ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
03.06.2015№910/11190/15
За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО"
доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"
пропро відшкодування шкоди 15 701, 37 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: не з'явились.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО"звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди 15 701,37 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2015 порушено провадження у справі №910/11190/15 та призначено розгляд справи на 03.06.2015.
Сторони у судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд міста Києва,-
Згідно з п. 1 ст. 352 Господарського кодексу України, страхування - це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та суб'єктів господарювання (страховиків), пов'язана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про страхування", страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Пунктом 2 ст. 352 Господарського кодексу України встановлено, що страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обов'язкове страхування).
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про страхування", страхування може бути добровільним або обов'язковим.
Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України "Про страхування", є видом добровільного страхування.
В статті 16 Закону України "Про страхування" визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
30.05.2013 між ПАТ "СК "ВУСО" (далі - позивач, страховик) та Майбородою В.В. (далі - страхувальник) укладений Договір добровільного страхування наземного транспорту № 931829-02-10-02 (далі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Honda Civic державний номер АА2328МС.
11.12.2013 по вул.. Уманська-Іскрівська у м. Києві, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля Honda Civic державний номер АА2328МС, під керуванням Майбороди О.Л. та Volkswagen Polo державний номер АІ5880ЕЕ під керуванням Шехада М.Г.
11.12.2013 страхувальник звернувся до страховика із заявою на виплату страхового відшкодування.
Відповідно до калькуляції від 25.12.2013, вартість відновлювального ремонту автомобіля становить 13 202, 75 грн.
Згідно звіту №14/1/38/603414 від 27.01.2014 вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 10 838, 17 грн.
29.01.2014 позивач на підставі договору страхування складено страховий акт №516-02.
На підставі вищевказаного договору від 30.05.2013, заяви страхувальника від 11.12.2013, страхового акту №516-02 від 29.01.2014, калькуляції від 25.12.2013 позивач виплатив страхове відшкодування в сумі 13 202,75 грн., про що свідчить платіжне доручення №1175 від 29.01.2014.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Частиною 2. ст. 1187 Цивільного кодексу України, передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відтак позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи, в межах суми 13 202,75 грн.
Згідно з частиною 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно внаслідок експлуатації автомобіля Volkswagen Polo державний номер АІ5880ЕЕ під керуванням Шехада М.Г., як вбачається з постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 20.01.2014.
Вищезазначеною постановою районного суду Шехада М.Г. визнано винним та притягнуто до відповідності за ст. 124 КпАП України і накладено штраф у розмірі 340,00 грн.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення - акт судового розгляду справи, який є результатом дослідження всіх документів та з'ясування всіх необхідних обставин. Таким чином, у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, дорожньо-транспортні пригоди, належним доказом є довідка Державної автомобільної інспекції, складена на підставі протоколу про адміністративне правопорушення. У свою чергу, протокол - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки правопорушення, передбаченого нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Отже, остаточний висновок щодо наявності у діях особи складу адміністративного правопорушення міститься у постанові суду.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Volkswagen Polo державний номер АІ5880ЕЕ застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) АС/2478629 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом АС/2478629, діючим на дату ДТП).
Отже, відповідач є особою на яку полісом АС/2478629 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля Volkswagen Polo державний номер АІ5880ЕЕ на час спірної ДТП.
27.03.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією №1231 про сплату коштів у розмірі 13 202,75 грн. Про що свідчить наявна у матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідно до якого, вимога отримана відповідачем 31.03.2014.
Однак, відповідач залишив претензію без задоволення та відповіді.
Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України "Про страхування").
Отже, враховуючи вартість відновлювального ремонту 13 202,75 грн., слід також враховувати розмір франшизи за страховим полісом АС/2478629, що становить 510,00 грн.
За встановленими судами обставинами справи, позивач здійснивши виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспорту, отримав право вимоги в сумі 12 692,75 грн., яке особа, що одержала страхове відшкодування, мала до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідач в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, не спростував заявлені позовні вимоги.
Позивач також заявив до стягнення 3 % річних - 278, 55 грн. та інфляційні - 2 730,07 грн. нараховані за період з 30.06.2014 по 23.03.2015.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ", згідно з якими при застосуванні індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.
Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" стосовно того, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч. 5 ст.254 ЦК України).
Таким чином, останні днем для виплати страхового відшкодування з урахуванням вищенаведеного та п. 2 ст. 36 Закону, є 30.06.2014 (оскільки 29.06.2014 є вихідним днем).
Таким чином, правомірним є нарахування 3 % річних та інфляційних за період з 01.07.2014 по 23.03.2015.
За перерахунком суду, 3 % річних підлягають задоволенню у розмірі 277,50 грн., інфляційні - 2 730, 07 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03680, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 31 код 31650052) страхове відшкодування у розмірі 12 692, 75 грн. (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто дві гривні 75 коп.), 3 % річних - 277, 50 грн. (двісті сімдесят сім гривень 50 коп.), інфляційні - 2 730, 07 грн. (дві тисячі сімсот тридцять гривень 07 коп.) та 1 826, 88 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять шість гривень 88 коп.) судового збору.
3.В іншій частині позовних вимог відмовити.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 08.06.2015.
Суддя М.Є. Літвінова