01043, м.Київ, вул.П.Орлика, 4а
5 червня 2015 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України ОСОБА_4, розглянувши заяву захисника ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_2 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2015 року,
захисник ОСОБА_3 звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 березня 2015 року, якою залишено без зміни вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 15 листопада 2013 року, яким ОСОБА_2 засуджено за частиною другою статті 307 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю, та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 03 лютого 2014 року щодо нього.
У заяві захисник вказує, що підставою для перегляду є неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої законом України про кримінальну відповідальність, у подібних правовідносинах, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень та неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України( далі - КПК), що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень. Просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_2 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зазначає, що суди допустили неповноту та однобічність судового слідства, оскільки під час досудового розслідування мало місце провокація кримінального правопорушення з боку працівників міліції, однак як убачається з рішення Європейського суду з прав людини « Тексейра де Касто проти португалії» від 9 червня 1998 року, це є порушення в контексті положень п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини і основоположних свобод. Вказує на відсутність частини звукозапису судового засідання суду першої інстанції.
Однак, заява захисника ОСОБА_3 не узгоджується з положеннями глави 33 КПК України у редакції Закону від 12 лютого 2015 року.
Статтею 449 КПК встановлено вимоги щодо долучених до заяви документів, зокрема, до заяви про перегляд судового рішення в порядку глави 33 КПК додаються її копії відповідно до кількості учасників судового провадження (крім випадку, якщо заява подається особою, яка тримається під вартою), копії судових рішень, про перегляд яких подано заяву, а також копії різних за змістом судових рішень, якщо заява подається з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 445 КПК.
Водночас, вказаних положень закону захисником не дотримано, оскільки захисник надав лише одну заяву, тоді як у даному кримінальному провадженні учасників судового провадження, окрім захисника, двоє осіб - прокурор та засуджений.
Крім того, у наданих копіях рішеннях суду касаційної інстанції №5-5012км15 та №5-872км15, які б давали підстави для перегляду Верховним Судом України оскаржуваної ухвали відповідно до пункту 1 частини першої статті 445 КПК не містить остаточного висновку суду касаційної інстанції про застосування норми права, передбаченої КК, оскільки ним тільки скасовано судові рішення з направленням справ на нове розслідування та новий судовий розгляд.
Таким чином, під час перевірки відповідності заяви вимогам КПК України встановлено ряд зазначених недоліків, які перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження.
На підставі наведеного, керуючись статтями 449, 450 КПК України,
ухвалив:
Про недоліки заяви повідомити захисника ОСОБА_3 та надати йому строк для їх усунення до 5 липня 2015 року.
У разі, якщо зазначені недоліки не буде усунено в установлений строк, заяву буде повернуто заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України ОСОБА_4