ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
02.06.2015Справа №910/7173/15-г
За позовом Приватного підприємства «Юс-Трейд»
до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»
про зобов'язання вчинити дії, стягнення 84138 грн. 31 коп.
Суддя: Демидов В.О.
Представники сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача - не прибув.
24.03.2015 позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просив зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі філії «Центрального регіонального управління ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» виконати платіжне доручення Приватного підприємства «Юс-Трейд» №42 від 18.12.2014 та перерахувати грошові кошти в сумі 28000 доларів США одержувачу ВАТ «Завод керамзитового гравію м. Новолукомль» на рахунок №3012119003060 у банку JSC «BPS-SBERBANK», стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 3443 грн. 39 коп. доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 80219 грн. 92 коп.
05.05.2015 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, у якій позивач просив зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центрального регіонального управління ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» виконати платіжне доручення Приватного підприємства «Юс-Трейд» №42 від 18.12.2014 та перерахувати грошові кошти у сумі 28000 доларів США одержувачу ВАТ «Завод керамзитового гравію м. Новолукомль» на рахунок №3012119003060 у банку JSC «BPS-SBERBANK», стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 3779 грн. 39 коп. доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 84138 грн. 31 коп.
Ухвалою суду від 19.05.2015 заява відповідача про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду як така, що відповідає приписам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача у судове засідання не прибув, 29.05.2015 до канцелярії суду надійшли письмові пояснення позивача, у яких він просив позовні вимоги задовольнити з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та розглянути справу у відсутність його представника.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду. Відзив на позовну заяву суду не надав.
З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.
12.09.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір №33956 на розрахунково-касове обслуговування (далі за текстом - договір), згідно п. 1.1 якого банк відкриває позивачу поточні рахунки №26002017616301 в гривнях, №26001017616302 в доларах США та зобов'язується здійснювати їх розрахунково-касове обслуговування, а позивач зобов'язується оплачувати послуги відповідача відповідно відповідно до тарифів відповідача на розрахунково-касове обслуговування рахунків в порядку і на умовах, визначених договором. Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунків позивача на умовах тарифного пакету «Активний бізнес».
Пунктом 2.1. договору передбачено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.
Відповідно до п. 2.2. договору списання банком грошових коштів з рахунку здійснюється за дорученням клієнта або без його доручення у випадках, передбачених чинним законодавством.
Згідно пункту 2.4. договору умови та порядок роботи за системою «Клієнт - Банк» регламентуються окремим договором, який є невід'ємною частиною договору.
Згідно п. 3.2.1 договору позивач має право самостійно розпоряджатися грошовими коштами на рахунках, окрім випадків обмеження такого права, встановлених чинним законодавством.
Згідно викладеного в п. 3.3.2. договору банк, також, взяв на себе зобов'язання вести комплексне розрахунково-касове обслуговування рахунку та виконувати за дорученням клієнта розрахункові, касові та інші операції, які не суперечать та передбачені для даного виду рахунків чинним законодавством України та банківськими правилами.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом невизначеного строку (п. 8.1 договору).
Позивачем було надано відповідачу платіжне доручення в іноземній валюті №42 від 18.12.2014 (далі за текстом - платіжне доручення) на перерахування грошових коштів у сумі 28000 доларів США одержувачу ВАТ «Завод керамзитового гравію м. Новолукомль» на рахунок №3012119003060 у банку JSC «BPS-SBERBANK». Вказане платіжне доручення прийнято відповідачем 19.12.2014.
У зв'язку із невиконанням відповідачем платіжного доручення, позивачем було надіслано відповідачу претензію №65/180 від 12.01.2015, листи від 15.01.2015, від 02.03.2015 №237/65від 18.03.2015 №259/65.
Згідно листа ВАТ «Завод керамзитового гравію м. Новолукомль» від 17.03.2015 № 03-18/263 на виконання умов укладеного між ним та позивачем договору №12-12/2013 від 26.12.2013 грошові кошти за платіжним дорученням №42 від 18.12.2014 у сумі 28000 доларів США від позивача Товариству не надходили.
Позивач, посилаючись на невиконання відповідачем вимог щодо перерахування коштів згідно платіжного доручення, просив зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» в особі Філії «Центрального регіонального управління ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» виконати платіжне доручення Приватного підприємства «Юс-Трейд» №42 від 18.12.2014 та перерахувати грошові кошти у сумі 28000 доларів США одержувачу ВАТ «Завод керамзитового гравію м. Новолукомль» на рахунок №3012119003060 у банку JSC «BPS-SBERBANK», стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 3779 грн. 39 коп. доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 84138 грн. 31 коп.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) з таких підстав.
У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
У відповідності до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.
Відповідно до ст.ст. 21 та 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ініціювання переказу проводиться, зокрема, шляхом подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа. За приписами п. 22.7 ст. 22 вказаного Закону, у разі відмови з будь-яких причин у прийнятті розрахункового документа банк має повернути його ініціатору не пізніше наступного операційного дня банку із зазначенням причини повернення.
Разом з цим, матеріали справи не містять доказів відмови відповідача у прийнятті до виконання платіжного доручення № 42 від 18.12.2014 та повернення його позивачу без виконання з встановлених законом підстав.
Відповідно до ст. 30 України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», переказ вважається завершеним, зокрема, з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача.
Статтею 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. При цьому, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Так, за приписами частини 3 статті 1068 Цивільного кодексу України , банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
У відповідності до 2.1. договору передбачено, що банк здійснює розрахунково-касове обслуговування рахунку в операційний день банку у порядку і на умовах, визначених чинним законодавством України та банківськими правилами.
Отже, оскільки умовами договорів не передбачено іншого, то відповідач був зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, в день його надходження (пункт 8.1 ст. 8 Закону України України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»).
Відповідно до ст. 1073 Цивільного кодексу України, у разі, зокрема, порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму (ст. 1074 Цивільного кодексу України).
Матеріали справи не містять доказів, що відповідач мав передбачені законом підстави обмежувати права позивача щодо розпоряджання грошовими коштами, які знаходяться на рахунку останнього.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
Отже, невиконанням наданого позивачем платіжного доручення № 42 від 18.12.2014 та неперерахування коштів за вказаними у ньому реквізитами, є порушенням з боку відповідача встановлених договором та зазначеними нормами законодавства зобов'язань щодо повного та вчасного здійснення розрахунково-касового обслуговування позивача, а відтак, позовні вимоги про зобов'язання виконати платіжне доручення № 42 від 18.12.2014 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3779 грн. 39 коп. доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 84138 грн. 31 коп., суд зазначає таке.
За правилами ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 32.2 Закону України «Про платіжні системи та перекази коштів України», у разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10% від суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 3779 грн. 39 коп. доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 84138 грн. 31 коп., підлягають частковому задоволенню, оскільки позивач невірно визначив період прострочення виконання платіжних доручень.
Так, п. 2.14 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті передбачено, що Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити «Дата надходження» і «Дата виконання», а банк стягувача - «Дата надходження в банк стягувача» (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп «Вечірня». Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту «Дата надходження», який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.
Відтак, з урахуванням того, що платіжне доручення №42 від 18.12.2014 прийнято до виконання банком 19.12.2014, відповідно, та з огляду на положення п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», період прострочення виконання платіжного доручення починається з 25.12.2014, а не з 20.12.2014, як зазначає позивач.
Враховуючи наведене, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають частковому задоволенню та з відповідача належить стягнути на користь позивача за період з 25.12.2014 по 29.04.2015 пеню у розмірі 3528 доларів США пені, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 78533 грн. 28 коп.
Щодо розподілу судових витрат у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд зазначає таке.
Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, з 01.01.2014 розмір судового збору за подання до господарського суду позовних заяв немайнового характеру становить 1218 грн., а за подання позовних заяв майнового характеру - не менше 1827 грн. та не більше 73080 грн.
Предметом поданого позову є зобов'язання відповідача виконати подане позивачем платіжне доручення на підставі договору про розрахунково-касове обслуговування. З огляду на це суд дійшов висновку, що фактично позивачем подано позов на захист його майнового інтересу, що полягає у відновленні порушеного права на вільне володіння та розпорядження належним позивачу майном, яким, в розумінні статей 177, 190 Цивільного кодексу України, є грошові кошти.
У підпунктах 1.6 та 1.24 пункту 1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» також надано тлумачення, що документом на переказ є, зокрема, паперовий документ, що використовується суб'єктами переказу та їх клієнтами для передачі доручень на переказ коштів, а переказ коштів - це рух певної суми коштів з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому у готівковій формі. Отже, із наведеного тлумачення також вбачається, що наслідком зобов'язання банку виконати платіжне доручення буде рух певної конкретної визначеної у дорученні суми грошових коштів, які відповідно можуть бути вартісно оцінці.
Висновку про те, що вимога виконати платіжне доручення є майновою вимогою дійшов Верховний Суд України у постанові від 25.03.2015 № 3-24гс15, який вказав, що між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунка, які носять майново-грошовий характер, а відтак, у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами.
При цьому висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 111-16 Господарського процесуального кодексу України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Відтак, суд доходить висновку про те, що заявлені позовні вимоги про зобов'язання виконати платіжні доручення направлені на захист майнового інтересу позивача та підлягають вартісній оцінці по відношенню до сум грошових коштів, які позивач просить перерахувати, та отже такі позовні вимоги є майновими вимогами, і тому судовий збір, відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання даного позову має справлятися у відсотковому співвідношенні до ціни позову, та згідно встановлених законом граничних розмірів.
Ціна позову про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та національній валюті України відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. У разі подання позову про стягнення національної валюти України - еквіваленту іноземної валюти ціна позову визначається в національній валюті України за офіційним курсом, визначеним Національним банком України, на день подання позову (п. 3.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Із платіжного доручення №37 від 19.03.2015 вбачається, що позивачем при зверненні до суду із позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 1827 грн.
Враховуючи те, що заявлена вимога є майновою, а також виходячи з офіційного курсу долара США, встановленого Національним банком України на день подання заяви про збільшення позовних вимог, суд дійшов висновку, що позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 11576 грн. 46 коп.
Враховуючи часткову сплату позивачем судового збору при зверненні до суду із даною позовною заявою, а також збільшення позовних вимог, з врахуванням положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України 9653 грн. 43 коп. несплаченого судового збору.
Крім того, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, а також положення ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 11480 грн. 43 коп. судового збору.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 31, код 25745867) виконати платіжне доручення Приватного підприємства «Юс-Трейд» (21021, м. Вінниця, пр-т Юності, 18, кім. 706) №42 від 18.12.2014 та перерахувати грошові кошти в сумі 28000 доларів США одержувачу Відкритому акціонерному товариству «Завод керамзитового гравію м. Новолукомль» на рахунок №3012119003060 у банку JSC «BPS-SBERBANK».
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 31, код 25745867) на користь Приватного підприємства «Юс-Трейд» (21021, м. Вінниця, пр-т Юності, 18, кім. 706) 3528 доларів США пені, що в гривневому еквіваленті за офіційним курсом НБУ складає 78533 грн. 28 коп., видати наказ.
4. Стягнути з Приватного підприємства «Юс-Трейд» (21021, м. Вінниця, пр-т Юності, 18, кім. 706) на користь Державного бюджету України 9653 грн. 43 коп. судового збору, видати наказ.
5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Центральне регіональне управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит» (01133, м. Київ, вулиця Щорса, будинок 31, код 25745867) на користь Приватного підприємства «Юс-Трейд» (21021, м. Вінниця, пр-т Юності, 18, кім. 706) 11480 грн. 43 коп. судового збору, видати наказ.
6. В решті позову відмовити.
В судовому засіданні 02.06.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Повне рішення складене та підписане 08.06.2015.
Суддя В.О. Демидов