04 червня 2015 року м. Київ К/800/29432/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року у справі за позовом Дочірнього підприємства "САВ-ІР" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування наказу, рішень та постанови,
Дочірнє підприємство "САВ-ІР" звернулося до суду з позовом, у якому просило:
- визнати протиправним та скасувати прийнятий Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Житомирській області наказ № 279 від 06.11.2013 року про проведення позапланової перевірки характеристик продукції;
- визнати протиправними дії відповідача по проведенню позапланової перевірки характеристик продукції у магазині по вул.Київській,87, м.Житомир на підставі листа Держспоживінспекції України від 05.11.2013 року № 5090-2-7/6, за наслідками якої складено акт перевірки характеристик продукції № 115 від 06.11.2013 року;
- визнати протиправним і скасувати рішення про обмеження надання продукції на ринку шляхом приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами № 148 від 28.11.2013 року;
- визнати протиправним і скасувати рішення відповідача про обмеження надання продукції на ринку шляхом заборони надання продукції на ринку № 149 від 28.11.2013 року;
- визнати протиправною і скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області № 83 від 28.11.2013 року про накладення штрафних санкцій.
Житомирський окружний адміністративний суд постановою від 24.02.2014 року в задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "САВ - ІР" відмовив.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 року в частині відмови у задоволені позову про визнання протиправною та скасування постанови №83 від 28.11.2013 року про накладення штрафних санкцій та в частині стягнення судового збору в сумі 1548,44 грн. скасовано та прийнято у цій частині нову постанову. Позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області № 83 від 28.11.2013 року про накладення штрафних санкцій. В решті постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 року залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позову, Інспекція з питань захисту прав споживачів у Житомирській області подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Відповідно до частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судом апеляційної інстанцій встановлено, що 06.11.2013 року працівниками Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області проведено виїзну позапланову перевірку характеристик продукції у магазині "Фокстрот", який знаходиться за адресою: вул. Київська, 87, м. Житомир.
У ході проведеної перевірки було виявлено порушення пункту 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 785 від 29.07.2009 року, пункту 7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1149 від 29.10.2009 року, а саме: на електорообладнанні (пральній машинці торгової марки HOTPOINT ARISTON, модель WML 705 CIS; кондиціонері торгової марки "KAISER", модель 4F73912240; пральній машинці марки ZANUSSI, модель ZWV 1100), пакуванні і супровідних документах до неї не нанесено маркування національним знаком відповідності.
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України від 02.12.2010 року № 2735-VI "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (далі - Закон № 2735-VI) національний знак відповідності - знак, що засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які на неї поширюються.
Згідно з пунктом 17 Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 29.07.2009 року № 785, на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.
Відповідно до пункту 7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 року № 11497, перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.
За результатами проведеної перевірки посадовими особами відповідача складено акт № 115 від 06.11.2013 року.
28 листопада 2013 року згідно з пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Житомирській області прийнято постанову № 83 про застосування до Дочірнього підприємства "САВ-ІР" 25500,00 грн. штрафу за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.
Так, згідно з пунктом 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 1 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" № 2736-УІ визначено, що введення продукції в обіг - це перше надання продукції на ринку України.
Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 2735-VI у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
Частиною 3 статті 24 Закону № 2735-VI встановлено, що під час проведення перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів на підставах, визначених підпунктом "б" пункту 2 частини першої цієї статті, об'єктом перевірки є документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо). Якщо розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку не надав йому зазначені документи, такий розповсюджувач вважається особою, що ввела цю продукцію в обіг.
Як вбачається із вказаних вище вимог Закону, орган ринкового нагляду мав узгодити з позивачем строк для надання можливості подати документи, що містять інформацію про походження продукції, яка є небезпечною.
Позивач стверджує, що строк для подачі документів з органом ринкового нагляду не узгоджувався.
При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, відповідач, всупереч статті частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не надав доказів, які б свідчили про протилежне.
Крім того, відповідно до частини 5 статті 44 Закону № 2735-VI про вчинення порушень, зазначених у цій статті, посадовими особами органів ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.
В матеріалах справи міститься протокол № 081 від 27.11.2013 року про виявлені порушення, в якому зазначено про порушення позивачем вимог пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.
Як вбачається з протоколу, пояснення від керівника або уповноваженого представника суб'єкта господарювання не відбиралось. При цьому, у протоколі відсутній підпис керівника уповноваженого представника суб'єкта господарювання або відмітка про відмову від підписання протоколу суб'єкта господарювання.
Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що виклик позивача для дачі пояснень надав би йому можливість подати необхідні додаткові документи на підтвердження його статусу як розповсюджувача продукції.
Отже, позивач, в порушення закону, був позбавлений можливості захистити свої права під час перевірки, зокрема, надати необхідні документи.
Слід зазначити, що судом апеляційної інстанції було встановлено наявність доказів, що позивач придбав продукцію у суб'єктів господарювання ДП "Фокстрот-Житомир" ТОВ "Фокстрот" та ТОВ "САВ-Дістрибьюшн". Тобто, позивач є розповсюджувачем продукції, а не особою, яка вводила її в обіг. Проте, внаслідок недотримання відповідачем вимог частини 7 статті 8, частини 3 статті 24, частини 5 статті 44 Закону № 2735-VI позивач не міг вчасно надати документи, які свідчать про те, що він є саме розповсюджувачем продукції.
За таких обставин, позивач не може нести відповідальність за порушення вимог пункту 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позову у частині скасування постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області №83 від 28.11.2013 року.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Житомирській області відхилити, постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.05.2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: