№ 308/12850/14-ц
(заочне)
22.05.2015 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді - Домніцького В.В.,
при секретарі судового засідання - Єфремової М.Й.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області, про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та зняття з реєстраційного обліку, -
06.10.2014 року позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вищезазначеним позовом посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2014 року позивач є власницею квартири АДРЕСА_1. Згідно умов договору купівлі-продажу відповідач зобов'язувалась знятись із реєстраційного обліку у строк до 24.09.2014 року. Позивач зазначає, що реєстрація відповідача в квартирі не дозволяє їй розпоряджатись майном на власний розсуд та обмежує її права, у зв'язку з чим позивач звернулась до суду з даним позовом.
У судове засідання позивач не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, при цьому зазначила, що позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.
У судове засідання відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце слухання справи, не з'явилась, причини неявки суду не повідомила, а тому суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 09.09.2014 року, зареєстрованому в реєстрі за № 2258.
Із довідки КП «ЖРЕР-1» № 2387 від 30.09.2014 року, а також довідки ТОВ «Підзамок» № 940 від 30.09.2014 року вбачається, що ОСОБА_2 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1, однак, за вказаною адресою фактично не проживає.
Реєстрація ОСОБА_2 у квартирі, яка належить позивачу на праві власності, не дозволяє їй розпоряджатись нею на власний розсуд та значно обмежує її законні права.
Статтею 150 Житлового кодексу України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Частиною 1 статті 319 ЦК України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Власник майна, згідно ст. 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Відповідно до статей 71, 72 Житлового кодексу України жиле приміщення зберігається за наймачем протягом шести місяців, а визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням провадиться в судовому порядку.
Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.
Враховуючи наведене та беручи до уваги відсутність у відповідача правових підстав на користування спірним приміщенням, зважаючи на твердження позивача, що реєстрація відповідача в квартирі не дозволяє їй розпоряджатись майном на власний розсуд та обмежує її права, суд вважає, що позов слід задовольнити, усунувши позивачу перешкоди у користуванні житловим приміщенням, шляхом визнання відповідача такою, що втратила право на користування спірним житловим приміщенням та зняття її з реєстраційного обліку.
Витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 60, 88, 209, 212-215, 226, 294 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Усунути перешкоди ОСОБА_1 у користуванні житловим приміщенням, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, такою, що втратила право на користування вказаним житловим приміщенням.
Зняти з реєстрації місця проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три грн. 60 коп.).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Головуючий В.В. Домніцький