ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.05.2015Справа №910/8439/15-г
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича фірма
"Дніпротехсервіс"
до Державного підприємства "Укркосмос"
про стягнення 1 364 551,87 грн.
Суддя Картавцева Ю.В.
Представники сторін:
Від позивача Різник С.Г. - представник (дов. № б/н віл 15.04.2015 р.)
Від відповідача не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича фірма "Дніпротехсервіс" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державного підприємства "Укркосмос" про стягнення заборгованості за Договором купівлі-продажу обладнання № 1/50 від 23.07.2013р. у розмірі 1 364 551,87 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2015 р. порушено провадження у справі №910/8439/15-г та призначено справу до розгляду на 24.04.2015 р.
22.04.2015р. відділом діловодства суду від позивача одержано заяву про збільшення розміру позовних вимог. Згідно даної заяви позивач просить суд крім суми основної заборгованості за договором в розмірі 1 364 551,87 грн. стягнути також суму трьох процентів річних в розмірі 11776,27 грн. та інфляційних збитків - 276857,26 грн.
22.04.2015р. відділом діловодства суду від позивача одержано клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно даного клопотання позивач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з перебуванням представника у відрядженні та неможливості бути присутнім у судовому засіданні.
23.04.2015р. відділом діловодства суду від відповідача одержано клопотання про відкладення розгляду справи. Згідно якого, відповідач просить суд відкласти розгляд справи у зв'язку з підготовкою документів для подачі зустрічної позовної заяви.
У судове засідання 24.04.2015 р. представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Розглянувши в судовому засіданні 24.04.2015 р. заяву позивача № б/н від 15.04.2015 р. про збільшення розміру позовних вимог, суд відмовляє в її задоволенні, з огляду на наступне.
Дійсно, за приписами ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Водночас, згідно з п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 р., під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Тому, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві.
Дана позиція викладена Вищим господарським судом України також у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18, у п. 3.10 якої зазначено, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.
З позовної заяви № б/н від 11.03.2015 р. вбачається, що позивачем заявлено до стягнення лише суму основної заборгованості за договором в розмірі 1 364 551,87 грн., а тому вказівка у заяві про збільшення розміру позовних вимог на стягнення, окрім суми заборгованості за договором, ще й 3% річних та інфляційних нарахувань, є, по суті, додатковою вимогою спрямованою на зміну предмету позову та його підстав.
При цьому, п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року N 18 передбачено, що у разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні заяви про збільшення розміру позовних вимог.
Також, судом задоволено клопотання позивача та відповідача про відкладення розгляду справи.
За таких обставин, у зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін, задоволенням клопотань сторін про відкладення розгляду справи, невиконанням вимог ухвали суду про порушення провадження у справі, суд відповідно до ст. 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 25.05.2015 р., про що виніс відповідну ухвалу.
Представник відповідача у судове засідання 25.05.2015 р. повторно не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про порушення провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/8439/15-г були направлені відповідачу за адресою, вказаній у позовній заяві (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 20, оф. 210), що відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвали у даній справі вручені відповідачу належним чином (повідомлення про вручення наявні в матеріалах справи).
Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях до суду не надходило.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
За таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 25.05.2015 р. та за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не надано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, в судовому засіданні 25.05.2015 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд, -
23.07.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково - виробнича фірма "Дніпротехсервіс" (далі - продавець, позивач) та Державним підприємством «Укркосмос» (далі - покупець, відповідач) був укладений договір купівлі-продажу обладнання № 1/50 (далі-Договір).
Згідно п. 1.1. Договору, продавець зобов'язується передати у власність покупцю змонтоване технологічне обладнання згідно з технічним завданням, а покупець зобов'язується прийняти і сплатити за вказане обладнання ціну продажу на умовах, в порядку і в строки, визначені цим договором.
За змістом п. 2.1. Договору, загальна вартість обладнання становить 1 364 551, 87 грн.
При цьому, передача обладнання продавцем і його приймання покупцем засвідчуються актом приймання-передачі обладнання (п. 3.2.).
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору, сплата ціни обладнання за даним договором здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця на умовах відстрочення платежу. Покупець повинен сплатити ціну обладнання у строк - до 31.12.2014 р.
Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується поясненнями представника позивача, позивач виконав свій обов'язок за договором належним чином, що підтверджується підписаними сторонами накладними: № ДТС-00001376 від 17.12.2013 р. на суму 32 888, 00 грн., № ДТС-00001187 від 05.11.2013 р. на суму 449 596, 79 грн., № ДТС-00001191 від 05.11.2013 р. на суму 8 226, 96 грн., № ДТС-00001190 від 05.11.2013 р. на суму 34 309, 09 грн., № ДТС-00001189 від 05.11.2013 р. на суму 839 531, 03 грн., а також відповідними підписаними сторонами та скріпленими печатками сторін актами приймання-передачі товару за Договором на загальну суму 1 364 551, 87 грн.
При цьому, відповідач жодних пояснень по суті спору не надав, факт поставки не заперечив, факт розрахунку не підтвердив. Крім того, в матеріалах справи наявний підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт звірки взаєморозрахунків із вказаною сумою заборгованості за Договором у розмірі 1 364 551, 87 грн.
Жодних сплат за поставлений товар відповідач не здійснив, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Згідно з ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Отже, внаслідок укладення договору між сторонами виникли цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).
Під час судового розгляду справи судом було встановлено, що свої зобов'язання щодо оплати коштів за поставлений позивачем товар, відповідач у встановлений строк не виконав, доказів іншого суду не надано.
Станом на день розгляду справи, сума основної заборгованості за Договором становить 1 364 551, 87 грн.
Факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.
Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 1 364 551, 87 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Положеннями статті 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав, у судові засідання не з'явився, у зв'язку з чим позовні вимоги задовольняються судом повністю.
Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Укркосмос" (01024, м. Київ, вул. Лютеранська, 20, оф. 210, ідентифікаційний код 24381357) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «Дніпротехсервіс» (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, оф. 615, ідентифікаційний код 19305558) 1 364 551 (один мільйон триста шістдесят чотири тисячі п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 87 коп. основного боргу та 27 291 (двадцять сім тисяч двісті дев'яносто одна) грн. 04 коп. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення
складено 28.05.2015 р.
Суддя Ю.В. Картавцева