ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
25.05.2015Справа №910/10344/15
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" про відшкодування шкоди в порядку регресу 39 302, 07 грн., за участю представників позивача - Майструка Є.С., довіреність №3618/18 від 25.11.2014 року, відповідача - не з'явився.
У квітні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 39 302, 07 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 23.08.2012 року на дорозі М-05 Київ - Одесса 21 км. 300 м., сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "МАН" д.н. АЕ 9620 ЕХ (застрахований транспортний засіб), автомобіля "ГАЗ 3302" д.н. АВ 7436 АК, та автомобіля "ВАЗ" д.н. 3526 АХ, яким керував Чернов Віктор Олексійович.
Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 39 812, 07 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "МАН" д.н. АЕ 9620 ЕХ, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "АХА Страхування".
Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.04.2015 року, порушено провадження та призначено до розгляду на 25.05.2015 року.
25.05.2015 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити в позові з тих підстав, що позивач визначив та обґрунтовує суму матеріального збитку на підставі рахунку-фактури №000004115 від 21.05.2013 року, проте ані висновок спеціаліста автотоварознавця, ані звіт експерта позивачем суду не надано.
У судове засідання 25.05.2015 року представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з довідки відділу ВДАІ Києво-Святошинського РУ ГУ МВС України в Київській області №9178137 від 11.11.2014 р., та вироку Апеляційного суду Київської області від 12.09.2013 року у справі №369/5126/13-к, Чернов Віктор Олексійович рухаючись на автомобілі "ВАЗ" д.н. 3526 АХ, по правій смузі у напрямку м. Одеса, відволікся від керування автомобілем, у зв'язку з чим допустив зіткнення з автомобілем марки "ГАЗ 3302" д.н. АВ 7436 АК, під керуванням Голуба О.А., внаслідок чого, автомобіль марки "ГАЗ 3302" д.н. АВ 7436 АК змінив траєкторію руху і зіткнувся в смузі гальмування-розгону із стоячим вантажним автомобілем "МАН" д.н. АЕ 9620 ЕХ.
Вироком Апеляційного суду Київської області від 12.09.2013 року у справі №369/5126/13-к, Чернова Віктора Олексійовича визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та призначено покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 (два) роки.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "МАН" д.н. АЕ 9620 ЕХ.
Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу №851а/12дп, від 23.08.2012 року.
Згідно калькуляції вартості ремонту №1.001.13.0 від 13.06.2013 року (система AUDATEX), вартість ремонту пошкодженого автомобіля "МАН" д.н. АЕ 9620 ЕХ складає 42 042,52 грн.
Відповідно до рахунку фактури №ОК-000004115 від 21.05.2013 року вартість ремонту пошкодженого автомобіля "МАН" д.н. АЕ 9620 ЕХ склала 42 218,29 грн.
Як вбачається з страхового акту № №1.001.13.03669/VESKO24714 від 12.07.2013 р., позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 39 812, 07 грн. (за вирахуванням суми франшизи 2 406,22 грн.).
Зазначені кошти в розмірі 39 812, 07 грн., позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 44918 від 15.07.2013 року.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем "ВАЗ" д.н. 3526 АХ, який спричинив ДТП, внаслідок якого було заподіяно збитки автомобілю "МАН" д.н. АЕ 9620 ЕХ, керував Чернов Віктор Олексійович.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем "ВАЗ" д.н. 3526 АХ, Чернова Віктора Олексійовича встановлена у судовому порядку.
Тому, Чернов Віктор Олексійович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю "МАН" д.н. АЕ 9620 ЕХ у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля "ВАЗ" д.н. 3526 АХ, була застрахована в Відкритому акціонерному товаристві "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", про що було укладено договір (поліс) № АВ/4195716, обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля "ВАЗ" д.н. 3526 АХ, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "МАН" д.н. АЕ 9620 ЕХ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку (реальних збитків) за вирахуванням суми франшизи 510,00 грн. передбаченої договором (полісом) № АВ/4195716, позов підлягає задоволенню у розмірі 39 302, 07 грн.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 39 302, 07 грн., (страхова ваплата 39 812, 07 грн. мінус франшиза - 510,00 грн).
Судом надано належну оцінку відзиву відповідача, проте доводи відповідача викладені у відзиві, що позивач визначив та обґрунтовує суму матеріального збитку на підставі рахунку-фактури №000004115 від 21.05.2013 року, проте ані висновок спеціаліста автотоварознавця, ані звіт експерта позивачем суду не надано, судом не приймаються з огляду на наступне.
Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України "Про страхування" розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту №851а/12дп від 23.08.2012 року досягнуто згоди, що виплата страхового відшкодування визначається на підставі рахунку СТО (п.27.10).
Договором страхування, укладеним між позивачем та страхувальником, не передбачено зобов'язання страховика за договором добровільного страхування визначати розмір страхового відшкодування на підставі звіту суб'єкта оціночної діяльності.
Крім того, наявність страхового акту, платіжного доручення та рахунку-фактури є достатніми доказами фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП.
При цьому, звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є платіжний документ про здійснення такої виплати (вартості відновлювального ремонту).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10.12.2014 року у справі № 910/7163/14.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-д, код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код 20474912) 39 302 грн. (тридцять дев'ять тисяч триста дві) грн. 07 коп. боргу та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 02.06.2015р.
Суддя С.О. Чебикіна