21 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/3573/14
судді Одеського апеляційного адміністративного суду Вербицької Н.В. стосовно ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 814/3573/14 за апеляційною скаргою відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року, якою задоволений позов Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання дій незаконними, скасування постанови та зобов'язання вчинити певні дії.
21 травня 2015 року Одеським апеляційним адміністративним судом у складі колегії суддів: головуючого судді Коваля М.П., суддів Яковлева Ю.В. та Вербицької Н.В. прийнята ухвала, якою залишена без змін постанова Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014р. про задоволення позову Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області та визнання протиправними дій заступника начальника відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області Куліченко Д.О. при винесені постанови ВП № 45465145 від 17.11.2014р. про відмову у відкритті виконавчого провадження, визнання протиправною та скасування постанови ВП № 45465145 від 17.11.2014р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 814/1599/14 Миколаївського окружного адміністративного суду за позовом Южноукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області до ПАТ "Юженергобуд" про стягнення податкового боргу в розмірі 5 081 533,26 грн.
На підставі ст.25 КАС України вважаю за необхідне висловити окрему думку стосовно ухвали суду апеляційної інстанції.
Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Вважаю, що постанова суду апеляційної інстанції прийнята на підставі невірної правової оцінки обставин по справі.
Так, вважаючи вірними висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, апеляційний суд виходив з того, що оскільки виконавчий лист виданий судом, він належним чином оформлений та не закінчився строк пред'явлення його до виконання, він має бути виконаним органом ДВС в примусовому порядку, відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження". Тому у відповідача були відсутні підстави для відмови у відкриття виконавчого провадження за таким виконавчим листом.
Не погоджуючись із висновками як суду першої, так і апеляційної інстанції, вважаю за необхідне висловити наступне.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.99 № 606 - ХIV, у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.
Порядок стягнення податкового боргу платників податків встановлюється статтями 95 - 99 ПК України.
Згідно з п.95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Із змісту наведеної законодавчої норми випливає, що Податковим кодексом України встановлено особливий порядок виконання судових рішень про стягнення коштів з платника податків у рахунок погашення податкового боргу. Органами стягнення за такими рішеннями, які здійснюють процедуру їх примусового виконання, є контролюючі органи в розумінні Податкового кодексу України.
Механізм виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22.
Якщо ж достатні для погашення податкового боргу кошти відсутні, контролюючий орган відповідно до абзацу 2 п.95.3 ст.95 ПК України звертається до суду з позовом про надання дозволу на погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Таке погашення здійснюється на підставі зазначеного рішення суду та прийнятого на його підставі рішення органу доходів і зборів шляхом продажу майна платника податків на публічних торгах та/або торгівельними організаціями в порядку, визначеному пунктами 95.7 - 95.21 статті 95 Податкового кодексу України.
Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються. Відповідно в розглядуваних випадках немає підстав для відкриття виконавчого провадження в порядку, передбаченому Законом України від 21.04.99 N 606-XIV "Про виконавче провадження".
Виняток з цього правила, відповідно до п.87.11 ст. 87 ПК України, становить процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду в цьому випадку здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Зазначена правова позиція підтверджується інформаційним листом Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 р. N 1484/12/13-13 "Щодо порядку виконання судових рішень про стягнення з платників податків коштів у рахунок погашення податкового боргу".
Зазначеним інформаційним листом також звернута увага, що видача виконавчого листа для примусового виконання судового рішення про стягнення коштів з юридичних осіб у рахунок погашення податкового боргу може призвести до ситуації, коли судове рішення може бути виконане як за процедурою, встановленою Податковим кодексом України, так і відповідно до законодавства про виконавче провадження. Таке є неприпустимим.
Тому роз'яснено, що адміністративні суди не повинні видавати органам доходів і зборів виконавчі листи для примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу платника податків-юридичної особи.
Враховуючи, що процедура погашення податкового боргу юридичних осіб є самостійною процедурою, яка регулюється окремими нормами, а саме Податковим кодексом України, а не законодавством про виконавче провадження, вважаю, що прийнята державним виконавцем постанова від 17.11.2014р. ВП № 45465145 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом № 814/1599/14, виданим 21.10.2014р. Миколаївським окружним адміністративним судом, є правомірною та такою, що винесена на підставі закону та в межах наданих повноважень.
Відтак, відсутні підстави для визнання протиправними дій посадової особи відділу ДВС по прийняттю зазначеної постанови та підстав для її скасування.
Оцінюючи викладене, вважаю, що висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на неправильній правовій оцінки обставин по справі, які призвели до невірного вирішення справи.
Суддя Одеського
апеляційного адміністративного суду Н.В.Вербицька