"30" листопада 2011 р. справа № 2а-1985/10
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі :
головуючого судді Панченко О.М.,
суддів: Католікяна М.О., Коршуна А.О.,
розглянувши у письмовому провадженні в апеляційну скаргу
ОСОБА_1
на ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 жовтня 2010 р. у справі № 2а-1985/10
за позовом ОСОБА_1
до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
25 жовтня 2011 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом до управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Дніпродзержинська, в якому просив: визнати відмову відповідача в перерахуванні пенсії не чинною; зобов'язати відповідача провести перерахунок розміру пенсії, як дитині війни, та сплатити недоотримані кошти за період з 1 січня 2009 року по 01 жовтня 2010 року із розрахунку збільшення розміру пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої законодавством на відповідні періоди з нарахуванням компенсації втрати частини доходів на час виплати; зобов'язати відповідача надалі виплачувати пенсію зі збільшенням на 30% мінімальної пенсії за віком як передбачено ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 жовтня 2010 р. позов позивача залишено без руху та надано позивачу строк до 11 листопада 2010 року для усунення недоліків.
В обґрунтування зазначеної ухвали суд першої посилається на те, що позивач звернувся до суду 25 жовтня 2011 року та просив задовольнити позовні вимоги за період з 1 січня 2009 року по 1 жовтня 2010 року, тобто за межами встановленого ст. 99 КАС України строку. Клопотання про поновлення строку звернення до суду, передбачене ч.1 ст. 106 КАС України позивач не подавав.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що перешкоджає розгляду справи.
В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначає, що про порушення свого права на надбавку до пенсії, як "дитині війни", він дізнався лише 29 вересня 2010 року, тому строк звернення до суду не пропущено. Згідно ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення»нараховані пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2010 року позивач звернувся з позовом до суду першої інстанції, в котрому просив зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату надбавки до пенсії як "дитині війни" у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за період з 1 січня 2009 року по 1 жовтня 2010 року. Клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду позивач не подавав.
Відповідно ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Згідно ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зі змісту п. 5 ч.1 ст. 106 КАС України випливає, що ця норма є диспозитивною, тому положення ст. 108 КАС України у разі відсутності клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду застосуванню не підлягають. Це також ґрунтується на принципах, викладених у ст. 11 КАС України.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
З урахування наведеного, суд приходить висновку, що ухвалу від 27 жовтня 2010 р. слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись п.3 ч.1 ст.199, п.4 ч.1 ст. 204, ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 27 жовтня 2010 р. у справі № 2а-1985/10 - скасувати.
Направити справу № 2а-1985/10 до Заводського районного суду м. Дніпродзержинська для продовження розгляду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту постановлення та відповідно до ст. 211 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.М. Панченко
Суддя: М.О. Католікян
Суддя: А.О. Коршун