Справа № 308/4219/15-к
05.06.2015 м. Ужгород
Апеляційний суд Закарпатської області в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , при секретарі ОСОБА_4 , за участю прокурора ОСОБА_5 , скаржника ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 , розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2015 року.
Цією ухвалою в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого СВ прокуратури Закарпатської області від 30.03.2015 року про закриття кримінального провадження відмовлено.
Ухвала слідчого судді мотивована тим, що доводи скарги не ґрунтуються на вимогах закону, і не являються підставами для скасування оскаржуваної постанови. Посилання скаржника на неповноту досудового розслідування в зв'язку з не проведенням допиту свідка ОСОБА_8 , не спростовує висновки слідчого, який прийшов до висновку про відсутність у діяннях службових осіб Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області складу злочину, передбаченого ч.1 ст.365 КК України. Висновки слідчого зроблені на підставі оцінки сукупності зібраних у ході досудового розслідування доказів. Оглянуті матеріали кримінального провадження свідчать про те, що оскаржувана постанова відповідає вимогам ст.110 КПК України.
В апеляційні скарзі ОСОБА_6 та доповненні до неї від 05.06.2015 року просить скасувати ухвалу слідчого судді від 14.05.2015 року, постановити нову, якою скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 31.03.2015 року. Указує, що висновок є передчасним, неповним і його обґрунтовано недопустимими доказами. Зазначає, що під психологічним та фізичним тиском змушений був підписати пояснення, при цьому, його права йому не зачитували. Неповнота досудового розслідування полягає в тому, що не були допитані всі свідки які могли підтвердити покази дані ним. Останній допит слідчим було проведено 27.03.2015 року, а вже 30.03.2015 року прийнято постанову про закриття кримінального провадження. Жодних слідчих дій по проведенні одночасного допиту свідків не проведено, жодного слідчого експерименту та відтворення місця події не здійснено. При складанні протоколу огляду 17.09.2014 року невірно вказані особисті дані понятих. Показання понятих не можна вважати належними доказами, оскільки їх дані в протоколі огляду вказані не вірно, вони постійно виступають у ролі понятих, а також не з'ясовано слідчим, яким чином поняті в нічний час перебували в м. Чопі. Слідчий ОСОБА_9 не витребував та не надав оцінку остаточній постанові про закриття кримінального провадження відносно нього. Не проведено жодного перехресного допиту.
-2-
Заслухавши доповідь судді щодо змісту ухвали слідчого судді від 14.05.2015 року, доводи скаржника та його захисника - адвоката ОСОБА_7 на підтримання апеляційної скарги та доповнення до неї, промову прокурора, який уважає ухвалу слідчого судді обґрунтованою, а апеляційну скаргу та доповнення до неї безпідставною, перевіривши матеріали судового та кримінального провадження, обговоривши доводи сторін, колегія суддів уважає, що вона підлягає до задоволення з таких підстав.
Колегія суддів уважає, що розглядаючи скаргу слідчий суддя не дав належну оцінку її доводам, не врахував вимоги кримінального процесуального закону України, постановив судове рішення, у якому викладені висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, що відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 409 КПК України є підставами для його скасування.
Згідно до вимог ст.303 КПК України передбачений вичерпний перелік оскарження рішень, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження.
Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення прокурора про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його представником чи законним представником.
Як убачається з матеріалів судового провадження та ухвали слідчого судді, слідчий суддя відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого СВ прокуратури Закарпатської області від 30.03.2015 року про закриття кримінального провадження №42015070000000035, оскільки в ході досудового розслідування наявність умислу в діях службових осіб на незаконне притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності, що є обов'язковою ознакою складу злочину передбаченого ч.1 ст.365 КК України, не доведено. Оглянуті матеріали кримінального провадження свідчать про те, що постанова про закриття кримінального відповідає вимогам ст.110 КПК України.
Слідчий суддя, приймаючи рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого СВ прокуратури Закарпатської області від 30.03.2015 року про закриття кримінального провадження,прийшов до помилкового висновку про те, що дана постанова є законною та обґрунтованою й підстави для її скасування відсутні, оскільки це суперечить вимогам п.5 ст.3 та ст. 55 КПК України.
Відповідно до п.5 ст.3 КПК України досудове розслідування це - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч. ч. 1,2 ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майновій шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
-3-
Зі змісту вказаної статті вбачається, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення, або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Цей момент може збігатися з початком кримінального провадження або мати місце після його початку, але не може йому передувати.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 13.02.2015 року подав прокурору Закарпатської області заяву про вчинення відносно нього злочину працівниками Ужгородського РВ УМВС України в Закарпатській області. Відомості викладені ним у заяві 14.02.2015 року були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42015070000000035.
У порушення вимог ст.ст. 55, 56, 57 КПК України старший слідчий відділу прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_6 не визнав потерпілим та не допитав його із приводу обставин, зазначених ним у заяві про кримінальне правопорушення.
На ці порушення закону, не звернув увагу слідчий суддя, що розглядав скаргу ОСОБА_6 на постанову старшого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області про закриття кримінального провадження №42015070000000035.
Колегія суддів уважає, що ні старший слідчий слідчого відділу прокуратури області, ні слідчий суддя не вжили заходів щодо встановлення всіх фактичних обставин кримінального провадження, на підставі яких можна було встановити наявність, чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Тим самим, позбавили ОСОБА_6 права змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів, передбачених КПК України.
Відповідно до ч. 3 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право або залишити ухвалу без змін, або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про необґрунтованість та незаконність ухвали слідчого судді знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді, що зумовлює скасування ухвали слідчого судді та постановлення апеляційним судом нової ухвали.
У ході досудового розслідування також необхідно ретельно перевірити доводи ОСОБА_6 викладені ним в апеляційній скарзі та доповненні до неї, дати оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність щодо достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, направленого на наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення зазначеного в заяві ОСОБА_6 ..
Одночасно колегія суддів уважає, що інші доводи апеляційної скарги не підлягають задоволенню, оскільки зі змісту ст.ст.303,407 КПК України вказані питання не підлягають вирішенню при розгляді апеляційної скарги на рішення слідчого судді про закриття кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,-
апеляційну скаргу ОСОБА_6 - задовольнити .
-4-
Ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14.05.2015 року та постанову старшого слідчого відділу прокуратури Закарпатської області від 30.03.2015 року - скасувати, а матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42015070000000035 повернути прокурору Закарпатської області для досудового розслідування.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: