ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.06.2015Справа №910/9333/15
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Май"
до відповідача:Фізичної особи-підприємця Мітряшкіної Ніни Андріївни
про:стягнення заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 54 583,70 грн. Суддя Комарова О.С.
В судове засідання прибули представники сторін:
від позивача Врублевський І.О. (представник за довіреністю);
від відповідача не з'явились.
В судовому засіданні 02 червня 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Май", 14 квітня 2015 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 09.04.2015 року до відповідача, Фізичної особи-підприємця Мітряшкіної Ніни Андріївни, про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 54 583,70 грн.
Ухвалою суду від 16.04.2015 року (суддя Комарова О.С.) порушено провадження у справі № 910/9333/15 та призначено розгляд справи на 12.05.2015 року.
Через відділ діловодства суду 05.05.2015 р. від позивача надійшли документи по справі, які було долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 12.05.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав та дав пояснення по суті спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2015 року розгляд справи, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено до 02.06.2015 року у зв'язку із неявкою представника відповідача в судове засідання.
В судовому засіданні 02.06.2015 року представник позивача надав заяву, якою підтвердив наявність заборгованості відповідача перед позивачем станом на дату винесення рішення у справі № 910/9333/15.
Представник відповідача 02.06.2015 року в судове засідання не з'явився, правами, наданими нормами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.
Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain). Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
У відповідності до п. 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -
14 серпня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Май" (надалі за текстом - позивач), як виконавцем, та Фізичною особою підприємцем Мітряшкіною Ніною Андріївною (надалі за текстом - відповідач), як замовником, було укладено договір № 73/1 про надання послуг (надалі за текстом - договір), відповідно до п. 2.1. якого замовник доручає і оплачує, а виконавець приймає на себе зобов'язання надати рекламні послуги та/або маркетингові послуги (далі спільно іменується - послуги) в порядку і на умовах, передбачених цим Договором та Додатками до нього.
Відповідно до п. 4.3. Договору замовник оплачує послуги виконавця шляхом перерахування на його розрахунковий рахунок передплати у розмірі 100% вартості послуг, передбаченої у відповідному Додатку до цього Договору, впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання замовником рахунку-фактури, наданого виконавцем.
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що після надання послуг виконавець не пізніше, ніж до 5-го числа місяця, наступного за звітним, надає замовникові для підписання Акт прийому-передачі наданих послуг (далі - Акт).
З аналізу пункту 5.2 Договору вбачається, що акт складається і підписується виконавцем в двох екземплярах, після чого передається на підписання замовникові. Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів зобов'язаний розглянути його і у разі відсутності заперечень, повернути підписаний екземпляр Акту виконавцеві.
За твердженнями позивача свої зобов'язання виконав належним чином у відповідності до умов договору, що підтверджується актами здачі-приймання послуг в кількості 14 шт. за вересень-грудень 2014 року включно.
Із актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що позивач надав відповідачу маркетингові послуги згідно договору № 73/1 від 14.08.2012 року. Вказані акти містить підписи уповноважених осіб сторін та відтиски їх печаток (зазначені акти містяться в матеріалах справи).
Окрім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції за невиконання замовником зобов'язань за Договором щодо оплати наданих послуг.
Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги, з урахуванням поданої заяви про зменшення позовних вимог, підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до положень ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як передбачено положеннями ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства та умов договору надано відповідачу маркетингові послуги, зумовлені договором, проте відповідач не сплатив грошові кошти за отримані послуги, внаслідок чого була виникла заборгованість відповідача перед позивачем на загальну суму 37 692, 00 грн.
Як встановлено судом, доказів виконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданих маркетингових послуг в матеріалах справи відсутні, отже суд дійшов висновку, що станом на момент винесення рішення у справі заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 37 692, 00 грн.
Як визначено нормами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Нормами ст. 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Факт наявності боргу відповідача перед позивачем за договором в сумі 37 692, 00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 37 692, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За приписами ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
За приписами ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Нормами ст. 3 Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього
Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 6.4 Договору визначено, що у разі несвоєчасної оплати (не оплати) замовником послуг виконавця, замовник виплачує виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який стягується пеня, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.
З огляду на посилання на відповідні рахунки-фактури в зазначених вище актах здачі-приймання послуг, які підписано обома сторонами (копії зазначених актів наявні в матеріалах справи), а також беручи до уваги п. 4.3. договору стосовно порядку розрахунків між сторонами, суд дійшов висновку, що початком нарахування пені є шостий банківський день після підписання акту. Період, за який нараховується пеня, триває до дня звернення до суду із відповідним позовом (тобто до 13.04.2015 року включно), але не більше 182 днів.
Отже, суд дійшов висновку, що з урахуванням факту прострочення відповідачем своїх зобов'язань по оплаті вартості наданих йому позивачем послуг за Договором, стягненню з відповідача, в межах шестимісячного строку прострочення нарахування, на користь позивача підлягає 4 420,00 грн. пені за прострочення оплати наданих послуг відповідно до актів здачі-приймання послуг за періоди: з 07.10.2014 року по 06.04.2015 року за вересень 2014 року, з 07.11.2014 року по 13.04.2015 року за жовтень 2014 року, з 05.12.2014 року по 13.04.2015 року за листопад 2014 року, з 05.01.2015 року по 13.04.2015 року за грудень 2014 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за Договором щодо оплати товару, в межах заявленого періоду нарахування стягненню з замовника, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, на користь виконавця підлягає 88,77 грн. 3% річних та 1673,46 інфляційних втрат.
Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст.22 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного разу не з'явився у судові засідання, про дату і місце проведення яких був повідомлений належним чином, жодного доказу на спростування доводів позивача щодо невиконання ним зобов'язань за договором або відсутності правових підстав для їх виконання суду не надав.
Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача у справі підлягають частковому задоволенню в розмірі 43 877,23 грн. з них основного боргу - 37 692, 00 грн., пені - 4 420,00 грн., індексу інфляції - 1673,46 грн. та 3% річних - 88,77 грн.
Господарський суд міста Києва, враховуючи загальну суму ціни позову в розмірі 54 583,70 грн., дійшов висновку, що судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1 468,53 грн., відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Мітряшкіної Ніни Андріївни (ІПН 3063015540, адреса: 04213, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, буд. 32 кв. 76), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Май" (ЄДРЮОФОП 30524077, адреса: 01135, м, Київ, вул. Павлівська, буд. 29,), на будь-який рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду, грошові кошти: основного боргу - 37 692,00 грн. (тридцять сім тисяч шістсот дев'яносто дві гривні), пені - 4 420,00 грн. (чотири тисячі чотириста двадцять гривень), індексу інфляції - 1673,46 грн. (одна тисяча шістсот сімдесят три гривні 46 копійок), 3% річних - 88,77 грн. (вісімдесят вісім гривень 77 копійок) та судовий збір - 1 468,53 грн. (одну тисячу чотириста шістдесят вісім гривень 53 копійки). Видати наказ.
3. В іншій частині позовної заяви відмовити.
4. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/9333/15
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 08.06.2015 року.
Суддя О.С. Комарова