03 червня 2015 р. Справа № 820/19549/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника відповідача Краснощок О.Л.
представника позивача Ляшенко Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015р. по справі № 820/19549/14
за позовом Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика"
про накладення арешту на кошти,
Західна об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (надалі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗАВТОМАТИКА" (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:
- накласти адміністративний арешт на кошти відкритих банківських рахунків ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" , а саме: у банку ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023, р/р 260002010569257, р/ 26003010569267, р/р 260006010569220, р/р 26046010247320, р/р 26006000076411; у банку АБ "Укргазбанк", МФО 320478, р/р 26008191934; у банку АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" , МФО 351931, р/р 260009010040722.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року адміністративний позов Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗАВТОМАТИКА" про накладення арешту на кошти задоволено в повному обсязі.
Накладено адміністративний арешт на кошти відкритих банківських рахунків ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА", а саме: у банку ПАТ "УКРСОЦБАНК", МФО 300023, р/р 260002010569257, р/р 26003010569267, р/р 260006010569220, р/р 26046010247320, р/р 26006000076411; у банку АБ "Укргазбанк", МФО 320478, р/р 26008191934; у банку АТ "БАНК ЗОЛОТІ ВОРОТА" , МФО 351931, р/р 260009010040722.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "УКРГАЗАВТОМАТИКА" зареєстровано як юридична особа 23.05.2001 року (а.с.17) та перебуває на обліку в Західній ОДПІ міста Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області.
Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача був направлений лист про надання інформації та її документальне підтвердження від 19.09.2014 року № 11983/10/20-33-22-03-14/245 (а.с.13-14), згідно положень п.п.20.1.2 п.20.1 ст.20, п.п.73.3.1 - п.п.73.3.6 п.73.3 ст. 73 ПК України, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п. 78.1 ст.78 ПК України, а також отриманої податкової інформації по постачальнику відповідача ТОВ «ЕРІАЛ ПЛЮС» .
Відповідачем була надана відповідь на зазначений лист від 07.10.2014 року (а.с.10-12).
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі доповідної записки начальника управління податкового аудиту від 03.11.2014 року стосовно проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" та на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, податком органом винесено наказ на проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" від 03.11.2014 року №2427 (а.с.8), а також видано направлення на проведення перевірки від 03.11.2014 року №1558 (а.с.16).
На підставі зазначеного посадовою особою здійснено вихід за фактичною адресою відповідача, а саме: м. Харків, вул. Клочківська, буд.346а.
Як вбачається з матеріалів справи, під час вручення посадовою особою направлення на проведення перевірки від 03.11.2014 року №1558, представник ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" відмовився від підписання зазначеного направлення.
На підставі зазначеного позивачем складено акт про відмову підпису направлення на проведення документальної позапланової перевірки від 05.11.2014 року №1278/20-33-22-03-07/31440428 (а.с.9).
З матеріалів справи вбачається, що представник відповідача також відмовився від допуску до проведення перевірки, про що посадовою особою податкового органу складено акт про відмову від допуску до проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ УКРГАЗАВТОМАТИКА" від 05.11.2014 року №1279/20-33-22-03-07/31440428 (а.с.6-7).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для застосування адміністративного арешту коштів позивача.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Правовий механізм та підстави застосування адміністративного арешту майна платника податків контролюючими органами закріплено в ст. 94 Податкового кодексу України.
Визначення адміністративного арешту як виняткового способу забезпечення виконання обов'язків платника податків, наведене в п. 94.1 ст. 94 Податкового кодексу України, за своїм змістом однаково охоплює як арешт коштів, так і арешт іншого майна.
Отже, норми ст. 94 Податкового кодексу України регулюють застосування будь-якого адміністративного арешту незалежно від предмета такого арешту.
Адміністративний арешт майна платника податків відповідно до п. 94.10 ст. 94 Податкового кодексу України накладається за рішенням керівника органу державної податкової служби, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Натомість арешт коштів на рахунку платника податків відповідно до абзацу другого п.п. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Жодного рішення контролюючий орган в такому разі не приймає.
Наведені норми кореспондуються з приписом п. 94.4 ст. 94 Податкового кодексу України, згідно з якою арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Зі змісту цієї норми випливає, що компетенція щодо накладення арешту майна належить органу державної податкової служби, але така компетенція не поширюється на арешт коштів платника податку, який накладається за рішенням лише суду на підставі звернення податкового органу.
При цьому, підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, є універсальними та визначені п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).
Наведене підтверджується також Порядком застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1398 від 07.11.2011р.
В розділі VII цього Порядку визначено саме особливості застосування арешту коштів на рахунках платника податків як різновиду адміністративного арешту майна.
При цьому, згідно з п. 7.3 Порядку № 1398 для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Правило, передбачене нормою вказаного підзаконного нормативно-правового акта, застосовується в тому разі, якщо податковим органом визнано за необхідне застосувати адміністративний арешт як майна платника податків, відмінного від коштів, так і коштів на рахунку такого платника податків. Арешт майна та арешт коштів на рахунках платника податку за процедурою, визначеною пунктом 7.3 вказаного Порядку, накладається з підстав, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України.
З аналізу вказаних норм вбачається, що застосування арешту коштів платника податків можливе в разі наявності підстав, передбачених ч. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, а також дотримання порядку звернення контролюючим органом до суду з вимогою застосувати арешт коштів платника податків (у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків).
Враховуючи, що в спірних правовідносинах підставою для застосування адміністративного арешту на кошти платника податків позивачем зазначено не допуск посадових осіб контролюючого органу до перевірки (п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України), колегія суддів перевіряє, чи наявні підстави для застосування адміністративного арешту згідно з п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, а також чи дотримано процедуру застосування арешту коштів, передбачену вимогами Порядку № 1398.
03.11.2014 року контролюючим органом прийнято наказ № 2427 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укргазавтоматика».
Як вбачається з матеріалів справи правомірність вказаного наказу перевірялася в судовому порядку.
Так, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року по справі №820/18266/14, у задоволенні адміністративного позову ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу від 03.1.2014 року №2427 - відмовлено.
При цьому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.02.2015 року по справі №820/18266/14, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2015 року по справі №820/18266/14 - відмовлено
Частиною 1 ст. 72 КАС України, визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Отже, в судовому порядку доведено правомірність винесеного податковим органом наказу від 03.11.2014 року №2427, а тому обставини щодо його прийняття в силу ст. 72 КАС України доказуванню не підлягають.
З копії наказу від 03.11.2014 року № 2427 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Укргазавтоматика» вбачається, що відповідачем вказаний наказ було отримано та з його змістом відповідач був ознайомлений, про свідчить підпис директора підприємства відповідача Ковалик А. С.
Під час вручення посадовою особою направлення на проведення перевірки від 03.11.2014 року №1558, представник ТОВ "УКРГАЗАВТОМАТИКА" відмовився від підписання зазначеного направлення.
На підставі зазначеного позивачем складено акт про відмову підпису направлення на проведення документальної позапланової перевірки від 05.11.2014 року №1278/20-33-22-03-07/31440428 (а.с.9).
Також, представник відповідача відмовився від допуску до проведення перевірки, про що посадовою особою податкового органу складено акт про відмову від допуску до проведення виїзної позапланової перевірки ТОВ УКРГАЗАВТОМАТИКА" від 05.11.2014 року №1279/20-33-22-03-07/31440428 (а.с.6-7).
Таким чином, за приписами пп. 94.2.3 п. 94.2 ст.94 ПК України відмова від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є підставою для застосування адміністративного арешту коштів відповідача.
Поряд із цим, у зв'язку з не допуском посадових осіб до проведення перевірки, позивач 04.12.2014 року в порядку абзацу другого пп. 94.6.2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України звернувся до суду з вимогою накласти арешт на кошти відповідача, що знаходяться в установах банку.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, 06.11.2014 року Західною ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ТОВ «Укргазавтоматика».
Враховуючи, що рішення начальника Західної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ «Укргазавтоматика» прийнято 06.11.2014 року, а до суду з вимогою накласти арешт на кошти ТОВ «Укргазавтоматика» позивач звернувся 04.12.2014 року, колегія суддів зазначає, що позивач не дотримався вимог п. 7.3 Порядку № 1398, яким встановлено, що для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про недотримання позивачем процедури звернення контролюючим органом до суду з вимогою застосувати арешт коштів платника податків, передбаченої вимогами Порядку № 1398, а отже відсутність підстав для задоволення позову.
За таких обставин, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 26.03.2015р. по справі № 820/19549/14 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укргазавтоматика" про накладення арешту на кошти відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
Повний текст постанови виготовлений 08.06.2015 р.