Справа № 676/1861/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Лисюк А.І.
Суддя-доповідач: Матохнюк Д.Б.
03 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області на постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного Фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області (далі УПФУ в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 лютого 2015 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову місцевого суду та у задоволені позову відмовити.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За приписами п.1 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи позивач з 25.02.2011 року знаходиться на обліку в УПФУ в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі і отримує пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу" в розмірі 80% відсотків суми її посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених Законом "Про державну службу". В червні 2014 року вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії державного службовця, з урахуванням довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", форма якої затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1. Однак, відповідач відмовив в перерахунку пенсії позивачу згідно поданої нею заяви на тій підставі, що такі види виплат, як матеріальна допомога та індексація, не входять до складових заробітної плати, в зв'язку з чим за захистом свого порушеного права позивач звернулась до суду.
Постановою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 03.09.2014року, зобов'язано УПФУ в м.Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі здійснити з 13.06.2014 року перерахунок пенсії ОСОБА_2 з врахуванням сум матеріальних допомог на оздоровлення й для вирішення соціально-побутових питань, а також сум індексації з яких останньою сплачувались страхові внески.
Проте, відповідач вважаючи, що перерахунок пенсії слід здійснювати з врахуванням Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, яким внесено зміни до Закону №3723-XII, перерахував пенсію позивачу з розміру 70% відсотків від сум її заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивачу повинна бути перерахована відповідно до ст.37-1 Закону №3723-XII, з застосовуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Колегія суддів погоджується за такими висновками суду першої інстанції, проте вважає що оскаржувану постанову необхідно змінити, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", №3723-XII (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внесено зміни до ст.37 Закону № 3723-ХІІ і відповідно до цих змін пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, положення частини третьої ст.37 Закону №3723-XII щодо призначення державним службовцям пенсії за вислугу років у розмірі 80% відсотків посадового окладу, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом № 3668-VІ, з моменту вступу в законну силу Закону № 1166-VII.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії державним слубовцям регулює ст. 37-1 Закону №3723-XII, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям Закону № 1166-VII змін не зазнали.
Згідно ст.37-1 Закону №3723-XII, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Як встановлено із матеріалів справи, ОСОБА_2 25.02.2012 року було призначено пенсію державного службовця з розміру 80 відсотків суми її посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом №3723-XII.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким, чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.37-1 Закону №3723-XII, з застосовуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто ст.37 Закону №3723-XII в редакції до внесення змін Законом № 1166-VII.
Проте колегія суддів не погоджується з позицією суду першої інстанції щодо задоволення позову в частині зобов'язання відповідача врахувати при перерахунку пенсії суми індексації заробітної плати та матеріальних допомог на оздоровлення і соціально-побутові потреби, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, вищезазначені складові заробітної плати були предметом позову у справі № 676/4916/14-а по якій винесено постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17.07.2014 року, однак суд першої інстанції помилково повторно надав їм правову оцінку.
За ч.1 ст.201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції по суті правильно вирішив справу, однак із помилковим застосуванням норм процесуального права, а тому постанова суду першої інстанції підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного Фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області задовольнити частково.
Постанову Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного Фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії змінити. .
Абзац третій постанови викласти наступним чином:
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Кам'янці-Подільському та Кам'янець-Подільському районі Хмельницької області здійснити ОСОБА_2 перерахунок пенсії державного службовця, відповідно до постанови Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 17 липня 2014 року, з розміру 80% пенсії у відсотках, встановленого ст.37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла на момент призначення пенсії позивачу).
В решті постанову залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М.
Гонтарук В. М.