04 червня 2015 року м. Київ К/800/21724/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Орендного підприємства "Квант" на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року за заявою Орендного підприємства "Квант" про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та Державного підприємства "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області, третя особа - Орендне підприємство "Квант", про визнання дій неправомірними,
Прокурор Ворошиловського району м. Донецька звернувся до суду з позовними вимогами про визнання нечинними наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, а саме від 30.11.1995 року за № 6868 з дати його видання та від 30.11.1995 року за № 6869 з дати його видання.
Орендне підприємство "КВАНТ" звернулось з самостійними вимогами на предмет спору до Міністерства вугільної промисловості України, просило визнати протиправними дії Міністерства вугільної промисловості України по вимогам мати дозвіл, який є за межами компетенції по розпорядженню державним майном в період видання спірних наказів Регіональним відділенням фонду державного майна України по Донецькій області. Крім того, визнати неправомірним дії по розповсюдженню інформації в позові прокурора в інтересах держави про відсутність дозволу Міністерства вугільної промисловості про приватизацію майна ОП "КВАНТ".
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2009 року, позов прокурора задоволено. У задоволенні позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору - ОП "КВАНТ" до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання неправомірними дій відмовлено.
Постановою Верховного суду України від 21.10.2009 року відмовлено у задоволенні скарги орендного підприємства "КВАНТ" про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду за винятковими обставинами, а ухвалу Вищого адміністративного суду України від 26.02.2009 року залишено без змін.
18.06.2010 року, 04.08.2010 року та 17.06.2011 року ОП "КВАНТ" звернулось до суду із заявами про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року за нововиявленими обставинами.
Заявник просив скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року, прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову прокурора Ворошиловського району м. Донецька в інтересах держави в особі Міністерства вугільної промисловості України та ДП "Науково - технічний центр проблем енергозбереження" Міністерства енергетики та вугільної промисловості до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Донецькій області, третя особа із самостійними вимогами на предмет спору - ОП "КВАНТ", про визнання нечинними наказу від 30.11.1995 року за № 6868 з дати його видання та наказу від 30.11.1995 року за № 6869 з дати його видання - відмовити повністю. Адміністративний позов ОП "КВАНТ" до Міністерства вугільної промисловості України про визнання неправомірними дій просив задовольнити.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року, заяви орендного підприємства "КВАНТ" про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року та ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року, Орендне підприємство "Квант" подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що підставою для перегляду постанови суду за нововиявленими обставинами заявник зазначав те, що постанова Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року ґрунтується на тому, що частина майна, яке було приватизоване згідно договору купівлі-продажу державного майна ОП "КВАНТ" № 1324 від 12.12.1995 року, а саме: приміщення підвалу, 1-го та 2-го поверхів з переходом корпусу № 3 по пр. Гурова, 2 в м. Донецьку, відповідно до акта переходу у відання Державного Комітету України по вугільній промисловості підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, що розташовані на території України станом на 01.10.1991 року, були закріплені за Інститутом шахтних інформаційно-керуючих систем "Інсистемшахт", правонаступником якого є позивач - державне підприємство "Науково-технічний центр проблем енергозбереження". При розгляді у Господарському суді Донецької області справи за позовом ОП "КВАНТ" до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ДП "Науково - технічний центр проблем енергозбереження", в якій предметом розгляду був акт № 19 від 21.11.1991 року, що покладений в основу рішення Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та ДП "Науково - технічний центр проблем енергозбереження" засвідчили, що підставою для внесення до акта № 19 відомостей про приналежність інституту шахтних інформаційно-управляючих систем "Інстистемшахт" спірних приміщень були акти приймання-передачі від 25.08.1976 року та від 10.10.1976 року, копії яких ДП "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" надало до матеріалів справи. Оригінали цих актів не були надані, а від ФГУП "Гипроуглеавтоматизація" м. Москви надійшла відповідь, що таких документів не має, тому заявник вважає, що акти приймання-передачі від 25.08.1976 року та від 10.10.1976 року не могли бути підставою для внесення до акту № 19 від 21.11.1991 року відомостей про приналежність інституту шахтних інформаційно-технічних систем "Інстистемшахт" спірних приміщень. Заявник вважає, що відомості про приналежність інституту шахтних інформаційно-технічних систем "Інстистемшахт" спірних приміщень були внесені до акта № 19 від 21.11.1991 року без будь-яких підстав, що є для нього нововиявленою обставиною, а тому копія акта № 19 від 21.11.1991 року повинна бути виключена з числа доказів у справі.
Також, заявник зазначив, що при розгляді у Донецькому окружному адміністративному суді справи № 2-а-13812/10/0570 за позовом ОП "КВАНТ" до КП "БТІ м. Донецька", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДП "Науково-технічний центр проблем енергозбереження" про скасування реєстраційного посвідчення від 23.11.1993 року № 4428, яке було видане КП "БТІ м. Донецька" інституту "Інстистемшахт" про реєстрацію будівлі по пр. Гурова, 2 м. Донецька за інститутом "Інстистемшахт", з'ясувалось, що оригіналу цього реєстраційного посвідчення від 23.11.1993 року № 4428 не має в КП "БТІ м. Донецька" та в ДП "Науково-технічний центр проблем енергозбереження". Зазначені обставини є для нього нововиявленою обставиною, а тому заявник вважає необхідним виключити з числа доказів по справі копію реєстраційного посвідчення № 4428 від 23.11.1993 року.
Крім того, заявник зазначив, що 06.04.2011 року прокуратурою Шевченківського району м. Києва порушено кримінальну справу за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України - підроблення документів, а саме акта переходу у відання Державного Комітету України по вугільній промисловості підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, що розташовані на території України № 19 від 21.11.1993 року. Оскільки факт підроблення акта № 19 від 21.11.1993 року встановлено прокуратурою в постанові від 06.04.2011 року, заявник вважає ці обставини нововиявленними.
Статтею 245 КАС України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
З аналізу норм розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України слідує, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
В заявах про перегляд постанови суду у зв'язку з нововиявленими обставинами ОП "КВАНТ" зазначав, що акти приймання-передачі від 25.08.1976 року та від 10.10.1976 року не могли бути підставою для внесення до акта № 19 від 21.11.1991 року відомостей про приналежність інституту шахтних інформаційно-технічних систем "Інстистемшахт" спірних приміщень, оскільки під час первісного розгляду справи судом не досліджувались оригінали актів та вони відсутні, а тому копія акта № 19 від 21.11.1991 року повинна бути виключена з числа доказів у справі.
Однак, в матеріалах справи наявні копії актів приймання-передачі від 25.08.1976 року та від 10.10.1976 року, які досліджувались під час первинного розгляду справи, а тому заявнику було відомо, що до матеріалів справи надані копії актів, а не їх оригінали.
Крім того, з постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року, ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.10.2008 року та ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.02.2009 року вбачається, що зазначений акт № 19 від 21.11.1991 року не є єдиним та основним доказом, на якому ґрунтувалося рішення суддів вказаних інстанцій.
Отже, зазначені обставини не є нововиявленими, оскільки були відомі заявнику та не спростовують у встановленому порядку факти, які було покладено в основу судового рішення.
Крім того, як встановлено, що ОП «КВАНТ» 02.11.2009 року вже зверталось до Донецького окружного адміністративного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду від 08.07.2008 року, в якій зазначало нововиявлену обставину у справі - відсутність оригіналу акта № 19 від 21.11.1991 року із додатком до нього.
01.02.2010 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.03.2013 року, заяву ОП "КВАНТ" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови суду від 08.07.2008 року № 2-а-948/08 залишено без задоволення.
Стосовно доводів заявника щодо наявності у справі лише копії реєстраційного посвідчення № 4428 від 23.11.1993 року суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з такого.
Статтею 79 КАС України передбачено, що оригінали письмових доказів, що є у справі, повертаються судом після їх дослідження, у справі залишається засвідчена суддею копія письмового доказу.
Як встановлено, копія реєстраційного посвідчення № 4428 від 23.11.1993 року засвідчена суддею та була досліджена в судовому засіданні при розгляді справи Донецьким окружним адміністративним судом.
Крім того, з відповіді КП "БТІ м. Донецька" на запит суду вбачається, що оригінал реєстраційного посвідчення № 4428 від 23.11.1993 року був невід'ємною частиною документу, що підтверджує право власності та надавався власнику у єдиному примірнику, згідно діючого законодавства.
Отже, відсутність у даний час оригіналу реєстраційного посвідчення № 4428 від 23.11.1993 року не є нововиявленою обставиною, оскільки в матеріалах справи наявна засвідчена суддею копія цього посвідчення.
Щодо нововиявленої обставини про встановлення факту підроблення акта № 19 від 21.11.1993 року колегія суддів зазначає наступне.
Заявник зазначав, що факт підроблення акта № 19 від 21.11.1993 року встановлено прокуратурою в постанові від 06.04.2011 року про порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України, що є нововиявленною обставиною.
Статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України наведені підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, серед яких також встановлення вироком суду, що набрав законної сили, зокрема фальшивості документів, що потягло за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення.
Однак, з копії постанови про закриття кримінального провадження від 10.08.2013 року вбачається, що кримінальне провадження закрито у зв'язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
Отже правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що зазначені в постанові підстави для порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України, не є підставою для скасування судового рішення за нововиявленими обставинами.
У касаційній скарзі ОП «КВАНТ» зазначає, що суди попередніх інстанцій розглянули лише доводи щодо відсутності актів від 25.08.1976 року та від 10.10.1976 року. Проте, у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявник акцентував увагу на отриманих ним відомостях від Федерального державного унітарного підприємства «Гипровуглеавтоматизація» м. Москва про те, що корпус № 3 по пр. Гурова, 2, м. Донецьк не передавався на баланс Донецькому відділенню інституту, що ці приміщення перебували на балансі інституту «Гипровуглеавтоматизація» м. Москва, про що зазначено у листі ФДУП «Гипровуглеавтоматизація» від 20.05.2010 року № 39.
Проте, зазначені посилання не можуть в установленому порядку спростовувати факти, які було покладено в основу судового рішення, оскільки вони викладені у листі ФДУП «Гипровуглеавтоматизація», що не може бути належним доказом у спірних правовідносинах.
Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення заяви Орендного підприємства "Квант" про перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду від 08.07.2008 року за нововиявленими обставинами.
Касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Орендного підприємства "Квант" відхилити, ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 06.02.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 25.03.2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: