Ухвала від 20.05.2015 по справі 2а-1670/7598/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року м. Київ К/9991/28166/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2011

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012

у справі № 2а-1670/7598/11 Полтавського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «АВМ Ампер»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області (ОДПІ)

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2011, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011 № 0004732301/75.

В касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 27.04.2011 № 2594/23-308/30484951, про порушення товариством норм пунктів 198.1, 198.6, ст. 198 Податкового кодексу України (ПК України), а саме: завищено від'ємне значення податку на додану вартість на 216959,00 грн. за лютий 2011 року.

При цьому ОДПІ посилається на той факт, що у результаті відпрацювання даних «Системи автоматизованого співставлення між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість на рівні ДПА України» встановлено заниження податкових зобов'язань ТОВ «ТД «АВМ Ампер» (постачальник позивача) за лютий 2011 року на 255750,00 грн., що відповідає сумі податкового кредиту позивача за цей податковий звітний період (податкова декларація ТОВ «ТД «АВМ Ампер» за лютий 2011 року визнана недійсною).

За результатами перевірки ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 17.05.2011 № 0004732301/75, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 216659,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «ТД «АВМ Ампер» (постачальник) укладено договори від 01.02.2011 № 2 та від 07.02.2011 № 3, згідно яких постачальник на підставі прийнятої до виконання заявки замовника продає та відвантажує електротехнічну продукцію у номенклатурі, кількості, по ціні, термінах, зазначених у додатках (специфікаціях) до договору.

На підставі вказаних договорів позивачем у ТОВ «ТД «АВМ Ампер» було придбано товар - обладнання АУОТ-М-20-220 в кількості 4 шт. на загальну суму 825000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 137500,00 грн.) (договір від 07.02.2011 № 3) та дизель-генератор ДГ-315 в кількості 1 шт. вартістю 1122000,00 грн. (у т.ч. ПДВ - 187000,00 грн.) (договір від 01.02.2011 № 2).

За наслідками виконання цих договорів ТОВ «ТД «АВМ Ампер» виписало на адресу позивача податкові накладні, суми ПДВ за якими ТОВ «АВМ Ампер» включило до податкового кредиту у податковому обліку за лютий 2011 року.

Оплата за придбану продукцію здійснювалась згідно платіжних доручень, копії яких наявні в матеріалах справи.

Придбаний у ТОВ «ТД «АВМ Ампер» товар (обладнання АУОТ-М-20-220) позивач у подальшому реалізував ВАТ «Магнітогорський металургійний завод», що підтверджується договором поставки обладнання від 29.04.2010, специфікацією до цього договору, видатковою накладною, вантажною митною декларацією.

Дизель-генератор ДГ-315, придбаний на підставі договору від 01.02.2011 № 2, використовується позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку за 01.02.2011-31.10.2011, актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей станом на 01.11.2011.

Факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «ТД «АВМ Ампер» ОДПІ не заперечується.

За визначенням підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Абзацами першим та другим пункту 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (пункт 198.6 цієї статті).

Посилання ОДПІ на факт визнання податкової декларації ТОВ «ТД «АВМ Ампер» за лютий 2011 року недійсною, як на підставу зменшення позивачу розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за лютий 2011 року на 216959,00 грн., є необґрунтованими, з огляду на наступне.

11.11.2011 від ДПІ у Печерському районі м. Києва надійшла відповідь, згідно якої податкову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року ТОВ «ТД «АВМ Ампер» не визнано як податкову звітність.

Проте, 19.04.2011 ТОВ «ТД «АВМ Ампер» будо подано до ДПІ нову декларацію з ПДВ за лютий 2011 року з виправленими показниками, яка відповідно до бази даних ДПІ має статут «звітна», тобто визнана податковою звітністю.

В цій податковій декларації задекларовано суму податкових зобов'язань за податковими накладними, виписаними позивачу, так само, як і в попередній податковій декларації, яка не була визнана податковою звітністю.

Встановивши в судовому процесі обставин щодо придбання позивачем товару (обладнання АУОТ-М-20-220, дизель-генератор ДГ-315), сплати суми податку на додану вартість позивачем в ціні товару, подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли юридично правильного висновку про правомірне формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій із ТОВ «ТД «АВМ Ампер» та неправомірне зменшення ОДПІ розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість згідно із податковим повідомленням-рішенням від 17.05.2011 № 0004732301/75.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність цього висновку судів першої та апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко

Судді: О.А. Веденяпін

М.П. Зайцев

Попередній документ
44748003
Наступний документ
44748005
Інформація про рішення:
№ рішення: 44748004
№ справи: 2а-1670/7598/11
Дата рішення: 20.05.2015
Дата публікації: 11.06.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Старі категорії (адм); податку на додану вартість (крім бюджетного відшкодування з податку на додану вартість), що адмініструється органами державної податкової служби