04 червня 2015 року м. Київ К/800/27333/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Мороз Л.Л.,
Горбатюка С.А.,
Шведа Е.Ю.,
розглянула у порядку попереднього розгляду касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" та Київської регіональної митниці на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, про визнання нечинним рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» звернулося до суду з позовом до Київської регіональної митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання нечинним рішення Київської регіональної митниці про визнання митної вартості товарів №100190000/2012/311980/1 від 26.04.2012 року в частині; стягнення з Держаного бюджету України надміру сплаченого суму мита у розмірі 2854,19 грн., надміру сплаченого податку на додану вартість у розмірі 9796,14 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.08.2012 року та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним рішення Київської регіональної митниці №100190000/2012/311980/1 від 26.04.2012 року в частині визначення митної вартості: - світильників загального призначення для приміщень, які встановлюються на столі, призначених для використання з лампами розжарювання, мають металевий корпус: 21-1022 Base mono 60W E27 red - 300 шт. - 25 кор. 21-1023 Base mono 60W E27 black - 300 шт. 25 кор. 21-1071 Gama 40W E14 white - 300 шт. 25 кор. 21-1072 Gama 40W E14 blue - 300 шт. 25 кор. Всього: 1200шт. Торгівельна марка ELECTRUM Виробник ELECTRUM LIMITED Країна виробництва: CN 100 місць, карт. кор.; - світильників загального призначення для освітлення суспільно-адміністративних та складських приміщень, які закріплюються на стелі або стіні, призначення для використання з люмінесцентними лампами, мають металевий корпус серії 22: 22-1030 LPO-418-1070шт. 535 кор. Всього 1070 шт. Торгівельна марка ELECTRUM Виробник ELECTRUM LIMITED Країна виробництва: CN 535 місць, карт. кор. В задоволенні іншій частини позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині задоволення позовних вимог, Київська регіональна митниця подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та відмовити у позові.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції в частині відмови задоволенні позовних вимог, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікея-ЛТД» подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просить змінити рішення суду апеляційної інстанції у частині відмови у позові та задовольнити позовні вимоги.
Перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги підлягають відхиленню з таких підстав.
Як встановлено, між ТОВ «Нікея-ЛТД» (Покупець) та Компанією LIMITED» Китай (Продавець) 07.09.2010 року було укладено Контракт № NK2010/1, згідно з підпунктом 1.1 якого передбачено, що Продавець продає, а Покупець купує електротехнічну продукцію, вказану в інвойсах, які є невід'ємні частини даного контракту.
На виконання умов вказаного контракту позивачем на митну територію України 18.04.2012 року було ввезено товар - світильники загального призначення для освітлення суспільно-адміністративних та складських приміщень, які закріплюються на стелі або на стіні, призначені для використання з газорозрядними лампами, мають металевий корпус та пластиковий розсіювач типу B-DG: CUPOL L150M-AC B-DG-0997 -150 шт. - 45 кор. Всього: 150 шт. Торгівельна марка ELECTRUM Виробник: ELECTRUM LIMITED Країна виробництва: CN 45 карт. кор. (товар № 2); світильники загального призначення для приміщень, які встановлюються на столі, призначені для використання з лампами розжарювання, мають металевий корпус: 21-1022 Base mono 60W Е27 red - 300 шт. - 25 кор. 21-1023 Base mono 60W Е27 black - 300 шт. - 25 кор. 21-1071 Gama 40W Е14 white - 300 шт. - 25 кор. 21-1072 Gama 40W E14 blue - 300 шт. - 25 кор. Всього: 1200 шт. Торгівельна марка ELECTRUM Виробник: ELECTRUM LIMITED Країна виробництва: CN 100 місць, карт. кор. (товар № 4); світильники загального призначення для освітлення суспільно-адміністративних та складських приміщень, які закріплюються на стелі або на стіні, призначені для використання з люмінесцентними лампами, мають металевий корпус серії 22: 22-1030 LPO-418-1070 шт. 535 кор. Всього: 1070 шт. Торгівельна марка ELECTRUM Виробник: ELECTRUM LIMITED Країна виробництва: CN 535 карт. кор. (товар № 5).
Відповідно до вантажної митної декларації № 100190000/2012/316106 від 18.04.2012 року митна вартість була визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), тобто за основним методом визначення митної вартості товарів, передбаченим ст. 266 МК України. За розрахунками декларанта митна вартість товару становила у розмірі 4275, 00 USD (товар № 2), у розмірі 4122,00 USD (товар № 4), у розмірі 11556, 00 USD (товар № 5).
18 квітня 2012 року інспектором Київської регіональної митниці у зв'язку із сумнівами щодо митної вартості товару згідно з вимогами пункту 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1766, було запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: прайс - листи фірми - виробника товару, калькуляцію фірми-виробника товару, копію ВМД країн відправлення (експортну декларацію), банківські документи (20% передоплати), податкові, видаткові накладні; висновки експертних організацій щодо вартісних характеристик товару. Вказаний перелік документів зазначено на звороті другого аркушу декларації митної вартості від 18.04.2012 року №10019000/2012/316106.
24 квітня 2010 року ТОВ «Нікея-ЛТД» надано Київській регіональній митниці лист №75 щодо подання додаткових документів на підтвердження митної вартості (на вимогу митного органу), до якого було додано копію прайс-листа від 09.01.2012 року на англійській мові, копію - переклад від 09.01.2012 року, копію видаткової накладної № 0604 від 19.04.2012 року, копію рахунку-фактури № 990349 від 17.04.2012 року, копія податкової накладної № 153 від 19.04.2012 року, копію експертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-181 від 19.03.2012 року, копію платіжного доручення в іноземній валюті № 20585325 від 12.04.2012 року, копії ВМД № 100190000/2012/308551, № 100190000/2012/307973. Про надання вказаних документів декларантом 24.04.2012 року було також зазначено на звороті декларації митної вартості від 18.04.2012 року.
Київською регіональною митницею з'ясовано, що декларантом на вимогу митного органу не надано калькуляцію фірми - виробника, експертну ВМД країни -відправлення. Окрім цього, з поданих декларантом документів, зокрема прайс-листа від 09.01.2012 року інформація про вартість товару №5 відсутня та з наданого експертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-181 від 19.03.2012 року не вбачається, що він стосується товару, який імпортується.
26 квітня 2010 року Київською регіональною митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товарів №100190000/2012/311980/1 із застосуванням резервного методу, відповідно до якого митна вартість товару була визначена із розрахунку вартість за одиницю 6,1957 USD, загальна сума 4275, 00 USD (товар № 2), вартість за одиницю 4,5400 USD, загальна вартість 5493, 40 USD вартість за одиницю (товар 4), вартість за одиницю 4,4500 USD, загальна вартість 15 957,70 USD вартість за одиницю (товар 5).
Митний орган на підставі заяви декларанта надав згоду на випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною відповідачем.
Відповідно до ст. 264 МК України заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
На письмову вимогу декларант має право на надання йому в тижневий строк з дня звернення письмового пояснення стосовно того, як митним органом було визначено митну вартість оцінюваних товарів.
Умови та механізм декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, подання декларантом відомостей для її підтвердження визначені положеннями Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року (чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно ст. 7 вищезазначеного Порядку для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт); рахунок-фактуру (інвойс); банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відповідно до п. 13 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1766 від 20.12.2006 року, декларант зобов'язаний подати додаткові документи, визначені у пункті 11 цього Порядку, протягом 10 календарних днів після ознайомлення із записом митного органу про їх подання. У разі відмови подати додаткові документи декларант робить відповідний запис із зазначенням дати, прізвища та проставляння свого підпису на зворотному боці основного аркуша декларації митної вартості.
Згідно з п. 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Положеннями ст. 266 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються (метод 1); за ціною угоди щодо ідентичних товарів (метод 2); за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів (метод 3); на основі віднімання вартості (метод 4); на основі додавання вартості (метод 5); резервного (метод 6).
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями ст. 267 МК України, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 МК України. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 МК України за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог ст. 271 МК України, або обчислена відповідно до вимог ст. 272 МК України вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 МК України.
Згідно ч. 4 ст. 267 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо: немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів; стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів; жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї ст.; покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Обставини, які були встановлені у цій справі, свідчать, що позивачем були надані всі необхідні документи на підтвердження задекларованої митної вартості товарів за першим методом, тобто ціною договору (контракту поставки товарів № NK2010/1 від 07.09.2010 року), про що свідчить перелік документів, поданих при оформленні декларації митної вартості, а також подані разом із супровідним листом № 76 від 24.04.2012 року додаткові документи.
У разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару він відповідно до вимог статті 266 МК зобов'язаний провести процедуру консультацій, у ході яких має дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних аргументів.
Проте, Київською регіональною митницею було визначено вартість задекларованих товарів шляхом застосування шостого резервного методу без дотримання вимог ст. 266 МК України щодо послідовності методів визначення митної вартості, а також всупереч вимогам пункту 14 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження.
Отже, правильним є висновок суду апеляційної інстанції про неправомірність застосування Митницею шостого (резервного) методу визначення митної вартості товару без послідовного застосування попередніх п'яти, як це встановлено частиною п'ятою статті 266 МК, та без обґрунтування неможливості їх застосування.
Також, як вбачається зі змісту норм пункту 14 Порядку декларування митної вартості товарів та частини четвертої статті 266 МК, позивач не зобов'язаний надавати повний перелік документів, визначених пунктом 11 зазначеного Порядку. При цьому витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Разом з тим, витребувавши весь перелік документів, передбачених пунктом 11 Порядку декларування митної вартості товарів, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.
Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
Так, відповідачем не були обґрунтовані сумніви щодо умисного зменшення позивачем ціни товару, зокрема, у оскаржуваному рішенні про визначення митної вартості товарів відсутній висновок відповідача про те, що визначена декларантом митна вартість нижча, ніж прямі витрати на виробництво цього товару, в тому числі сировини, матеріалів та/або комплектуючих, які входять до складу товару. Відповідно до ч.3 ст. 265 МК України, лише у разі наявності такого висновку, митний орган має право зобов'язати декларанта визначити митну вартість іншим способом, ніж він використав для її визначення.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо необґрунтованості позовної вимоги про повернення позивачу надміру сплачених коштів.
Аналіз положень Митного кодексу України дає колегії суддів підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суд, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ввізного мита, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені статей 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись статтями 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікея-ЛТД" та Київської регіональної митниці відхилити, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2014 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: