03 червня 2015 р. Справа № 816/474/15-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Макаренко Я.М.
Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
представника позивача Тимохіної Л.С.
представника відповідача Куришко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УНПК "Ората" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2015р. по справі № 816/474/15-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УНПК "Ората"
до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю " УНПК "Ората" (надалі - ТОВ "УНПК "Ората", позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області( надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві), в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16 січня 2015 року №0000042308, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 54 542 грн 50 коп.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "УНПК "Ората" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2015 року та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що господарські операції з ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" щодо оренди обладнання носили реальний, товарний характер, орендоване обладнання було використано позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджено належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку.
Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "УНПК "Ората" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 37863034, з 19 вересня 2011 року перебуває на обліку в якості платника податків в ДПІ у м. Полтаві та є платником податку на додану вартість /а.с. 13-14/.
Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу (09.10), розвідувальне буріння (43.13), діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (71.12), діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту /а.с. 17/.
У період з 15 по 19 грудня 2014 року фахівцем ДПІ у м. Полтаві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "УНПК "Ората" з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" (код ЄДРПОУ 34757157) за липень 2014 року.
За результатами перевірки складено акт від 25 грудня 2014 року №8002/16-01-22-02/37863034 (надалі - Акт перевірки), в якому вказано на порушення платником податків вимог пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, статті 201 Податкового кодексу України, наслідком чого визначено заниження зобов'язання зі сплати податку на додану вартість /надалі також ПДВ/ загалом в розмірі 43 634 грн /а.с. 16-29/.
На підставі зазначеного вище Акта перевірки ДПІ у м. Полтаві 16 січня 2015 року сформовано податкове повідомлення-рішення №0000042308, яким збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем: "Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14010100" загалом в розмірі 54 542 грн 50 коп. (в т.ч., 43 634 грн - основний платіж, 10 908 грн 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції) / а.с. 15/.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі по тексту - Кодекс), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами п.198.3. ст. 198 Податкового кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Відповідно до п.198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;
-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що передбачено п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України.
Отже, податковий кредит складається із сум податку на додану вартість нарахованого (сплаченого) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, видана платником податку.
Між тим, колегія суддів зазначає, що податкова накладна не є вичерпним первинним документом для нарахування податкового кредиту з ПДВ, оскільки визначальною умовою для формування податкового кредиту за певними господарськими операціями є реальне здійснення цих господарських операцій.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що позивачем не доведено реальність господарських операцій із ТОВ "Гео-Ленд Лімітед" та правомірність формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями, виходячи з наступного.
Спірні відносини між ТОВ "УНПК "Ората" та ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" стосувалися надання послуг оренди виробничого обладнання, про що сторонами складено відповідні договори оренди обладнання від 02 липня 2014 року №№311, 312 /а.с.72, 87/, за умовами яких ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" (орендодавець) передає, а ТОВ "УНПК "Ората" (орендар) приймає в тимчасове оплатне користування обладнання - обв'язка насосного агрегату (всмоктуюча та нагнітальна лінії) та блок перекачування рідини Q-1 м3/ хв.
За умовами вказаних договорів обов»язок щодо перевезення обладнання покладено на орендодавця, а тому висновки суду першої інстанції щодо не підтвердження позивачем правомірності віднесення сум ПДВ по спірним господарським операціям до податкового кредиту через відсутність у позивача доказів транспортування спірного обладнання є необґрунтованими.
На підтвердження реальності здійснення спірних господарських операцій позивачем надано копії актів приймання-передачі обладнання від орендодавця до орендаря та від орендаря до орендодавця, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) щодо оренди обладнання, платіжне доручення про оплату оренди обладнання на суму 26 234 грн, технічне завдання щодо проведення робіт на свердловинах з використанням орендованого обладнання, документи на підтвердження наявності на підприємстві позивача посади моториста ЦА, яка зазначена в технічних завданнях та наявності працівників, що обіймали вказану посаду, довідку про отриманий позивачем прибуток у липні 2014 року /а.с. 73, 74, 76, 77, 79, 80, 82, 84, 85, 88, 89, 90, 92, 93, 94, 101-121,122,175/, податкові накладні.
Позивачем, на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Гео - Ленд Лімітед", у липні 2014 року зараховано до складу податкового кредиту суму ПДВ загалом в розмірі 43 634 грн.
Орендоване обладнання в подальшому позивачем було використано у власній господарській діяльності під час проведення сервісних робіт на свердловинах за договорами, укладеними з ТОВ «УПСК Діамент» від 13.12.2014 року, з ПП «Українська сервісна бурова компанія» від 16.07.2014 року, з ТОВ «Спецмехсервіс» від 15.07.2014 року, з ТОВ «Полтавська транспортна компанія» від 12.05.2014 року. Про виконання сервісних робіт за вказаними договорами позивачем надано договори, акти здачі-приймання робіт.
Таким чином, реальність господарських операцій з оренди обладнання та використання позивачем обладнання у власній господарській діяльності підтверджується наданими документами та наявністю у позивача відповідних фахівців з роботи на вказаному обладнанні.
При цьому колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані позивачем первинні документи не є підтвердженням факту реального виконання спірних господарських операцій, в зв»язку з тим, що орендоване обладнання не було зараховано позивачем на позабалансовий рахунок 01 "Орендовані необоротні активи", з огляду на наступне.
Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.
Отже, дані податкового обліку платника податків мають бути підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.
Між тим, не виконання позивачем приписів Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30 листопада 1999 року №291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 року за №893/4186 свідчить про порушення позивачем правил ведення бухгалтерського обліку, проте не спростовує фактичного здійснення господарської операції, реальність якої підтверджується первинними документами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відсутність доказів обліку спірного обладнання на позабалансовому рахунку при фактичній наявності первинних документів, які підтверджують реальність спірних господарських операцій, не може бути обґрунтованою підставою для висновку про заниження позивачем грошових зобов'язань.
Колегія суддів зазначає, що податковий кредит з ПДВ може бути сформований платником податків лише за реально проведеною господарською операцією, тобто за господарською операцією, яка була пов'язана із господарською діяльністю платника податків.
Позивачем надано суду докази, що свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ "УНПК "Ората" та ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" у липні 2014 року, а саме копії актів приймання-передачі обладнання від орендодавця до орендаря та від орендаря до орендодавця, актів здачі-приймання робіт (надання послуг) щодо оренди обладнання, платіжне доручення про оплату оренди обладнання на суму 26 234 грн, технічне завдання щодо проведення робіт на свердловинах з використанням орендованого обладнання, документи на підтвердження наявності на підприємстві позивача посади моториста ЦА, яка зазначена в технічних завданнях та наявності працівників, що обіймали вказану посаду, довідку про отриманий позивачем прибуток у липні 2014 року /а.с. 73, 74, 76, 77, 79, 80, 82, 84, 85, 88, 89, 90, 92, 93, 94, 101-121,122,175/, податкові накладні.
Отже, позивачем доведено правомірність віднесення до складу податкового кредиту за липень 2014 року суми ПДВ в розмірі 43 634 грн.
Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про неправомірність включення позивачем сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ "Гео - Ленд Лімітед" до складу податкового кредиту.
За таких обставин, через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "УНПК "Ората" задовольнити.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 02.03.2015р. по справі № 816/474/15-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УНПК "Ората" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення форми "р" прийняте Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області 16 січня 2015 року №0000042308 за яким збільшено суму грошового зобов'язання Товариству з обмеженою відповідальністю "УНПК "Ората" з податку на додану вартість на загальну суму 54 542 грн 50 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.
Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М.
Повний текст постанови виготовлений 08.06.2015 р.