Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
"20" квітня 2015 р. Справа № 911/358/15
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово- інвестиційний банк”, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросторг-Інвест”, м. Ржищів
про стягнення 8758,21 грн.
за участю представників згідно з протоколом судового засідання.
Обставини справи:
Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (надалі позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агросторг-Інвест ” (надалі відповідач) про стягнення 8758,21 грн. з яких: 4600,00 грн. основного боргу, 24,32 грн. пені, 245,00 грн. 3% річних, 888,89 грн. інфляційних втрат та 3000,00 грн. штрафу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням умов договору про відкриття рахунку у цінних паперах від 09.03.2010 р. № Д-191 у частині здійснення відповідачем оплати за надані позивачем послуги по обслуговуванню рахунку у цінних паперах та зберігання цінних паперів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.02.2015 р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 04.03.2015 р.
04.03.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи та клопотання про витребування доказів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 04.03.2015 р., у зв'язку з неявкою у судове засіданні представника позивача, розгляд справи відкладено на 01.04.2015 р.
01.04.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано клопотання про витребування доказів та відзив на позовну заяву у якому останній просить суд відмовити у задоволені позовних вимог.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.04.2015 р. розгляд справи відкладено на 16.04.2015 р. та продовжено строк вирішення спору у даній справі на15 днів.
10.04.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано письмові пояснення по суті спору.
16.04.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 4600,00 грн. боргу та 2000,00 грн. штрафу.
Крім того, 16.04.2015 р. через канцелярію господарського суду Київської області представником відповідача подано клопотання про фіксування судового процесу, яке судом задоволено.
У судовому засіданні 16.04.2015 р. судом оголошено перерву до 20.04.2015 р. про що представниками сторін підписано відповідне повідомлення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд
встановив:
09 березня 2010 року між Публічним акціонерним товариством “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Агросторг-Інвест” (депонент) було укладено договір про відкриття рахунку у цінних паперах Д-191 (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого депонент доручає, а зберігач зобов'язується надавати депоненту послуги щодо відкриття та ведення рахунку у цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, обслуговування операцій за цим рахунком, отримання доходів за цінними паперами на викладених нижче умовах відповідно до чинного законодавства України, внутрішніх документів зберігача та на підставі розпоряджень депонента.
Відповідно до п. 3.1. договору депонент оплачує послуги зберігача згідно з цим договором відповідно до затверджених тарифів зберігача та відповідно до виставленого зберігачем рахунку.
Згідно з п. 3.2. договору абонентська плата за обслуговування рахунку у цінних паперах та плата за зберігання цінних паперів на рахунку депонента за поточний місяць нараховується зберігачем останнього робочого дня поточного місяця та сплачується депонентом щомісячно до 15 числа наступного місяця.
Відповідно до умов додатку №1 до договору про відкриття рахунку у цінних паперах № Д-191 від 09.03.2010 р. тариф за зберігання цінних паперів, попередньо зарезервованих перед укладанням договору щодо цінних паперів на організаторі торгівлі (за повний чи неповний місяць) становить 0,001 % (не менше 60 грн. та не більше 300 грн.), а абонентська плата за ведення рахунку (за повний чи неповний місяць) становить 40,00 грн.
Договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом невизначеного строку (п. 8.1. договору).
На виконання умов вказаного договору позивачем було відкрито відповідачеві рахунок у цінних паперах та надано послуги по його обслуговуванню, що підтверджується випискою про стан рахунку у цінних паперах №003724 від 11.03.2010 р. Крім того, факт відкриття рахунку у цінних паперах та надання позивачем послуг по його обслуговуванню відповідачем не спростовується у відзиві на позовну заяву.
У свою чергу, як стверджує позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, відповідач неналежним чином виконує умови договору у частині сплати комісійної винагороди за надання депозитарних послугу розмірі 4600,00 грн. за період з 01.01.2013 р. по 31.06.2014 р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на тарифи, які зазначені у додатку №1 до рішення тарифного комітету ПАТ «Промінвестбанк» № 16 від 27.12.2010 р. та додатку №1 до рішення тарифного комітету ПАТ «Промінвестбанк» № 10 від 08.05.2014 р.
В свою чергу відповідач стверджує, що останнім належним чином виконуються умови вказаного договору та своєчасно і в повному обсязі сплачувалися кошти за надані ПАТ«Промінвестбанк» послуги відповідно до умов договору про відкриття рахунку у цінних паперах Д-191від 09.03.2010 р. у розмірі вказаному у додатку №1 до договору про відкриття рахунку у цінних паперах №Д-191 від 09.03.2010 р., який підписано представниками сторін та скріплено відтисками печаток юридичних осіб. В підтвердження зазначеного відповідачем надано суду копії платіжних доручень та виписки з особового рахунку.
Відповідно до п. 2.2.7 договору зберігач має право змінювати тарифи та інформувати про це депонента в письмовому вигляді не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до вступу їх в дію.
Згідно з п. 2.3.2 договору депонент зобов'язаний оплачувати послуги зберігача згідно з розцінками, умовами та строками, передбаченими цим договором та тарифами зберігача (додаток 1).
Таким чином сторони погодили умовами договору, що відповідач зобов'язаний оплачувати послуги зберігача згідно з розцінками, умовами та строками, передбаченими цим договором та тарифами зберігача (додаток 1), а у випадку зміни тарифів позивач зобов'язаний інформувати про це депонента в письмовому вигляді не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до вступу їх в дію.
Позивачем належних доказів на підтвердження виконання п. 2.2.7 договору щодо повідомлення відповідача про зміну тарифів шляхом прийняття рішення тарифного комітету ПАТ «Промінвестбанк» № 16 від 27.12.2010 р. та рішення тарифного комітету ПАТ«Промінвестбанк» № 10 від 08.05.2014 р. суду не надано, відповідно, нарахування позивачем плати за послуги за тарифами вказаними у додатку №1 до рішення тарифного комітету ПАТ «Промінвестбанк» № 16 від 27.12.2010 р. та додатку №1 до рішення тарифного комітету ПАТ «Промінвестбанк» № 10 від 08.05.2014 р. є безпідставним.
Відповідно до приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За змістом положень частини першої та частини сьомої статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з прохальної частини заяви про уточнення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 4600,00 грн. комісійної винагороди за надання депозитарних послуг.
Відповідно до п.3.3. договору комісійна винагорода за надання депозитарних послуг (проведення адміністративних, облікових, інформаційних операцій) нараховується зберігачем в день надання таких послуг та сплачується депонентом протягом 10 (десяти) робочих днів з дня одержання послуги.
У свою чергу, позивачем не надано суду належних доказів надання обумовлених п. 3.3. договору депозитарних послуг (проведення адміністративних, облікових, інформаційних операцій).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене та той факт, що відповідачем надано докази оплати послуг позивача по тарифах, вказаних у додатку №1 до договору у повному обсязі, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також враховуючи недоведеність позивачем факту порушення відповідачем права або законного інтересу позивача, суд дійшов висновку, що пред'явлені до відповідача вимоги про стягнення 4600,00 грн. основного боргу та 2000,00 грн. штрафу, з підстав, викладених у позовній заяві, є необґрунтованими та недоведеними належними доказами, в зв'язку з чим задоволенню не підлягають.
Витрати про сплаті судового збору, у відповідності до частини п'ятої ст. 49 ГПК України, у разі відмови у задоволенні позову, покладаються судом на позивача.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. У задоволенні позову відмовити.
Повне рішення складено 05.06.2015 року.
Суддя А.В. Лопатін