29 травня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів:Гуменюка В.І.,
Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Фінансова ініціатива" про повернення депозитного вкладу та захист прав споживача фінансових послуг,
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року, позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ КБ "Фінансова ініціатива" на користь ОСОБА_4 суму невиплаченого залишку депозитного вкладу, яка обліковується на поточному рахунку відкритому на ім'я ОСОБА_4 в сумі 8 920,15 доларів США, проценти у розмірі 274,06 доларів США, 3% річних у розмірі 64,49 доларів США, а всього стягнуто 9 258,70 доларів США, що еквівалентно 140 232, 89 грн; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2015 року поновлено ОСОБА_4 строк на касаційне скарження ухвали Апеляційного суду м. Києва від 24 грудня 2014 року та відмовлено у відкритті касаційного провадження.
25 травня 2015 року до Верховного Суду України звернувся ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2015 року, яка постановлена у зазначеній справі, з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 1 та частини п'ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та пункту 5 частини четвертої статті 328 та статей 335, 338 ЦПК України.
Для прикладу наявності зазначених підстав подання заяви про перегляд судового рішення ОСОБА_4 посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року, яка постановлена у справі з подібних правовідносин.
Водночас заявник просить поновити строк подання заяви про перегляд зазначеного судового рішення, посилаючись на поважність причин його пропуску, зокрема на те, що копію судового рішення, яке він просить переглянути, отримав 11 лютого 2015 року, проте діючим на той час законодавством не було передбачено право сторін звертатися з заявою про перегляд судового рішення безпосередньо до Верховного Суду України, а у зв'язку з набранням чинності Закону України від 12 лютого 2015 року № 192-VIII "Про забезпечення права на справедливий суд" така можливість з'явилась, при цьому також з'явилась можливість звернення до Верховного Суду України з заявою про перегляд судових рішень у цивільних справах після їх перегляду в касаційному порядку з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та третьої статті 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення судового рішення, на яке здійснюється посилання на підтвердження підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; заява про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подається заява про перегляд, або з дня прийняття постанови Верховного Суду України, на яку здійснюється посилання на підтвердження підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 355 цього Кодексу, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.
У разі пропущення строку, встановленого частинами першою-третьою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк у межах одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява (частина четверта статті 356 ЦПК України).
Колегія суддів вважає, що строк подання заяви про перегляд підлягає поновленню, оскільки наведені ОСОБА_4 доводи є поважними.
Разом з тим колегія суддів вважає, що у допуску справи до провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 353 ЦПК України Верховний Суд України переглядає судові рішення у цивільних справах виключно з підстав і в порядку, встановлених цим Кодексом.
За положеннями пункту 1 частини першої статті 355 ЦПК України підставою для подання заяви про перегляд судових рішень у цивільних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Відмовляючи у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4, суд касаційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувані судові рішення є законними й обґрунтованими, відповідають вимогам матеріального та процесуального права, підстави для їх скасування відсутні. При цьому суди попередніх інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_4, виходили з того, що його вимоги про стягнення невиплаченого залишку депозитного вкладу, процентів, нарахованих на вклад, та 3% річних від простроченої суми ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Вимоги ж про стягнення пені на підставі статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" та моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки між сторонами виникли договірні правовідносини й умовами договору не передбачено сплату пені за прострочення виконання зобов'язання. Також ні умовами договору, ні положеннями Закону України "Про банки і банківську діяльність" та параграфу 3 Глави 71 ЦК України не передбачено такого виду відповідальності як відшкодування моральної шкоди, а наявність підстав для її відшкодування згідно з положеннями Закону України "Про захист прав споживачів" позивачем не доведено.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своїй ухвалі від 15 лютого 2012 року, яка надана заявником як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначив, що умовами договору на відкриття та обслуговування поточного "пенсійного" рахунку встановлена відповідальність сторін договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, а саме сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства і умов договору. Оскільки положеннями частини п'ятої статті 10 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено сплату виконавцем пені за прострочення виконання зобов'язань, то банк повинен сплачувати цю неустойку, при цьому нарахування пені не здійснюється протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.
У судовому рішенні наданому заявником як приклад та в судовому рішенні про перегляд якого подано заяву встановлено різні обставини справи, що не є неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Порівняння змісту ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 лютого 2012 року із судовим рішенням, про перегляд якого подано заяву, не дає підстав для висновку і про неоднакове застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права, оскільки в ній не міститься висновок, що судом касаційної інстанції переглядались судові рішення, які перешкоджають подальшому провадженню у справі або які прийняті з порушенням правил підсудності або встановленої законом компетенції судів щодо розгляду цивільних справ. При цьому судове рішення суду касаційної інстанції, яке переглядається, не перешкоджає провадженню у справі, спір вирішено відповідно до правил підсудності, визначених у Главі 1 Розділу ІІІ Цивільного процесуального кодексу України, та компетентним судом.
Відповідно до статті 360 ЦПК України Верховний Суд України відмовляє в допуску справи до провадження, якщо подана заява є необґрунтованою.
За таких обставин вважати заяву ОСОБА_4 обґрунтованою немає підстав.
Керуючись ст. ст. 353, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Поновити ОСОБА_4 строк подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2015 року.
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "Фінансова ініціатива" про повернення депозитного вкладу та захист прав споживача фінансових послуг про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 січня 2015 року відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.І. Гуменюк
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін