04 червня 2015 року м. Київ К/800/13003/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ірпіньського міського суду Київської області від 15 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року у справі №367/5497/14-а за позовом ОСОБА_1 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанов та припису, -
У серпні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, в якому просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення від 16.08.2013 р. №А-1608/3, та від 31.10.2013 р. №А-3110/2, а також припис від 15.08.2013р. №С-1508/9.
Ухвалою Ірпіньського міського суду Київської області від 15 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року, позовна заява залишена без розгляду.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями ОСОБА_1 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення або направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся з вимогами про скасування постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області про скасування постанов про адміністративне правопорушення від 16.08.2013 р. №А-1608/3, та від 31.10.2013 р. №А-3110/2, а також припис від 15.08.2013р. №С-1508/9 за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Суд першої і апеляційної інстанцій, залишаючи позовну заяву без розгляду, виходили з того, що позивачем пропущений строку звернення до суду згідно ст.99, ст.100 КАС України.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.5 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлена вимога про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Тобто, ст.99 КАС України передбачений спеціальний строк звернення до суду у даних правовідносинах.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач звернувся до суду з позовом 01.09.2014 р., оскаржуючи постанови та приписи відповідача від серпня, жовтня 2013 року, а тому місячний строк на звернення до суду позивачем не дотриманий.
Обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом позивачем зазначено те, що він не знав про накладення на нього адміністративного стягнення, проте будь-яких доказів на підтвердження своїх доводів не надав.
Крім того, постанова про накладення штрафу №А-1608/3 від 16.08.2013 р. містить відмітку про направлення копії постанови поштою 20.08.2013 р..
Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про необхідність залишення без розгляду позовну заяву.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Ухвалу Ірпіньського міського суду Київської області від 15 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: