Справа № 159/2549/15-к
Провадження № 1-кп/159/151/15
м. Ковель 05 червня 2015 року
Ковельський міськрайонний суд Волинської області суд під головуванням
судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ковелі справу про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Старі Кошари Ковельського району Волинської обл., мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, з середньою освітою, не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.125 КК України (кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12015030110000258),
ОСОБА_5 04.03.2015 року, біля 03 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в будинку АДРЕСА_1 , під час суперечки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, наніс ОСОБА_4 один удар кулаком в праву ділянку голови, в той час, коли вона знаходилась на ліжку, чим спричинив останній тілесне ушкодження у вигляді синця правої тім'яної ділянки волосистої частини голови, яке за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Після цього, схопивши її за одяг, з усієї сили кинув її обличчям на підлогу, внаслідок чого вона, впавши на ліву руку, отримала тілесні ушкодження у виді синців лівого променево-зап'ястного суглобу, розтягнення зв'язок лівого променево-зап'ястного суглобу. Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_5 наніс потерпілій один удар ногою в ділянку правої сідниці, коли та намагалася підвестись на ноги, чим спричинив тілесне ушкодження у виді обширного синця правої сідниці. Вказані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Через удар в сідницю потерпіла вдарилась правим ліктем об підлогу та правим передпліччям в вхідні двері кімнати, отримавши при цьому тілесні ушкодження у вигляді синців правого ліктя та правого передпліччя, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_5 умисно завдав ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.125 КК України.
Під час судового розгляду між ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 укладена угода про примирення, за змістом якої ОСОБА_5 підтверджує факти, за яких було вчинено кримінальне правопорушення і заявляє про повне визнання своєї вини та щире каяття в скоєному. Сторони констатують факт добровільної згоди на укладення даної угоди та вважають, що неправомірними діями ОСОБА_5 потерпілій ОСОБА_4 була заподіяна шкода, яку він повністю відшкодував. ОСОБА_4 констатує, що під час досудового розслідування їй були відшкодовані збитки, інших претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_5 вона не має. ОСОБА_5 приносить ОСОБА_4 щирі вибачення за спричинену шкоду, завдані незручності через його неправомірні дії та зобов'язується надалі не вчиняти подібних дій щодо потерпілої. Сторони дають добровільну згоду на призначення покарання, передбачене санкцією ч.2 ст.125 КК України , а саме, у виді штрафу у розмірі 850 грн. Сторони підтверджують, що ознайомлені з наслідками укладення даної угоди (ст.473 КПК України) та наслідками її невиконання (ст.476 КПК України).
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.
Згідно вимог ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Кримінальне правопорушення (злочин), у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_6 визнав себе винуватим, віднесене до злочинів невеликої тяжкості. Правову кваліфікацію кримінального правопорушення органами досудового розслідування здійснено правильно. Міра покарання, погоджена сторонами угоди, відповідає санкції ч.2 ст.125 КК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.5 ст.474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про примирення відповідно до ст.476 КПК України.
Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а матеріали кримінального провадження свідчать про наявність підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_5 погоджується на призначення узгодженого покарання.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення між ОСОБА_5 та потерпілою ОСОБА_4 .
Цивільного позову по справі не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Керуючись ст. 373,374, 475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про примирення від 05 червня 2015 року у кримінальному провадженні №12015030110000258, укладену потерпілою ОСОБА_4 та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривен.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.
Головуючий ОСОБА_7