"13" травня 2015 р. м. Київ К/9991/32259/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,
суддів: Веденяпіна О.А., Зайцев М.П.,
при секретарі: Луцак А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу фізичної особи-підприємця (СПД) ОСОБА_4
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012
у справі № 2а/1570/1140/2011 Одеського окружного адміністративного суду
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4
до Держаної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (ДПІ)
про визнання нечинним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 позов задоволено: скасовано рішення ДПІ у Малинському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.08.2010 № 0072321701.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі СПД ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції з підстав порушення цим судом норм матеріального права та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Заперечуючи проти касаційної скарги, представник ДПІ просить залишити скаргу без задоволення як безпідставну.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Фактичною підставою для застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2840998,00 грн. згідно з рішенням від 27.08.2010 № 0072321701, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 16.08.2010 № 5849/17-128/НОМЕР_2, про порушення позивачем норм пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (Закон № 265/95-ВР), а саме: порушено порядок обліку товарних запасів за місцем реалізації товару на загальну суму 1420499,00 грн. за період з 11.09.2007 по 31.03.2010. Такий висновок податкового органу обґрунтований посиланням на відсутність у позивача документів первинного бухгалтерського обліку щодо придбання та оприбуткування товару (товарно-транспортних накладних, рахунків, накладних, тощо), не внесення позивачем у книгу обліку доходів і витрат даних щодо витрат на цю суму.
Відповідно до пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, передбаченому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами , що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів( наданих послуг).
Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
За змістом вказаних норм обов'язок ведення обліку товарних запасів покладений на суб'єктів підприємницької діяльності - фізичних осіб, які перебувають на загальній системі оподаткування, обліку та звітності, у той час як ті, що перебувають на спрощеній системі оподаткування відповідно до норм Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 3 липня 1998 року № 727/98, облік товарних запасів не повинні вести інакше, як шляхом ведення книги обліку доходів і витрат в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат» від 26.09.2001 № 1269 (далі - Порядок № 1269).
Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 11.06.2013 у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова Державної податкової служби України, третя особа - Державна податкова адміністрація у Харківській області (правонаступником якої є Державна податкова служба у Харківській області Державної податкової служби України), про визнання протиправним та скасування рішення.
Згідно зі частиною 1 ст. 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів..
Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд, виходив з того, що у судовому процесі встановлені обставини щодо ведення позивачем книги обліку доходів та витрат із порушенням Порядку № 1269: в книзі не заповнена графа 14 «документально підтверджені витрати», що стало підставою для висновку про правомірність застосованих до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Однак, з такими висновками апеляційного суду не можна погодитись, оскільки особливістю спрощеної системи оподаткування є встановлення граничного розміру виручки, який розраховується касовим методом, в межах цієї системи платник податку сплачує фіксований розмір податку, податковий обов'язок визначається без відносно до розміру витрат, на відміну від загальної системи оподаткування, обліку та звітності. Відображені позивачем в книзі обліку доходів і витрат суми валового доходу і чистого доходу (графи 13 і 15) співпадають (а.с. 97-121).
Згідно з пунктом 8 частини третьої ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
З врахуванням викладеного застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 1420499,00 грн. не є пропорційним тяжкості вчиненого порушення, що, однак, не було враховано судом апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити, скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21.04.2011 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: ПідписЄ.А. Усенко
Судді: ПідписО.А. Веденяпін
підписМ.П. Зайцев