Справа № 297/744/15-к
02.06.2015 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_4
та учасника процесу: прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 11-кп/777/310/15, внесене 03.02.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015070060000105, за апеляційною скаргою, яку подав прокурор у кримінальному провадженні - старший прокурор Берегівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_6
ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2015 року обвинувальний акт щодо неповнолітньої обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України ОСОБА_7 та клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо малолітньої ОСОБА_8 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України кримінального правопорушення - повернуто прокурору Берегівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_6 і останнього зобов'язано вирішити питання про усунення виявлених недоліків протягом 10 днів після набрання ухвалою законної сили.
В ухвалі суду вказується на те, що обвинувальний акт не відповідає вимогам КПК України, у тому числі на те, що копії обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування законним представником неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , не отримано, її розписки про отримання вказаних документів, у порушення вимог ст. ст. 291, 293 КПК України, до матеріалів обвинувального акту прокурором не додано; копії клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо малолітньої ОСОБА_8 та копії реєстру матеріалів досудового розслідування її законним представником ОСОБА_10 не отримано, а також її розписки про отримання вказаних документів, у порушення вимог ст. ст. 291, 293 КПК України, прокурором до матеріалів обвинувального акту не додано. Вказується також на те, що прокурор ОСОБА_6 через канцелярію суду подав розписки вищевказаних осіб про отримання ними вказаних вище документів, однак у судовому засіданні законний представник неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , ствердила, що копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування отримала від слідчого Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, що є порушенням вимог ст. 293 КПК України, а законний представник малолітньої ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , ствердила, що копію клопотання та реєстру матеріалів досудового розслідування отримала від слідчого тільки 16.04.2015 року, розписку підписала на його прохання, прокурору розписки не надавала. Крім того, в ухвалі вказується на те, що в підготовчому судовому засіданні прокурор підтвердив, що розписки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надавались слідчому СВ Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, що у свою чергу є грубим порушенням положень ст. 293 КПК України, у зв'язку із чим зміст розписок ОСОБА_9 та ОСОБА_10 від 25 березня 2015 року не відповідає дійсності. З урахуванням указаних порушень вимог КПК України обвинувальний акт та клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру повернуто прокурору.
В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що ухвала є незаконною та необґрунтованою, оскільки наведені в ухвалі твердження суду не відповідають дійсності. Вважає, що вручення законним представникам обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування слідчим, а не прокурором, не є грубим порушенням кримінального процесуального законодавства та не порушує права інших сторін у кримінальному провадженні на захист своїх інтересів. Посилається на те, що під час підготовчого засідання захисник ОСОБА_11 та законні представники ОСОБА_9 і ОСОБА_10 підтвердили, що вони отримали обвинувальний акт із реєстром матеріалів. Крім того, посилається на те, що в засіданні головуючий суддя не роз'яснив законним представникам наслідки повернення обвинувального акту прокурору внаслідок чого останні не розуміли про що йде мова. Також прокурор вказує на те, що в підозрюваної та її законного представника не було з'ясовано чи отримували вони підписаний та затверджений прокурором обвинувальний акт із реєстром матеріалів. Крім того, вказує на те, що в порушення вимог ст. 68 КПК України, головуючим не було роз'яснено перекладачу права та обов'язки, не з'ясовано його стосунки з обвинуваченим та потерпілим, а секретар судового засідання, у порушення вимог ст. 343 КПК України, не повідомив про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також умови фіксування судового засідання. Просить ухвалу скасувати, обвинувальний акт щодо неповнолітньої ОСОБА_12 та клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо малолітньої ОСОБА_8 повернути до Берегівського районного суду для призначення нового розгляду в суді першої інстанції, у судовому засіданні дослідити розписки про отримання «обвинуваченим», законним представником, захисником обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру та реєстру матеріалів досудового розслідування, а також звукозапис судового засідання.
Заслухавши доповідь судді про суть ухвали, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, про основні доводи апеляційної скарги, пояснення прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу й просила її задовольнити, перевіривши матеріали кримінального провадження, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Колегія суддів вважає, що, приймаючи рішення про повернення обвинувального акту разом із додатками прокурору та клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо малолітньої ОСОБА_8 , суд діяв відповідно до положень ст. 314 КПК України.
Як убачається з журналу судового засідання та судового рішення, у підготовчому судовому засіданні законний представник неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , показала, що копію обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вона отримала від слідчого Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області. З журналу судового засідання та судового рішення також убачається, що законний представник малолітньої ОСОБА_8 - ОСОБА_10 , показала, що копію клопотання та реєстру матеріалів досудового розслідування отримала від слідчого тільки 16.04.2015 року, розписку підписала на його прохання, що будь-яких розписок прокурору не надавала. Окрім того, із судового рішення вбачається, що у підготовчому судовому засіданні прокурор підтвердив, що розписки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надавались слідчому СВ Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області. В апеляційній скарзі прокурор також вказує на те, що розписки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надавались слідчому СВ Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області, що вказане порушення вимог КПК України не є грубим порушенням вимог цього Закону.
Відповідно до ст. 293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов'язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
За змістом вказаної норми права саме прокурор зобов'язаний під розписку надати копію обвинувального акта та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, зокрема, у даній справі неповнолітній підозрюваній ОСОБА_7 , її законному представнику ОСОБА_9 , захиснику - адвокату ОСОБА_11 копії обвинувального акта та копії реєстру матеріалів досудового розслідування, а також малолітній ОСОБА_8 , її законному представнику ОСОБА_10 та захиснику - адвокату ОСОБА_11 копії клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів вважає, що не дотримання прокурором ОСОБА_6 вимог ст. 293 КПК України є грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону ; викладені у судовому рішенні, висновки про грубе порушення вимог КПК України такими, що відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на вимогах закону.
Інші доводи апеляційної скарги прокурора про те, що головуючий суддя не роз'яснив законним представникам наслідки повернення прокурору обвинувального акту, що в підозрюваної та її законного представника не було з'ясовано чи отримували вони підписаний та затверджений прокурором обвинувальний акт із реєстром матеріалів, що головуючим не було роз'яснено перекладачу права та обов'язки, не з'ясовано його стосунки з обвинуваченим та потерпілим, що секретар судового засідання не повідомив про здійснення повного фіксування судового розгляду, а також умови фіксування судового засідання, визнаються такими, що не спростовують висновки суду про грубе порушення прокурором вимог КПК України.
На інші доводи, які би давали підстави для скасування судового рішення, в апеляційній скарзі прокурор не вказує.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що неухильне дотримання передбаченої законом процесуальної форми є неодмінною умовою повного, всебічного й об'єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини в справі й прийняття законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення. При цьому конкретне порушення кримінального процесуального закону може бути визнано апеляційною інстанцією істотним чи неістотним залежно від обставин кримінального провадження.
Вказані порушення вимог КПК України колегія суддів вважає такими, що призвели до порушення права особи на захист, які унеможливлюють призначення справи до судового розгляду.
У зв'язку з наведеним оскаржувана ухвала до скасування не підлягає, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 376, 405, 407, 418, 419 КПК України, апеляційний суд, -
апеляційну скаргу, яку подав прокурор у кримінальному провадженні - старший прокурор Берегівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_6 , залишити без задоволення.
Ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 22 квітня 2015 року, якою обвинувальний акт щодо обвинуваченої за ч. 1 ст. 185 КК України ОСОБА_7 та клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру щодо ОСОБА_8 за вчинення суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України кримінального правопорушення - повернуто прокурору Берегівської міжрайонної прокуратури ОСОБА_6 , залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: