20 травня 2015 року м. Київ К/9991/51460/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби
на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.02.2012
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012
у справі № 2а-5979/11/2170 Херсонського окружного адміністративного суду
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Державної податкової інспекції у Бериславському районі Херсонської області (ДПІ)
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 20.02.2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 № 0014261700.
В касаційній скарзі МДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.
Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням - рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 14.11.2011 № 443/17/3024601594, про порушення позивачем норм статті 13 Декрету Кабінету Міністрів «Про прибутковий податок з громадян», підпункту 4.2.8 пункту 4.2 статті 4, підпункту 8.1.3 пункту 8.1 статті 8, пункту 19.1 статті 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Закон № 889-IV), підпункту 164.1.3 пункту 164.1 статті 164, пункту 167.1 статті 167, пунктів 177.1, 177.2, 177.4, 177.6 статі 177 Податкового кодексу України (ПК).
За наслідками перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.11.2011 № 0014261700 про донарахування позивачу податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 74335,75 грн. (у т.ч., 59468,60 грн. - основний платіж та 14867,15 грн. - штрафні (фінансові) санкції).
У судовому процесі встановлено, що між позивачем (позичальник) та ТОВ «Агро-Бізнес-2» (позикодавець) 20.12.2010 та 06.04.2011 укладено договори позички, згідно яких позикодавець надає позичальнику безвідсоткову позику в сумах 496200,00 грн. та 30000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути позику у встановлений договорами строк.
Пунктами 3.1 зазначених договорів встановлено, що мета надання позики - поворотна фінансова допомога.
Пунктами 2.1 передбачено, що строк надання позички становить один календарний рік з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок позичальника.
На виконання умов договорів від 20.12.2010 та від 06.04.2011 ТОВ «Агро-Бізнес-2» перерахувало на банківський рахунок позивача грошові кошти в сумах 496260,00 грн. та 30000,00 грн. відповідно як поворотну фінансову допомогу.
Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону № 889-IV дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Згідно із підпунктом 165.1.31 пункту 165.1 статті 165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.
Відповідно до встановлених обставин щодо підстав зарахування грошових коштів у вище зазначених сумах на рахунок позивача суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що ці кошти не є доходом у розумінні ст. 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб" та Розділу 4 ПК України. Доводи касаційної скарги, що зазначені кошти є безповоротною фінансовою допомогою як не повернуті на час перевірки (14.11.2011), є безпідставними, оскільки строк дії договорів закінчувався після перевірки, відповідно 20.12.2011 та 06.04.2012.
Приймаючи до уваги викладене, суди попередніх інстанцій зробили юридично правильний висновок про неправомірне донарахування позивачу податкового зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб згідно із спірним податковим повідомленням-рішенням.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку судів першої та апеляційної інстанцій.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу Бериславської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 20.02.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.06.2012 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя:Є.А. Усенко
Судді: О.А. Веденяпін
М.П. Зайцев