"04" червня 2015 р. м. Київ К/800/61011/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу громадської організації «Виноградівське об'єднання «Майдан» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року у справі за позовом громадської організації «Виноградівське об'єднання «Майдан» до Виноградівська міська рада про визнання відмови у наданні інформації незаконною, визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
В липні 2014 року громадська організація «Виноградівське об'єднання Майдан» (далі ГО ВО «Майдан») пред'явила позов до Виноградівської міської ради Закарпатської області про визнання незаконною відмову Виноградівської міської ради щодо ненадання копій документів, зазначених у пунктах 1, 3, 4, 5, 6 запиту ГО «ВО «Майдан» від 31 березня 2014 року, визнання дій відповідача щодо незаконної відмови у доступі до публічної інформації, викладеної у листі відповідача № 02-26/13 від 17 квітня 2014 року щодо пунктів 1, 3, 4, 5, 6, зазначених у запиті про доступ до публічної інформації позивача від 31 березня 2014 року протиправними, зобов'язання Виноградівської міської ради надати позивачеві ГО «ВО «Майдан» запитувану інформацію з дотриманням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», зазначену у пунктах 1, 3, 4, 5, 6 запиту на доступ до публічної інформації від 31 березня 2014 року, а саме:
- усі рішення Виноградівської міської ради за період з 2005 року по 2014 рік, в яких сесія вирішувала надати дозвіл на розробку проектів землеустрою громадянам міста, а також якими виділялися земельні ділянки у приватну власність громадянам міста (із зазначенням ПІБ громадян, адресу земельних ділянок, їх площі, цільового призначення, тощо;
- усі договори купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, підписані між Виноградівською міською радою та покупцями (із додатками, актами, тощо) за період з 2005 року по 2014 рік (в тому числі договір купівлі-продажу колишнього кінотеатру «Промінь»);
- усі договори купівлі-продажу земельних ділянок, які були відчужені Виноградівською міською радою за період з 2005 року по 2014 рік;
- надати усі договори оренди нерухомого майна, в яких орендодавцем є Виноградівська міська рада (із додатками та актами) за період з 2005 року по 2014 рік;
- надати усі договори оренди земельних ділянок, в яких орендодавцем є Виноградівська міська рада (із план-схемами, додатками, змінами) за період з 2005 року по 2014 рік..
Постановою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2014 року позовні вимоги було задоволено повністю. Визнано незаконною відмову Виноградівської міської ради щодо ненадання копій документів, зазначених у пунктах 1, 3, 4, 5, 6 запиту ГО «ВО «Майдан» від 31 березня 2014 року.
Визнано дії Виноградівської міської ради щодо незаконної відмови у доступі до публічної інформації, викладеної у листі відповідача №02-26/13 від 17 квітня 2014 року щодо пунктів 1, 3, 4, 5, 6, зазначених у запиті про доступ до публічної інформації ГО «ВО «Майдан» від 31 березня 2014 року, протиправними.
Зобов'язано Виноградівську міську раду надати позивачеві ГО «ВО «Майдан» запитувану інформацію з дотриманням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», зазначену у пунктах 1, 3, 4, 5, 6 запиту про доступ до публічної інформації від 31 березня 2014 року, а саме:
усі рішення Виноградівської міської ради за період з 2005 року по 2014 рік, в яких сесія вирішувала надати дозвіл на розробку проектів землеустрою громадянам міста, а також якими виділялися земельні ділянки у приватну власність громадянам міста (із зазначенням ПІБ громадян, адрес земельних ділянок, їх площі, цільового призначення, тощо);
усі договори купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, підписані між Виноградівською міською радою та покупцями (із додатками, актами, тощо) за період з 2005 року по 2014 рік (в тому числі договір купівлі-продажу колишнього кінотеатру «Промінь»);
усі договори купівлі-продажу земельних ділянок, які були відчужені Виноградівською міською радою за період з 2005 року по 2014 рік;
надати усі договори оренди нерухомого майна, в яких орендодавцем є Виноградівська міська рада (із додатками та актами) за період з 2005 року по 2014 рік;
надати усі договори оренди земельних ділянок, в яких орендодавцем є Виноградівська міська рада (із план-схемами, додатками, змінами) за період з 2005 року по 2014 рік.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року, апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Не погоджуючись із прийнятими рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі ГО «ВО «Майдан», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що ГО «ВО Майдан» 31 березня 2014 року звернулася із запитом про доступ до публічної інформації до Виноградівської міської ради про надання:
усіх рішень Виноградівської міської ради за період з 2005 року по 2014 рік, в яких сесія вирішувала надати дозвіл на розробку проектів землеустрою громадянам міста, а також якими виділялися земельні ділянки у приватну власність із зазначенням прізвища, імені, по-батькові цих громадян, адресу земельних ділянок, їх площі, цільове призначення;
повного переліку об'єктів нерухомості, які знаходяться на балансі Виноградівської міської ради та є в комунальній власності із зазначенням адрес, площ та даних про їх орендарів;
усіх договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомого майна, що були укладені між Виноградівською міською радою та покупцями із додатками, актами, тощо за період з 2005 року по 2014 рік, в тому числі договір купівлі-продажу колишнього кінотеатру «Промінь»;
усіх договорів купівлі-продажу земельних ділянок, які були відчужені Виноградівською міською радою за період з 2005 року по 2014 рік;
усіх договорів оренди нерухомого майна, в яких орендодавцем є Виноградівська міська рада із додатками та актами за період з 2005 року по 2014 рік;
усіх договорів оренди земельних ділянок, в яких орендодавцем є Виноградівська міська рада із план-схемами, додатками, змінами за період з 2005 року по 2014 рік.
17 квітня 2014 року Виноградівська міська рада листом № 02-26/13 повідомила ГО «ВО «Майдан», що оскільки в запитуваних документах міститься конфіденційна інформація про осіб, Виноградівська міська рада не може надати копії цих документів.
Разом з вказаним листом відповідач надіслав інформацію за період 2005-2014 років про кількість рішень зокрема по роках, прийнятих Виноградівською міською радою, якими земельні ділянки передані у власність громадянам, перелік об'єктів нерухомого майна, які знаходяться на балансі Виноградівської міської ради із зазначенням назви об'єкта, адреси, площі та орендаря, перелік договорів купівлі-продажу земельних ділянок із зазначенням прізвища, імені, по-батькові покупця, номера і дати договору, площі та адреси ділянки , перелік договорів оренди земельних ділянок із зазначенням прізвища, імені, по-батькові орендаря, площі, адреси, номера та дати реєстрації договору. Крім того було надіслано перелік договорів купівлі-продажу нерухомого майна із зазначенням прізвища, імені, по-батькові покупця, площі та адреси майна за період з 2008 по 2014 роки, оскільки до 2008 року такі договори укладав відділ з питань приватизації майна в районі.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги зазначив, що згідно частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що не може бути обмежено доступ не лише до прізвищ, імен, по батькові фізичних та найменування юридичних осіб, які отримали у власність чи користування комунальне майно, інформацію про що була надано відповідачем. Також не може бути обмежено доступ до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, що не було зроблено відповідачем.
Суд апеляційної інстанції із висновками суду першої інстанції не погодився та зазначив, що згідно частини 2 статті 11 Закону України «Про інформацію» до конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.
У рішеннях Виноградівської міської ради міститься інформація про осіб, яким передані у власність земельні ділянки, зокрема інформація про місце проживання, ідентифікаційний номер, яка у відповідності до положень Закону України «Про інформацію» та Закону України «Про захист персональних даних» є конфіденційною інформацією, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що Виноградівська міська рада правомірно обмежила в доступі до тієї інформації про осіб, яка віднесена законом до конфіденційної інформації про особу.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Преамбулою Закону України «Про інформацію» визначено, що цей закон регулює відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації.
Частиною 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» передбачено, що кожен має право на вільне одержання, використання, поширення, зберігання та захист інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.
Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Під інформацією Закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.
Під публічною інформацією мається на увазі відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Згідно статті 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків;
4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.
На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини 1 та в частині 2 цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.
Частинами 1-3 статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача.
Частина 1 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначає вичерпний перелік інформації з обмеженим доступом - це є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Обов'язок доведення того, що доступ до інформації може бути обмежений, покладається на розпорядника публічної інформації.
Згідно частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину.
Як вбачається із матеріалів справи, 17 квітня 2014 року Виноградівська міська рада листом № 02-26/13 надала відповідь на запит ГО «ВО «Майдан» від 31 березня 2014 року.
Відповідач повідомив ГО «ВО «Майдан», що не може в повній мірі задовольнити їх запит та надати всю запитувану інформацію та копії всіх документів, оскільки в цих документах міститься конфіденційна інформація про осіб.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідно до частини 5 статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» не може бути обмежено доступ не лише до прізвищ, імен, по батькові фізичних та найменування юридичних осіб, які отримали у власність чи користування комунальне майно, інформацію про що частково була надано відповідачем, а й до копій відповідних документів, в зв'язку із чим Виноградівська міська рада, надавши не всю інформацію та копії документів, які запитувала ГО «ВО «Майдан», діяла не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.
Враховуючи зазначене колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов до вірного висновку про визнання дій Виноградівської міської ради щодо незаконної відмови у доступі до публічної інформації, викладеної у листі відповідача № 02-26/13 від 17 квітня 2014 року щодо пунктів 1, 3, 4, 5, 6, зазначених у запиті про доступ до публічної інформації ГО «ВО «Майдан» від 31 березня 2014 року, протиправними та зобов'язання Виноградівської міської ради надати позивачеві ГО «ВО «Майдан» запитувану інформацію з дотриманням вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», зазначену у пунктах 1, 3, 4, 5, 6 запиту про доступ до публічної інформації від 31 березня 2014 року, проте судом апеляційної інстанції помилково було скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Фактичні обставини справи судами першої та другої інстанції встановлено повно і правильно, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необхідним постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
Керуючись статтями ст. ст. 220, 222, 226, 230, 232 КАС України, -
Касаційну скаргу громадської організації «Виноградівське об'єднання «Майдан» задовольнити.
Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 жовтня 2014 року скасувати, а постанову Виноградівського районного суду Закарпатської області від 31 липня 2014 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: