями податкових і видаткових накладних, виписаних позивачем на адресу ВАТ «Херсонський хлібокомбінат».

Відповідно до встановлених фактів суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок про правомірне збільшення позивачем в податковому обліку за серпень 2011 року податкового кредиту на загальну суму 98840,00 грн., що відповідає вище наведеним нормам матеріального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко

Судді: О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

Попередній документ
44748037
Наступний документ
44748039
Інформація про рішення:
№ рішення: 44748038
№ справи: 2а-5918/11/2170
Дата рішення: 27.05.2015
Дата публікації: 11.06.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість), що адмініструється органами державної податкової служби