"04" червня 2015 р. м. Київ К/800/59786/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року у справі за позовом прокурора Кіровоградського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області до Кіровоградського районного споживчого товариства про стягнення заборгованості, -
Прокурор Кіровоградського району Кіровоградської області пред'явив позов в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області до Кіровоградського районного споживчого товариства про стягнення з Кіровоградського районного споживчого товариства заборгованості по нарахуванню та сплаті фінансової санкції та пені в сумі 83482,89 грн. на підставі рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області № 82 від 10 лютого 2009 року.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року адміністративний позов прокурора Кіровоградського району задоволено.
Стягнуто з Кіровоградського районного споживчого товариства на користь Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені у розмірі 83329,78 грн..
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року апеляційну скаргу Кіровоградського районного споживчого товариства задоволено.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції скаржник оскаржив його.
У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області (далі - УПФУ в Кіровоградському районі), посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що 26 лютого 2009 року УПФУ в Кіровоградському районі винесено рішення № 82 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків, яким до Кіровоградського районного споживчого товариства (далі - Кіровоградське РСТ) на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовано фінансову санкцію у вигляді накладення штрафу у розмірі 58571, 56 грн. та нараховано пеню у розмірі 24758, 22 грн. за період з 05 березня 2007 року по 20 лютого 2009 року.
Дане рішення УПФУ в Кіровоградському районі 26 лютого 2009 року направлено відповідачу, яке він отримав 03 березня 2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року позов Кіровоградського РСТ задоволено частково.
Рішення УПФУ в Кіровоградському районі № 82 від 26 лютого 2009 визнано неправомірним та скасовано.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року апеляційну скаргу УПФУ в Кіровоградському районі задоволено, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 червня 2011 року скасовано частково та прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Кіровоградського РСТ в повному обсязі.
Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2012 року не скасована та набрала законної сили.
Суд першої інстанції, розглядаючи дану справу, прийшов до висновку, що вимога даного адміністративного позову про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій та пені у розмірі 83329, 78 грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції не погодився та зазначив, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, зокрема положення статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку із чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції не погоджується із огляду на наступне.
Як вбачається із матеріалів справи прокурор Кіровоградського району Кіровоградської області пред'явив позов в інтересах держави в особі УПФУ в Кіровоградському районі до Кіровоградського РСТ про стягнення з Кіровоградського районного споживчого товариства заборгованості по нарахуванню та сплаті фінансової санкції та пені в сумі 83482,89 грн. на підставі рішення Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області № 82 від 10 лютого 2009 року.
В судовому засіданні 12 червня 2013 УПФУ в Кіровоградському районі було подано заяву про зміну позовних вимог, згідно з якою просило предметом позову вважати рішення № 82 від 26 лютого 2009 року та стягнути з Кіровоградського РСТ заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені на суму 83329 грн. 78 коп.
Вказана заява обґрунтована тим, що рішення № 82 від 10 лютого 2009 року помилково сформовано УПФУ в Кіровоградському районі у зв'язку з технічним збоєм у роботі засобів програмного забезпечення, в обліках УПФУ в Кіровоградському районі не зареєстровано, відповідачу для узгодження та виконання не направлялося та не зумовлює для нього ніяких правових наслідків, а у первісній позовній заяві зазначено помилково.
Частиною 1 статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України, проаналізувавши заяву УПФУ в Кіровоградському районі, вважає, що за змістом вона не є заявою про зміну позовних вимог, а про їх уточнення та обґрунтування.
Крім цього колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що лише таке процесуальне порушення, як прийняття судом першої інстанції заяви про зміну позовних вимог після початку розгляду справи по суті, не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи зазначене колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов до вірного висновку про стягнення з Кіровоградського районного споживчого товариства на користь УПФУ в Кіровоградському районі заборгованість зі сплати фінансових санкцій та пені у розмірі 83329,78 грн., проте судом апеляційної інстанції помилково було скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Фактичні обставини справи судами першої та другої інстанції встановлено повно і правильно, а тому колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необхідним постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а постанову суду першої інстанції залишити в силі.
Керуючись статтями ст. ст. 220, 221, 226, 230, 232 КАС України, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Кіровоградському районі Кіровоградської області задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 листопада 2014 року скасувати, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді: