04 червня 2015 року м. Київ К/800/4033/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Леонтович К.Г., Васильченко Н.В., Калашнікової О.В.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області на постанову Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2014 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року у справі № 233/5584/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У жовтні 2014 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області, в якому проси: визнати неправомірним нарахування управлінням Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі, з 1 січня 2014 року, його додаткової пенсії за шкоду, заподіяної здоров'ю, відповідно до ст.50 та державної пенсії по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі видати розпорядження про перерахунок та виплату його державної пенсії по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи у обсязі не нижче 6 розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю внаслідок Чорнобильської катастрофи у обсязі 50% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно ст.ст. 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з 1 січня 2014 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказані пенсійні виплати виплачувалися у меншому розмірі ніж передбачені ст.ст.50,54 вищенаведеного Закону.
Постановою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28 жовтня 2014 року позов задоволений. Визнані неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, з 1 січня 2014 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положень ст.ст.50,54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язане управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області провести перерахунок та виплатити з 1 січня 2014 року ОСОБА_1, інваліду III групи, 1-ї категорії, державну пенсію на підставі ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче 6-ти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 50% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за відрахуванням фактично отриманих ним сум.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року скасоване рішення суду першої інстанції. Позовні вимоги задоволені частково.
Визнані неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1, з 1 січня 2014 року державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, всупереч положень ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Зобов'язане управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області провести перерахунок ОСОБА_1, інваліду III групи, 1-ї категорії, державної пенсії на підставі ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче від 6-ти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 50% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та провести відповідні виплати за період з 13.04.2014 року по 02.08.2014року, з урахуванням фактично отриманих сум.
Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії за період з 01.01.2014 р. по 12.04.2014 р. - залишений без розгляду.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач має статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 та є інвалідом ІІІ групи по професійному захворюванню, що пов'язане з ліквідацією аварії на ЧАЕС, що підтверджується довідкою МСЕК № 218659. Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області та отримує пенсію, яка не відповідає розміру пенсії, передбаченої п.4 ст.54 та ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Позивач 25.09.2014 р. звернувся з заявою до відповідача щодо здійснення перерахунку державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, але відповідач відмовив позивачу у перерахунку зазначених пенсій, посилаючись на відсутність підстав для цього та правомірність здійснення управлінням розрахунку.
Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.01.2014 р. позивачу підлягає виплата суми основної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, що дорівнюють розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в залежності від зміни прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові суд апеляційної інстанції виходив з того, що порушені вимоги ст.100 КАС України, а також суд першої інстанції невірно визначив період за який відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанцій виходячи з наступного.
Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише па підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Статтею 49 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно ч.4 ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлений зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі ст.50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам, віднесеним до 1 категорії, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, інвалідам ІІІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати. Тобто, стаття 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" може бути застосована відповідачем лише у випадку, коли йдеться про підвищення доплат, пенсій та компенсацій з урахуванням визначення розміру основної та додаткової пенсії позивачу згідно положень ст.ст.50,54 цього ж Закону.
Згідно ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до ч.3 ст.46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 28 розділу 11 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України" стаття 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладена у такій редакції: особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 3 групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та стаття до ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладена у такій редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими зокрема по 3 групі інвалідності - 145 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Рішенням Конституційного суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України", якими внесені зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнані такими, що не відповідають Конституції України, тобто неконституційними.
Згідно ч.2 ст.152 Конституції України закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" встановлено, що у 2013 році норми і положення, зокрема, ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік. Тобто, визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян на 2013 рік делеговано Кабінету Міністрів України.
Згідно ст.3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.
Тобто положення п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" діяли протягом бюджетного року та закінчилися 31.12.2013 р.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" не були встановлені обмеження щодо виплат основної та додаткової пенсії, не внесені зміни до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Отже, з 01.01.2014 р. діяли положення ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", відповідно до яких розміри пенсій для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлений зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком, а особам, які є інвалідами 3 групи і віднесені до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах 50 % мінімальної пенсії за віком.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачу основна та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, виплачується з 01.01.2014 р. в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 р.
Отже, у період з 01.01.2014 р. по 02.08.2014 р. Кабінету Міністрів України не надане право змінювати розміри пенсії визначених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, правовідносини щодо виплати додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому застосування до таких правовідносин підзаконного акту - постанови Кабінету міністрів України № 1210, яка суперечить Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", є помилковим.
Крім того, при ухваленні рішення судом першої інстанції було допущене порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Позивач звернувся до суду з позовом 13.10.2014 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно ч.2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, враховуючи дату звернення позивача до суду, шестимісячний строк на звернення до суду з позовом та період за який позивач просить суд апеляційний суд вірно зазначив, що права позивача підлягають захисту з 13.04.2014 р.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Докази поважності пропуску строку на звернення до суду з позовом позивачем не надані.
Таким чином, позовні вимоги за період з 01.01.2014 р. по 12.04.2014 р. підлягають залишенню без розгляду.
Крім того, апеляційний суд вірно не погодився з доводами суду першої інстанції щодо покладення зобов'язання на відповідача і в подальшому нараховувати та проводити відповідні виплати в розмірі, визначеному ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з наступного.
Закону України від 31 липня 2014 року "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набув чинності 3 серпня 2014 року, "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2014 рік" були доповнені п. 6-7, за яким було встановлено, що норми і положення статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Таким чином, Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" з 3 серпня 2014 року були надані повноваження Кабінету міністрів України визначати розмір виплат основної та додаткової пенсії, передбачений ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2014 рік.
Вказані вище зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" набули чинності до ухвалення рішення суду першої інстанції, разом з тим суд вказаних обставин не врахував та не надав їм належної правової оцінки.
Отже, у період з 03.08.2014 р. розмір виплат основної та додаткової пенсії особам, які мають статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та інвалідом ІІІ групи, повинен визначатися відповідно до урядових постанов, а тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату державної пенсії на підставі ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі не нижче 6-ти розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в обсязі 50% розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 03.08.2014 р. - задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області відхилити.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст.237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: